Аналіз банківської діяльності (2002)

10.2.2. Аналіз обсягів, динаміки та структури доходів банку

Для оцінювання ефективності банківської діяльності передбачається перегрупування дохідних статей звіту про фінансові результати банку відповідно до типових напрямів доходів: розрізняють процентні доходи, основним джерелом яких є продуктивні активи, та непроцентні доходи банку, що містять комісійні, торговельні, інші операційні та непередбачені доходи. Попередній аналіз здійснюється за цими напрямами доходів. Схема розрахунків:

Д = Дп + Дн

де Д — загальна сума доходів банку; Дп — процентні доходи; Дн — непроцентні доходи.

Значення кожного напряму доходів у формуванні сукупного доходу банку оцінюється через визначення відповідної частки у загальному обсязі, а в динаміці сума абсолютних відхилень дорівнюватиме загальному збільшенню доходу:

дд = ддп + дд„,

де ДД, ДДП, ДДн — зміна загальної суми доходів, процентних та непроцентних доходів відповідно.

Загальний аналіз доходів пропонується починати з розгляду їх динаміки і структури, оцінка яких передбачає ряд таких розрахунків:

• визначається відношення абсолютного відхилення кожної статті доходів до загального приросту результативного показника, тобто частка приросту кожного виду доходів до величини приросту сукупного доходу банку, що розраховується за формулою:

АД,: ДД, де Д, — зміна конкретного виду доходів банку;

• оцінюється вплив зміни величини кожного виду доходів на темп приросту результативного показника, тобто можна розрахувати, на скільки процентів відносно базового рівня змінився загальний обсяг доходу під впливом конкретного виду доходу, що розраховується за формулою:

ДД: ДД 100%,

де ДД, — зміна окремого виду доходів;

До — загальний обсяг доходу у базовому періоді.

Відповідно до розглянутої моделі може бути використана така система:

ДД:ДО=ДДП + ДО+ДДН:ДО.

Уявлення про вплив на динаміку сукупного доходу банку, зміни величини окремих видів доходів і одночасно їх структури дає індексний метод аналізу, який розраховують за формулою:



Тільки структура сукупного доходу банку у базовому періоді пояснює невідповідність між темпами зростання окремих видів доходів та рівнем впливу цих змін на темпи зростання загальної величини доходів.

Загальний аналіз динаміки дохідних статей може здійснюватись через порівняння з показниками бізнес-плану комерційного банку або з даними попереднього періоду відповідно табл. 10.1.

Таблиця 10.1

ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ З ДОХОДУ



На підставі наведених у табл. 10.1 розрахунків можна зробити такі висновки:

• зростання фактичного обсягу доходів порівняно з планом на 38 610 грн, або на 45,8 %, відбулося за рахунок фактичної зміни процентних доходів на 27 960 грн, або на 33,2 %, та за рахунок фактичної зміни непроцентних доходів порівняно з планом на 10 650 грн, або на 12,6%;

• частка збільшення процентних доходів у зміні фактичного обсягу доходів становить 0,724, а частка непроцентних доходів — 0,276 порівняно з показниками фінансового плану;

• використання індексного методу показує, що темп зміни фактичного обсягу доходів банку становить:

Ід = Д,: До = 122 850 : 84 240 = 1,458 .

У тому числі за рахунок темпів зміни фактичних обсягів процентних і непроцентних доходів відповідно:

і; =ДП1:ДП0 =59 250:31 290-1,9; і; =ДНІ ^= 63 600:52 950 = 1,2,

а за рахунок фактичної зміни структури процентних та непроцентних доходів відповідно: Дп=Дп0:Д0=31290:84

Д-Д +Д = 52 950:84 240-0,63.

Отже, індекс зміни фактичної величини доходу становить: %, Ід -l£ -dn +1* -dH -1,9-0,37+ 1,2-0,63-1,458 .

Загальна оцінка доходів банку за їх напрямами, як це передбачено у звіті про фінансові результати, здійснюється за допомогою аналітичної табл. 10.2.

Таблиця 10.2

ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА СТРУКТУРИ І ДИНАМІКИ ДОХОДІВ



Дані табл. 10.2 свідчать про те, що загальні доходи банку збільшилися на 3714 тис. грн, або на 16,1 %, за період, який аналізується. Зростання відбулося за рахунок збільшення процентних доходів на 12,7 % (2 938 тис. грн), а за рахунок непроцентних — на 3,4 % (776 тис. грн). Загальне збільшення доходів супроводжувалося зростанням усіх його складових, за винятком інших доходів, частка яких зменшилася з 7,6 % до 7,1 %.

