library.if.ua

Інформаційні системи в аграрному менеджменті (1999)

14.3. Технологія розв’язування задач в ІС нормування

Технологія машинного розв’язування задач нормування полягає в підготовці, введенні, машинному обґрунтуванні і коригуванні необхідних даних, запуску для виконання відповідних програм, одержуванні, контролюванні й аналізі вихідних даних. Орієнтовну укрупнену схему автоматизованого і автоматичного коригування нормативів зображено на рис. 14.2. Для спрощення схеми блок запуску програм на схемі не вказаний (див. рис. 9.2).



Подальша робота з пакетами після їх старту здійснюється в діалоговому режимі з допомогою систем меню. Таких меню може бути багато рівнів, але першим на екрані дисплея з’являється головне меню, яке є керівництвом для наступного спілкування із системою. У головному меню перелічуються виконувані системою головні види робіт, вибір яких з допомогою інверсного курсора-смуги, набором цифри з клавіатури (порядкового номера виду робіт) чи іншим способом викликає на екран наступний рівень меню. У згадуваному пакеті «Агропромсистеми» головне меню має зміст, наведений на рис. 14.3.



Після переміщення інверсного курсора в режим «2 Нормативно-довідкова інформація» і натискання на клавіш «Enter» на екрані з’явиться меню другого рівня (рис. 14.4).



В режимі роботи «4 Формування запиту» видається меню другого рівня з переліком форм відомостей нормативів, з яких можна вибирати чергову відомість для заповнення нормативів.

Головне меню «АРМ агронома-рільника» зображено на рис. 14.5.



Після підведення курсора-смуги на прямокутник «Робота з довідниками» і натискання «Enter» появиться меню другого рівня з переліком 24 довідників, подібно переліку довідників на рис. 14.4. Вибір відповідного довідника і натискання «Enter» спонукає появу меню третього рівня зі змістом першого запису у вибраному довіднику. При цьому на екрані з’являються два підменю: у лівій частині підменю зі змістом запису довідника, а у правій — підменю з переліком видів робіт, які можна виконувати з довідником, номер поточного запису та загальна кількість записів у довіднику. Наприклад, у разі роботи з довідником «Технології сільгосппідприємства» меню третього рівня виглядає так, як зображено на рис. 14.6.



Така технологія використовується і в програмному комплексі планування тваринництва (КНЕУ), але підменю з видами робіт при виборі довідника вказуються у верхньому рядку екрана.

Перед використанням пакетів «Прогноз» і «Прайс» в MS DOS запускається драйвер українських літер «nls.com». Ім’я стартового файла пакета «Прайс» — «vv1.exe». Головне меню пакетів розміщується в одному верхньому рядку дисплея. В пакеті «Прайс» воно включає такі режими (види) робіт і підменю в частині роботи з нормативними та іншими базами даних (рис. 14.7).



Ідентифікатори баз даних розшифровуються так: Т0 — внутрігосподарська продуктова та технологічна спеціалізація господарства чи іншого об’єкта; Т1 — виробнича програма по кожній технологічній групі кожного підрозділу; Т3 — оцінка одиниці робіт і послуг допоміжних та обслуговуючих виробництв; Т4 — структура зоотехнічних груп кормів за поживністю та інших технологічних матеріалів за фізичною вагою в розрізі технологічних груп; Т5 — поживність в кормових одиницях кожного виду кормів у розрізі технологічних груп; Т6 — поточна ціна одиниці кормів чи технологічних матеріалів; Т7 — коефіцієнти та індекси грошових витрат; Т9 — додаткова інформація для визначення цінових пропозицій; Т10 — додаткова інформація для визначення рентабельності реалізації продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках; ТН — нормативні витрати по кожній технологічній групі кожного виду тваринницької продукції відповідного підрозділу; АВС1 — поточний аналіз витрат та собівартості по підрозділах; АВС2 — поточний аналіз витрат та собівартості по господарству.

Вхід у головне меню здійснюється клавішею «Аlt» (або з допомогою миші в Windows), а перехід в режими чи підрежими (підменю) роботи — клавішами управління переміщення курсором (або мишею). Вхід у режим чи підрежим — клавішем «Enter».

У підрежимі «Господарство» режиму «Вхід» при налагодженні пакета вказується назва господарства, рік і місяць налагодження, імена керівника, технолога й економіста господарства, масштабний коефіцієнт розрахунків.

У режимі «Формування баз даних» при налагодженні системи створюються відповідні бази даних. Повторна спроба сформувати існуючу базу даних сприймається системою як заміна старої БД і призводить до знищення старої БД. Коригування баз даних здійснюється в режимі «Робота з БД». Оскільки бази даних Т1, Т9, Т10 і ТН сформовані раніше в режимі «Формування БД», то в режимі «Робота з БД» користувач не може коригувати коди і текстову інформацію, а лише кількісні і вартісні показники.

Система багаторівневих меню використовується і в пакетах «Орендар», «АСОТ» УкрНДПІ «Агроресурси» та ін.