Інформаційні системи в аграрному менеджменті (1999)
15.3. Вихідна і вхідна інформація для розв’язування задач в ІС планування
Як при використанні ЕОМ загального призначення, так і при застосуванні ПЕОМ форми машинограм максимально пристосовуються до зручного заповнення затверджених і віддрукованих форм планових документів. Так, при складанні планових документів за згадуваним проектом розрахунків виробничо-фінансового плану форми одержуваних документів були максимально наближені до форм таблиць виробничо-фінансового плану. Наприклад, отримувану на ЕОМ таблицю «Калькуляція собівартості молодняку худоби (у живій вазі)» вказаного виробничо-фінансового плану наведено в табл. 15.1.
Деяку відмінність мали лише таблиці, в рядку яких було більше знаків, ніж можна було роздрукувати на друкуючому пристрої. Тому такі таблиці складалися з двох частин. Не складалася на ЕОМ лише таблиця фінансового плану, яку доцільніше було заповнювати вручну.
Форми машинограм технологічних карт, одержуваних на ПЕОМ, також копіюють затверджені МінАПК і Мінстатом бланки технологічних карт, або максимально до них наближені. Наприклад, технологічна карта, що складається на ПК за власним проектом в КСП села Великі Дмитровичі Обухівського району Київської області, має форму, показану в табл. 15.2 і 15.3. Технологічну карту аналогічної структури одержують і в «АРМ агронома-рільника», але для зручності перегляду карти на екрані дисплея (без горизонтального зміщення екрана) її шапка розбивається на дві частини. Прямі ж затрати показуються також з розбивкою на періоди робіт, але без деталізації нормативів на 1 ц продукції.
В пакеті планування виробництва продукції рослинництва УПТЦ «Агропромсистема» також передбачається складання машинограм зі змістом технологічних карт (машинограма «Поопераційні затрати праці, заробітної плати і основного пального»), але без виокремлення періодів робіт.
«Кількість і вартість технологічних матеріалів для виробництва продукції рослинництва» (окремо по підрозділах і господарству);
«Кількість і вартість робіт і послуг для виробництва продукції рослинництва» (окремо по підрозділах і господарству);
«Виробничі затрати, собівартість і продуктивність праці по бригаді»;
«Розцінки за продукцію і валовий доход по бригаді».
Форму машинограми «Кількість і вартість технологічних матеріалів для виробництва продукції рослинництва бригадою» наведено в табл. 15.4.
Аналогічну форму має і машинограма «Кількість і вартість робіт та послуг для виробництва продукції рослинництва», тільки в графах 5, 6 і 8 замість матеріалів вказуються роботи і послуги.
Машинограми кількості і вартості технологічних матеріалів чи робіт і послуг по господарству в цілому мають форму зазначених щойно бригадних машинограм, але в них відсутні графи 1, 3, 4, 7 і 10.
В машинограмі «Виробничі затрати, собівартість і продуктивність праці по бригаді» у розрізі об’єктів вказуються витрати в частині витрат минулих років, праці та заробітної плати, технологічних матеріалів, робіт та послуг, витрат з утримання основних засобів, страхових платежів, інших витрат та загальної суми витрат, а також собівартості продукції і затрат праці на одиницю продукції.
В машинограмі розцінок за продукцію і валового доходу по бригаді вказується сума зарплати для розрахунків за продукцію (з розбивкою на тарифну і основну), стимулюючі виплати за валовий доход і вся оплата за валовий доход, вартість валової продукції, матеріальні витрати, валовий доход і розцінки за 100 грн. валової продукції, валового доходу та за 1 ц продукції.
Дані автоматизовано розраховуваних технологічних карт можуть використовуватися і для складання госпрозрахункових завдань, оскільки в них є вся інформація про планові витрати, вихід продукції, собівартість, постатейні нормативи. Але часто госпрозрахункові завдання роздруковуються на комп’ютері з використанням спеціальних програм.
В пакетах «Прогноз» і «Прайс» основна увага приділяється визначенню планової потреби в ресурсах та собівартості і рентабельності продукції, формуванню договірної ціни та аналізу структури витрат, визначенню межі беззбитковості. Із цією метою (відповідно у рослинництві і тваринництві) передбачається одержання таких основних машинограм:
«Розрахунок договірної (реалізаційної) ціни на продукцію»;
«Виробнича програма, витрати та собівартість продукції»;
«Функціональна структура витрат»;
«Функціональна структура витрат та межа беззбитковості».