Першу сходинку посідають процентні доходи, в основі яких є надходження плати за наданими кредитами, розміщеними депозитами та за цінними паперами, питома вага яких збільшилася з 40,7 до 46 %. У звітному періоді зросли комісійні доходи на 630 тис. грн, але їх частка у структурі сукупного доходу звітного періоду зменшилася до 19,5 %, тобто на 0,4 процентного пункту. Відбулося незначне збільшення доходу від торговельних операцій на 292 тис. грн, або на 1,2 %, що свідчить про пасивну діяльність даного комерційного банку на ринку валютних ресурсів та цінних паперів.

Отже, можна зробити висновок, що загальна оцінка доходів банку позитивна, але уточнені дані мають грунтуватися на аналізі окремих статей доходів та вивченні причин, що зумовили відповідні зміни.

Детальний аналіз доходів здійснюється постатейно за кожною групою доходів (табл. 10.3).

Таблиця 10.3

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОСТАТЕЙНОЇ СТРУКТУРИ І ДИНАМІКИ ДОХОДІВ



Дані табл. 10.3 свідчать, що за аналізований період доходи комерційного банку збільшилися на 329,5 тис. грн, або на 17,37 %. Це відбулося завдяки зростанню процентних доходів на 574 тис. грн, або на 30,25 %, та доходів від торгівлі іноземною валютою на 212,5 тис. грн, або на 11,2 %.

Значно зменшилися надходження від комісійних — на 487 тис. грн, або на 25,67 %, зокрема від комісійних операцій з клієнтами банку на 24,4 %.

Змінилась і структура доходів. Якщо процентні доходи у базовому періоді становили 48,5 %, то у звітному їх частка збільшилася до 67,1 %, у тому числі від наданих клієнтам кредитів відповідно з 43,6 до 63,2 % (майже у 1,5 раза). Питома вага комісійних доходів знизилась відповідно з 49,5 до 20,3 %, зросла частка торговельного доходу відповідно з 1,9% у базовому періоді до 12,5 % у звітному, у тому числі за рахунок торгівлі іноземною валютою — з 0,6 до 9,9 % (майже у 16,5 разів).

Можна зробити висновок, що даний комерційний банк активізував роботу щодо одержання процентних доходів через оптимізацію свого кредитного портфеля, але водночас він не приділяв належної уваги розвитку банківських послуг, які могли б приносити доходи.

Збільшення надійності банку залежить від того, у який спосіб диверсифікована структура напрямів його доходів. Банкам рекомендується розширювати спектр платних послуг клієнтам — брокерські, довірчі, надання консультативної допомоги тощо. Створюючи дохід від надання послуг, комерційні банки значно збільшують свій прибуток. Але стійка тенденція до значних темпів зростання таких доходів може свідчити про погіршення управління активними операціями банку або кон'юнктури кредитного ринку. Крім того, може мати місце недоцільно високе зростання непроцентних витрат на обслуговування клієнтів. Тому ступінь використання комерційним банком нетрадиційних джерел отримання доходів показує аналіз непроцентних доходів, який здійснюється за допомогою структурно-динамічних таблиць.

Методика аналізу непроцентних доходів банку містить розрахунок їх за рік з розбивкою по кварталах за основними джерелами надходження:

♦ комісійні від реалізації послуг;

♦ доходи від інвестиційної діяльності;

♦ доходи від валютних операцій;

♦ інші доходи.

Можливості комерційного банку збільшувати процентні доходи в умовах зростання інфляції обмежуються, тому зростає значення непроцентних доходів. Крім того, банки активно використовують такі джерела отримання доходів, як:

• надання консультативної допомоги клієнтам, інформаційних та експертних послуг;

• посередництво у розміщенні цінних паперів своїх клієнтів;

• виконання функцій валютного контролю для експортерів товарів;

• інші нетрадиційні послуги.

Здійснюючи аналіз непроцентних доходів, необхідно:

1) визначити їх частку в загальному обсязі доходів банку;

2) виявити найбільш прибуткові види банківських послуг;

3) оцінити діючі в банку методи формування тарифів за кожною групою наданих послуг, визначити фактичну їх вартість, оцінити якість методичного забезпечення з метою розрахунку ціни окремих видів непроцентних активів;

4 розрахувати ефективність системи стимулювання персоналу за якість та рівень вартості банківських послуг.

Необхідно врахувати, що величина непроцентних доходів залежить від витрат, пов'язаних з обслуговуванням клієнтів, комісії інших банків за аналогічні послуги, рівня маркетингових досліджень, автоматизації діяльності банку тощо.