library.if.ua

Інформаційні системи в аграрному менеджменті (1999)

9.3. Документація на розробку ІС

Основними документами, які одержують в результаті проектування ІС на завершальних стадіях, є технічний і робочий (чи техноробочий) проекти. Але й на інших стадіях проектування також складається певна документація. Зміст документації регламентується відповідними державними стандартами (ГОСТ 34.201-89. Інформаційна технологія. Види, комплектність і позначення документів при створенні автоматизованих систем; РД 50-34.698-90. Автоматизовані системи. Вимоги до змісту документів; ГОСТ 19.701-90. Схеми алгоритмів, програм, даних і систем та ін.).

На перших двох стадіях складаються звіти про обстеження, а на наступних двох – технічне завдання і ескізний проект. Проте безпосередньо користувачі з цими документами менше мають справу, оскільки під час впровадження і функціонування систем вони більше користуються уже конкретною техноробочою документацією.

Технічне завдання включає характеристику об’єкта управління, призначення і вимоги до ІС, техніко-економічні показники ІС і організацію робіт при створенні системи, порядок приймання ІС. Важливим розділом цього документа є «Техніко-економічні показники», оскільки в ньому обґрунтовується доцільність системи і розраховуються показники її ефективності.

Ефективність проектних вирішень обґрунтовується розрахунками відповідних показників прямої і побічної ефективності (пряма — через економію переважно трудових і грошових ресурсів, а побічна — через покращення організації роботи, якості документації тощо). Самі ж показники розділяють на дві групи — кількісні і якісні. Кількісні показники дозволяють кількісно виміряти очікуваний ефект (кількість вивільнених при впровадженні системи працівників, термін окупності затрат і т. ін.), а якісні хоч і не можуть виражатися кількісно, але також показують важливий всебічний ефект — те ж покращення організації роботи і якості документації, підвищення аналітичності інформації, ріст її оперативності.

Більшість використовуваних показників ефективності ІС є вартісними, бо базуються на грошовій оцінці: підвищення рентабельності виробництва і річний приріст прибутку в результаті впровадження комп’ютерної ІС, термін окупності капітальних вкладень при розробці нової системи і інші. Для розрахунку показників використовуються різні методики, але найчастіше загальнодержавні і галузеві.

Річний приріст, грн., прибутку після впровадження системи можна визначити за такою формулою:



де А1, А2 — річний обсяг реалізованої продукції до і після впровадження системи;

С1, С2 — витрати на гривню реалізованої продукції до і після впровадження системи, коп.;

П1 — прибуток від реалізації продукції до впровадження системи.

Приблизний термін окупності затрат на розробку і впровадження системи можна розрахувати за формулою.

О = В /П

де В — витрати на створення системи.

Технічний проект містить всі основні проектні рішення щодо функцій і видів забезпечення системи, на основі яких потім складається робоча документація. Він містить такі основні розділи: «Опис постановки задачі», «Опис алгоритму», «Опис інформаційного забезпечення», описи інших видів забезпечення (технічного, програмного, організаційного). Дозволяється ці розділи формувати і як окремі документи.

Постановка задачі складається на кожну функціональну задачу чи комплекс споріднених задач. Вона необхідна не лише для підготовки іншої проектної документації, написання програмістами програм розв’язування задач, а й для можливого подальшого внесення змін в технологію рішення задач під час функціонування системи.

Постановка задачі має три основні розділи: «Характеристика задачі», «Вихідні повідомлення», «Вхідні повідомлення». До постановки задачі може включатися також четвертий розділ — «Алгоритм рішення задачі», проте алгоритм рішення задачі може оформлятися і у вигляді самостійного документа.

У розділі «Характеристика задачі» дається повна назва і код задачі (наприклад, задача: «Планування виробничих витрат і собівартості продукції рослинництва», код задачі – 0121), її призначення і техніко-економічна сутність; перелік об’єктів, при управлінні якими розв’язується задача; періодичність розв’язання і терміни видачі вихідної інформації; умови, за яких призупиняється розв’язання задачі; зв’язки задачі з іншими задачами (див. рис. 14.1; 15.1); розподіл дій між персоналом і технічними засобами.

У розділі «Вихідні повідомлення» у вигляді таблиць і тексту описуються вихідні повідомлення (машинограми, відеокадри, масиви на машинних носіях) та їх структурні одиниці, які мають самостійне значення. Наприклад, при рішенні задачі планування витрат на виробництво продукції рослинництва таблиці можуть мати вигляд, показаний у табл. 9.2 і 9.3.



У розділі «Вхідні повідомлення», як і в попередньому розділі, у вигляді таблиць чи тексту описуються вхідні повідомлення (первинні документи, нормативно-довідкові масиви і масиви, сформовані раніше при розв’язуванні цієї чи інших задач) та структурні одиниці вхідних повідомлень (табл. 9.4 і 9.5).



Ескізи вхідних документів (якщо вони відрізняються від загальноприйнятих) та вихідних форм подаються в додатку до постановки задачі.

Розділ «Опис алгоритму» включає такі підрозділи: 1) призначення і характеристика; 2) використовувана інформація; 3) результатна інформація; 4) математичний опис; 5) алгоритм розв’язування. У перших трьох підрозділах дається загальна характеристика алгоритму, подається зміст вхідної і вихідної інформації, вказаної в другому і третьому розділах постановки задачі, а також описуються проміжні масиви інформації, які формуються чи використовуються алгоритмом розв’язування задачі. Під алгоритмом розуміється опис послідовності і методики розв’язування задачі. Він може описуватися текстом, з допомогою математичних формул і виразів, у вигляді графічної схеми.

Математичний опис обчислень дається у одноіменному четвертому підрозділі, а логіка алгоритму у вигляді графічної схеми — у п’ятому підрозділі. Математично, наприклад, визначення суми планових витрат за к-ю культурою (Sk) можна описати формулою



Для графічного опису алгоритму використовуються символи процесу і символи даних, більшість яких зображено на рис. 7.3. Орієнтовну укрупнену схему алгоритму розв’язування розглянутої щойно задачі наведено на рис. 9.2.

У розділах опису інформаційного і інших видів забезпечення дається їх загальна характеристика та деталізація змісту носіїв програм і технологій. Так, під час описування інформаційного забезпечення визначаються обсяги і характер інформаційних потоків та методи контролю операцій при цьому, класифікація і кодування інформації, структура інформаційних масивів (з описом назви і ідентифікатора масиву, виду носія, довжини і методу організації запису, найменування, ідентифікатора, формату, діапазону змін та зв’язків кожного реквізита масиву. До опису програмного забезпечення належать його структура, схема взаємодії програм, схеми програм. У розділі опису технічних засобів обґрунтовується структура технічних засобів і подається їх характеристика. Опис організаційного забезпечення включає схему і характеристику організаційної структури підрозділів, схему технологічного процесу.

Робоча документація на ІС включає такі основні документи, як: інструкції зі збору, підготовки, контролю, передавання по каналах зв’язку, обробки даних, формування баз даних, експлуатації технічних засобів та посадових інструкцій; опис технологічного процесу обробки даних; керівництво користувача; описи програм, їх текст та записи на магнітних носіях; класифікатори техніко-економічної інформації.

Завершальними документами виконання окремих робіт і повного введення системи в дію є акти закінчення окремих робіт та приймання системи в дослідну чи промислову експлуатацію.