Форми вказаних машинограм в обох пакетах практично однакові, але з пакетом «Прогноз» (для рослинництва) одержують ще машинограму «Кількість та вартість технологічних матеріалів», а з пакетом «Прайс» (для тваринництва) — аналогічної форми машинограму «Кількість та вартість кормів і технологічних матеріалів». Переважно однаковий і зміст шапок машинограм, в яких вказується порядковий номер і назва показника, одиниця вимірювання та числове значення показника чи кількісне і вартісне значення показника (за винятком машинограми функціональної структури витрат).
Форму машинограми «Розрахунок договірної (реалізаційної) ціни на продукцію» в пакеті «Прайс» наведено в табл. 15.5.
Форми інших основних машинограм пакета «Прайс» ілюструють табл. 15.6 — 15.10.
За формою двох останніх машинограм одержують також машинограми з підсумковими даними по всьому господарству (С2Р та К2Р), але в них, звичайно, відсутній показник «Бригада».
Машинограма рентабельності виробництва складається за формою табл. 15.6, але з іншими показниками (табл. 15.8).
Машинограма функціональної структури витрат в розрізі бригад складається за формою табл. 15.9.
Такої самої форми машинограму одержують і з даними по всьому господарству (ФСВ2).
Структуру, подібну до цієї, мають також машинограми «Функціональна структура витрат та межа беззбитковості» по бригаді (ФСВ3) та по господарству (ФСВ4), але дані подаються в розрізі всіх статей затрат та розраховується їх частка в загальній сумі витрат (табл. 15.10).
Вихідні форми бізнес-планів строго не регламентовані, але головні вимоги до їх змісту уже сформувалися. За методикою ООН (ЮНІДО) при підготовці бізнес-плану повинні виконуватись такі основні роботи.
1. Опис загальних умов здійснення проекту і його вихідні дані (автор проекту, вихідні дані по проекту).
2. Ринок і потужність підприємства (попит і ринок, прогноз продажу і збуту, приблизна виробнича програма, визначення потужності підприємства).
3. Матеріальні фактори виробництва (приблизна потреба і можливості поставок сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива і енергії).
5. Пректно-конструкторська документація.
6. Організація підприємства та накладні витрати.
7. Трудові ресурси.
8. Передбачувані терміни здійснення проекту.
9. Фінансова і економічна оцінка (загальні інвестиційні витрати, фінансування проекту, виробничі витрати, фінансова оцінка окупності і беззбитковості, соціально-економічна оцінка затрат і результатів).
10. Форма страхування проекту.
Але в реальних умовах, залежно від величини об’єкта, характеру діяльності і інших факторів, зміст бізнес-плану і глибина опрацювання окремих розділів може суттєво відрізнятися. Різним може бути і обсяг бізнес-плану, хоч спеціалістами і пропонується оптимальний обсяг 35-40 сторінок (на читання великого бізнес-плану у інвестора обмаль часу, а в малому важко обґрунтувати доцільність проекту).
На титульній сторінці плану подається адреса засновника бізнесу, його суть і вартість. Наприклад, титульна сторінка одного з бізнес-планів, що зберігається на WEB-сервері Мінагропрому України, має такий зміст:
БІЗНЕС-ПЛАН
на проект «Розміщення та модернізація фермерського господарства «МЕТА» Охтирського району Сумської області»
Ініціатор інвестиційного проекту —
Селянське фермерське господарство «МЕТА»
Голова господарства — Рябов Віктор Андрійович
Валютна вартість проекту — $ 60000
У тому числі:
обладнання і транспорт — $ 52500
будівництво і реконструкція — $ 4000
монтажні і пусконалагоджувальні роботи — $ 3500
Програмним комплексом «SUCCESS» пропонується, як це й буває на практиці, розпочинати бізнес-план з розділу «Резюме», що є коротким оглядом пропонованого бізнесу і може стати головною частиною плану. Кінцеве оформлення розділу здійснюється уже після складання основних розділів плану, в яких обґрунтовуються кількісні і вартісні показники. Він займає кілька сторінок і може використовуватися як самостійний план, якщо майбутні читачі запросили лише резюме. Але якщо план короткий чи призначений для внутрішніх оцінок, то резюме можна взагалі не складати.
