library.if.ua

Бюджетний менеджмент (2004)

2.2.1. Класифікація видатків та форми бюджетного фінансування

Видатки бюджету – це розподіл централізованого фонду фінансових ресурсів держави і їх використання за галузевим, цільовим і територіальним призначенням. Матеріальну основу видатків бюджету складають грошові кошти, які направляються державою на фінансування народного господарства, соціальної сфери і соціальних потреб населення, на державне управління, оборону та інші загальнодержавні потреби.

Кожний з видатків бюджету має як кількісну, так і якісну характеристику. Кількісне визначення пов'язане з величиною виділених бюджетних коштів. Якісна характеристика дає уяву про економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків.

У видатках бюджету знаходить свій прояв фінансова політика держави у сфері державного регулювання і стимулювання виробництва, фінансового забезпечення соціального захисту населення, розвитку науково-технічного прогресу, зовнішньополітичної діяльності. Тому перелік витрат, їх склад і структура постійно змінюється залежно від конкретної економічної ситуації.

З метою забезпечення управління процесами розподілу і використання бюджетних коштів видатки бюджету систематизують і групують за певними економічними ознаками залежно від галузевого і організаційного спрямування, від рівня державного управління. Класифікація видатків бюджету здійснюється за економічними ознаками та галузевим розподілом коштів. За економічними ознаками передбачається розподіл видатків залежно від їх ролі у відтворенні виробництва та відповідно до їх суспільного і цільового призначення.

За роллю у відтворенні виробництва видатки бюджету діляться на поточні і капітальні. Поточні спрямовуються на забезпечення діяльності підприємств та установ виробничої та соціальної інфраструктури суспільства, утримання органів управління, армійських підрозділів та ін. Це видатки державного і місцевих бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку. В складі поточних видатків окремо виділяються видатки бюджету, зумовлені зростанням мережі перелічених вище об`єктів з зазначенням всіх факторів, які вплинули на обсяг видатків. Капітальні витрати характеризують фінансування розвитку суспільства. Видатки розвитку – це витрати державного і місцевих бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субсидії та інші видатки, пов`язані з розширеним відтворенням.

Поділ видатків в залежності від суспільного призначення характеризує фінансове забезпечення економічної, соціальної, оборонної і управлінської функцій держави. Відповідно виділяються видатки на народне господарство, соціальний захист населення та соціальну сферу, оборону, управління, зовнішньоекономічну діяльність, обслуговування державного боргу.

Цільове призначення бюджетних видатків відображає фінансування конкретних видів витрат: капітальні вкладення, капітальний ремонт, операційні витрати, заробітна плата та ін. Така класифікація дає можливість здійснювати фінансовий контроль за цільовим використанням бюджетних коштів.

Галузевий розподіл бюджетних коштів характеризує фінансування галузей народного господарства (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, зв`язку та ін.), соціальної сфери (освіта, культура, охорона здоров`я) та інших видів діяльності. Змінюючи пропорції в розподілі бюджетних коштів між галузями держава впливає на структуру економічної та соціальної сфер, стимулює розвиток принципово нових галузей економіки і видів виробництва. В галузевій структурі може також здійснюватись групування видатків в розрізі цільових державних програм. Воно показує конкретних отримувачів бюджетних коштів, які є відповідальними за їх ефективне цільове використання. Таке адресне спрямування бюджетних коштів особливо важливе в умовах дефіциту фінансових ресурсів.

У відповідності з рівнем бюджетної системи виділяють видатки Державного бюджету України, Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів. Кошти Державного бюджету витрачаються на цілі, визначені Законом про Державний бюджет України. Кошти Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів витрачаються на цілі і в межах, затверджених відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів.

Фінансування видатків бюджету може здійснюватись у таких формах:

кошторис фінансування;

фінансування інвестиційних проектів;

державні субсидії, субвенції, дотації;

бюджетні кредити;

покриття різниці в цінах.