Указаний програмний комплекс пропонує і надає допомогу при формуванні розділу з висвітленням питань у такій послідовності: опис бізнесу, поточний стан і перспективи, менеджмент і власність, фонди і їх використання, погашення позички, фінансове резюме. Залежно від вибраної галузі і форми бізнесу змінюється зміст діалогу з системою і зміст бізнес-плану. При розкритті питань розділу особливу увагу необхідно приділяти точному опису типу бізнесу, його короткої історії, обсягу, потенціалу росту, цілям і шляхам досягнення цілей, характеристиці колективу менеджерів і їх компетенції, особливостям планованого бізнесу і його відмінностям від інших, короткому опису необхідних фондів і їх забезпечення та використання, термінам погашення можливих позичок і способам їх погашення (наприклад, виплата відсотків протягом двох років з кінцевою виплатою) і, що дуже важливо, фінансовому прогнозу вибраного бізнесу на кілька років.
В останньому випадку, якщо це доцільно, можуть показуватися також дані за декілька попередніх і поточний роки, але найціннішим є прогноз на перспективу. Так, у згадуваному вище бізнес-плані на WEB-сервері Мінагропрому подається таблиця з перспективними показниками, що показана в табл. 15.11.
При розробці основних розділів бізнес-плану більш деталізуються і обґрунтовуються висновки і положення, що викладені раніше в «Резюме». Можуть також повторюватися і окремі таблиці з розділу «Резюме», які можна скопіювати відповідними засобами «SUCCESS».
Основна частина бізнес-плану починається з опису цілей вибраного бізнесу (одержання прибутку, підвищення прибутку, забезпечення провідної ролі в постачанні продукції, проникнення на ринок і т.п.). Потім описуються стратегії для досягнення цілей (розширити сферу послуг, збільшити витрати на рекламу, переїхати в недороге приміщення в центр регіону, збільшити чи зменшити номенклатуру виробів і т.д.).
В подальшому «SUCCESS» запропонує описати тип бізнесу, історію розвитку, галузь, стан, перспективи, потенціал і можливості бізнесу, а потім описати основних менеджерів і їх компетенцію (бо інвесторам важливо знати, настільки підібрані спеціалісти підготовлені до успішної роботи), список власників та частку в бізнесі.
Наступний розділ присвячений продукції чи послугам у вибраному бізнесі. Це може бути випуск нового продукту, проведення конкурентоздатної політики ціноутворення і т. ін. Тут обґрунтовується вартість своєї продукції чи послуг на ринку порівняно з продукцією чи послугами конкурентів.
Важливим для обґрунтування запланованого бізнесу є також розділ вивчення і аналізу ринку та його сегментів, профілю майбутніх користувачів, конкуренції. Разом з «SUCCESS» цьому розділу необхідно приділити посилену увагу, бо інвестора він обов’язково зацікавить, тим більше, якщо бізнес здійснює новачок.
З попереднім розділом тісно пов’язаний (особливо в бізнесі, направленому на виробництво та реалізацію товарів) і наступний розділ — маркетинг і збут. В ньому, спираючись на дослідження ринку, визначають майбутніх споживачів, методи контактів з ними, методи задоволення потреб користувачів, що забезпечать прогнозовані обсяги продаж чи реалізацію послуг.
На відміну від більшості методичних рекомендацій, що є в літературі, «SUCCESS» пропонує користувачу на базі основного бізнес-плану складати і оперативні плани на більш короткий період. Такий план також включається в вихідну форму бізнес-плану.
Головною ознакою оперативних планів є можливість вказати конкретну дату в кожному пункті плану. Якщо ж дату вказати немає змоги, то такий план буде ближчим до стратегії чи політики. У даному разі оперативні плани повідомляють читачеві про конкретні найближчі дії при реалізації бізнес-плану і читач зможе робити висновки про реальність упровадження плану в життя та позитивно вирішити питання про позички чи інвестиції.
Чи ненайсуттєвішою частиною бізнес-плану є його фінансова частина, що може займати до половини всього обсягу. «SUCCESS» пропонує в фінансовий план включати такі елементи:
передумови, визначення і зауваження;
короткі звіти про готівку (на один рік);
звіт про рух готівки;
звіт про готівку;
баланс;
інше (наприклад, аналіз беззбитковості).
Для щойно розпочатого бізнесу частіше прогнозують поточний і наступні 1-2 роки по місяцях, а подальші роки по кварталах; для сталого бізнесу — по кварталах.
Таблиці фінансового плану, як і інші таблиці, можна складати з допомогою електронних таблиць, а потім імпортувати в пакет, оскільки він повністю формує та видає на друк весь бізнес-план.
При використанні пакета «АРМ зоотехніка» УПТЦ «Агропромсистема» для одержання планових документів у тваринництві спеціаліст-зоотехнік має, виходячи з реальних можливостей господарства, попередньо розрахувати раціони для певних груп тварин. Для цього в пакеті є відповідний програмний інструментарій. Потім виконують подальші розрахунки і дістають такі машинограми:
«Розрахунок потреби в кормах по групі»;
«Розрахунок потреби в кормах по фермі»;
«Розрахунок посівних площ під потребу в кормах в цілому по господарству»;
«Розрахунок потреби в макро- і мікроелементах в цілому по господарству»;
«Розрахунок виходу продукції тваринництва».
Машинограма розрахунку потреби в кормах по фермі має форму, наведену в табл. 15.12.
За такою самою формою одержують машинограму потреби в кормах і по окремих бригадах.
Машинограму розрахунку потреби в макро- і мікроелементах наведено в табл. 15.13.
Машинограма посівних площ під потребу в кормах розраховується в цілому по господарству. У ній вказується назва корму, загальна потреба в ньому, вихід корму з угідь, посівна площа.
Форму машинограми «Розрахунок виходу продукції тваринництва» наведено в табл. 15.14.
В оперативному плануванні з використанням пакета «SUCCESS» при необхідності складається в оперативному порядку бізнес-план, що за структурою практично відповідає звичайному бізнес-плану, який описаний раніше, але з більшою конкретизацією термінів виконання і на менший період. «SUCCESS» пропонує таку структуру оперативних бізнес-планів:
прогноз продаж;
стан продукту на ринку і прогноз;
реклама і просування;
способи продаж;
послуги і доставка;
плани закупівель, постачання і складування;
планування засобів обслуговування;
плани адміністрування;
кадрове планування і персонал;
інші плани;
критичні моменти.
У зоотехнічному менеджменті з використанням «АРМ зоотехніка» при оперативному складанні кормових раціонів і розрахунку кормових ресурсів дістають машинограми потреби в кормах, потреби в мікро- і макроелементах, виходу продукції тваринництва, що приведені в табл. 15.12 — 15.14, та складу і аналізу раціонів (табл. 15.5 — 15.18).
У пакеті «Орендар» одержують машинограму розрахунку потреби в добривах на заданий урожай по формі табл. 15.19. Одержують також машинограму розрахунку можливої врожайності за заданими наявними добривами за формою табл. 15.20.
При розрахунках потреби в азоті для нейтралізації нітратів згідно з введеними даними аналізів про їх вміст в рослинах видається показник потреби в азоті на гектар посіву, кг.
Вхідна інформація для розв’язування прогнозних задач, що в більшості базуються на використанні економіко-математичних методів, пов’язана з необхідністю введення в ЕОМ різних змінних, обмежень, критеріїв. Її характер визначається як особливістю об’єкта прогнозування, так і специфікою використовуваних програмних і математичних засобів. Так, у прогнозній комп’ютерній системі «Victoria» вхідною інформацією є ретроспективні дані, що нагромаджуються в базі даних і обновлюються не рідше одного разу на рік. В мережному варіанті їх можна одержати з галузевих баз даних. Характер використовуваних даних залежить від рівня моделювання.
Для верхнього рівня необхідні основні макроекономічні показники із системи національних рахунків, енергомісткість валового внутрішнього продукту, структури виробництва і споживання тощо.
Для середнього рівня потрібні будуть також показники обмежень на максимальні можливості розвитку економіки в галузевому розрізі, показники взаємної ресурсо- і матеріаломісткості галузей та змін матеріаломісткості за рахунок впровадження нових технологій і міроприємств, експортно-імпортні характеристики продукції галузей і інше.
Для нижчого рівня необхідна більш детальна інформація про виробничу структуру вибраного об’єкта, опис існуючого стану галузей в технологічному розрізі, включаючи виробництво, перероблення, транспортування і споживання продукції, ресурсні, фінансові і інші обмеження.
Як видно з рис. 15.1, вхідною інформацією для рішення планових задач є переважно основні програмні (планові) показники (виробнича програма) та нормативи, але може використовуватися також довідкова інформація, фактичні облікові дані. Основних програмних показників відносно небагато (посівна площа, урожайність, поголів’я, продуктивність тощо) і вони часто вводяться в ЕОМ за запитом в діалоговому(інтерактивному) режимі при розв’язуванні задач («АРМ-ЗООТЕХНІКА» «Орендар», більшість програм з використанням табличних процесорів). Але часто вони також формуються у вигляді окремих файлів перед розв’язуванням планових задач і потім необхідні дані з них використовуються комп’ютерними програмами. Наприклад, у пакетах «Прогноз» і «Прайс» формується файл Т1 з показниками, вказаними в табл. 15.22. Звичайно, там є також групувальна інформація: коди відділків, бригад, культур (видів тварин), видів продукції, технологій (технологічних груп). Кількісні ж показники можуть вказуватись на рік та місяць, а для зручності подальшого аналізу — також і фактичні.