Кошторисне фінансування є основною формою, за допомогою якої здійснюються видатки бюджету. Воно охоплює забезпечення виробничої та соціальної інфраструктури, оборони та управління. При цій формі виділення бюджетних асигнувань здійснюється на підставі спеціального документа – кошторису. В ньому розраховується обсяг бюджетних асигнувань, їх розподіл за статтями витрат з поквартальною розбивкою. Обсяг бюджетного фінансування визначається на основі оперативно-сітьових показників, які характеризують масштаби діяльності підприємства, та встановлених (чи розрахованих) норм витрат. Норми витрат можуть бути постатейними та узагальненими, обов`язковими і факультативними. Норми витрат є основним елементом кошторисного фінансування, бо саме вони визначають обсяги видатків бюджету.

Бюджетне фінансування інвестиційних проектів характеризує виділення державних асигнувань на капітальні вкладення у виробничу сферу. Суть цієї форми полягає у тому, що держава, виходячи із своїх фінансових можливостей, здійснює конкурсний відбір найбільш необхідних та ефективних проектів. Проекти, що не пройшли конкурсний відбір, можуть фінансуватись за рахунок банківських кредитів та інших залучених коштів (наприклад, цільових інвестиційних позик). Обсяг видатків встановлюється на основі спеціальних кошторисів, в яких визначається вартість спорудження відповідних об`єктів.

Державні субсидії являють собою форму надання державної фінансової допомоги юридичним та фізичним особам. Вони мають на меті підтримку певних сфер діяльності, галузей чи підприємств (наприклад, субсидії фермерам) і окремих верств населення (наприклад, житлові субсидії). Державні субвенції передбачають дольову участь суб`єктів підприємницької діяльності у фінансуванні окремих витрат чи проектів. Державні дотації – це надання коштів з бюджету на покриття збитків підприємств. В основному, вони стосуються державних підприємств. Недержавні підприємства можуть отримувати дотацію в тих випадках, коли їх збитки виникають внаслідок певної політики держави, наприклад, в сфері ціноутворення.

Бюджетні кредити являють собою форму надання державним підприємствам тимчасової фінансової допомоги на умовах поворотності. Це не характерна для бюджету форма його видатків, оскільки взаємовідносини держави з юридичними особами засновуються якраз на безповоротній основі.

Покриття різниці в цінах характеризує відшкодування з бюджету збитків чи втрат прибутку, пов`язаних з обмеженням державою рівня цін на окремі товари і послуги. Масштаби застосування цієї форми визначаються сферою державного регулювання цін. Різниця в цінах виникає за рахунок обмеження як мінімальних розмірів цін придбання окремих товарів, так і максимальних цін реалізації товарів, робіт, послуг.

Форми бюджетного фінансування визначаються економічними умовами, в яких функціонує бюджетний фонд держави. Із зміною конкретних умов господарювання поволі змінюються як самі форми бюджетного фінансування, так і границі їх застосування. На сучасному етапі розвитку економіки у зв`язку з необхідністю вдосконалення всієї системи управління економічною і соціальними сферами постала потреба у вдосконаленні форм бюджетного фінансування.

При визначенні шляхів вдосконалення діючих форм бюджетного фінансування до них не може бути застосований єдиний підхід, перспективи розвитку кожної з форм повинні пов`язуватися з тими цілями, яким вона служить. Цілі управління можуть бути розподілені на загальні і спеціальні. Загальні цілі реалізуються за допомогою тих форм фінансування, які відповідають системі управління економікою у цілому. Такими формами виступають фінансування інвестиційних проектів та кошторисне фінансування, за допомогою яких формуються галузеві і територіальні пропорції, здійснюються структурні зміни в економіці. Спеціальні цілі пов`язані з особливими умовами господарювання, які виходять із задач економічної політики держави на певному етапі його розвитку. Звідси виникає необхідність використання таких форм, як державні субсидії, субвенції і дотації, бюджетні кредити, покриття різниці в цінах.