В пакеті «АРМ агронома-рільника» посівна площа постійно закріплена за відповідним номером поля і зафіксована в довіднику «Поле». Площа ж під конкретну культуру на даному полі, планова урожайність, планова вартість посівного матеріалу вказується в довіднику «Історія поля».
Для введення основних програмних показників в інтерактивному режимі чи у вигляді файлів в ЕОМ попередньо складаються відповідні відомості, частіше довільної форми. Для розрахунку структури кормовиробництва з допомогою пакета «АРМ-ЗООТЕХНІКА» роздруковується і потім заповнюється спеціальна відомість, в якій вказується площа, урожайність і вартість 1 ц зернових, технічних і овочевих культур, кормових культур, сіна і сінажу. Вказується також кількість та вартість 1 ц покупного корму, кількість днів годівлі за видами тварин.
Нормативна інформація, як вказувалось в попередньому розділі, формується (чи коригується) перед рішенням планових задач у вигляді окремих довідників (файлів, баз даних). Окрім нормативно-довідкової інформації, вказаної раніше, у пакеті «Орендар», наприклад, використовуються довідники орендарів, культур, добрив (див. табл. 15.23), видів угідь, типів ґрунтів, механічного складу ґрунтів, сівозмін.
В «АРМ-ЗООТЕХНІКА» створюються довідники: одиниць вимірювання, груп тварин, кормів і добавок, поживних елементів, видів продукції, ферм.
Коди нормативно-планових номенклатур в усіх пакетах різні, хоч частина з них і збігаються. До того ж багато з них мають збігатися з кодами облікових номенклатур. В цілому ж в сучасних програмних продуктах розробники намагаються взагалі на рівні користувачів уникнути, по змозі, використання кодів і заміняти їх текстовою інформацією.
В розглянутих вище програмних продуктах значність кодів деяких номенклатур така. В «АРМ агронома-рільника», окрім вказаних у попередньому розділі кодів, код підрозділу — 2 знаки, сівозміни — 7, призначення сівозміни — 2, культур — 4, груп культур — 2, груп робіт — 1, видів робіт — 3, сортів посівного і посадкового матеріалу — 8, енергоносіїв — 2, зчепів — 2, робочих параметрів — 3, тарифів — 1; в «АРМ-ЗООТЕХНІКА» код груп тварин — 3 знаки, одиниць виміру — 2, видів продукції — 2, видів кормів і добавок — 8.
Алгоритми розв’язання задач закладені в програмах пакетів і користувачі без відповідної підготовки чи дозволу не можуть їх змінити. Неважко змінити алгоритми користувачам при використанні електронних таблиць, коли більшість користувачів можуть самі писати програми і вносити в них зміни. Є можливість вносити зміни в алгоритми користувачам не програмістам також і в «АРМ агронома-рільника», оскільки в ньому є довідник метаінформації з описом алгоритмів, до яких користувач має доступ.
Алгоритми одержання більшості планових показників зводяться до перемножування відповідних нормативів на основні орієнтовні програмні показники і накопичуванням одержуваних добутків згідно з групувальними ознаками (див. алгоритм 9.4), хоча нерідко є і своя специфіка. Наприклад, валовий збір основної продукції рослинництва після її доробки визначається за формулою 15.1.
Алгоритми розрахунків у комп’ютерній прогнозній системі «Victoria» визначається рівнем моделювання (як і для структури вхідних даних). Верхній рівень — це оціночні моделі, що дозволяють здійснювати попередню експрес-оцінку реалізованих прогнозних сценаріїв.
Середній рівень — оригінально модифікована макроекономічна міжгалузева модель, запропонована лауреатом Нобелівської премії В. Леонтьєвим і призначена для розрахунків міжгалузевого балансу та оцінки екологічних наслідків кожного заданого прогнозного сценарію.
Нижній рівень – це динамічна оптимізаційна модель, що призначена для розрахунків балансів з широким спектром обмежень (фінансових, ресурсних, екологічних і ін.) з можливістю інтерактивного моделювання ситуацій. Архітектура цієї моделі може налаштовуватися під вимоги конкретного замовника.