Бюджетний менеджмент (2004)

10.2. Камеральні перевірки податкових декларацій і звітів

Камеральна перевірка (без виходу на підприємство) проводиться податковим інспектором в момент одержання декларацій та розрахунків з використанням бухгалтерської звітності. Перевірці підлягають такі питання:

повнота і своєчасність подання звіту, податкових декларацій та розрахунків;

дотримання вимог щодо порядку заповнення поданих документів;

узгодженість звітних даних;

послідовність даних у формах звітності;

відповідність даних, що використовуються для складання розрахунків, даним, відображеним у звітності;

правильність заповнення усіх пунктів декларацій та розрахунків;

правильність арифметичних підрахунків, визначення сум і строків сплати або повернення з бюджету належних сум.

При перевірці повноти і своєчасності подання звіту, декларацій та розрахунків необхідно впевнитися, що подано всі передбачені законодавством бухгалтерські документи за встановленими формами й у встановлений строк. На кожному документі повинні бути усі реквізити підприємства, а саме, назва, прізвище відповідальної особи, телефон, статистичний код підприємства, дата відправлення декларації чи розрахунку, підпис керівника підприємства та головного бухгалтера, печатка. Всі рядки декларацій та розрахунків повинні бути повністю заповнені і вказані одиниці виміру, якщо дані відображені не в карбованцях, а в тис. крб. або млн. крб. В тих рядках, де відсутні цифри має бути проставлений прочерк. Необхідно звернути увагу на охайність заповнення бухгалтерських документів. В них не повинно бути виправлень та помарок. Треба також упевнитися, що для перевірки подано оригінали декларацій та розрахунків, а не копії чи ксерокопії.

Узгодженість звітних даних перевіряється шляхом порівняння однойменних даних у різних формах звітності. Установлені форми звітності містять інформацію в таблицях з кодованими рядками і пронумерованими графами. Це дозволяє податковим інспекторам використовувати при перевірці звіту алгоритми узгодженості показників типових форм бухгалтерської звітності. Такі алгоритми складаються управлінням методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів.

При перевірці послідовності звітних даних зіставляються показники на кінець попереднього звітного періоду й на початок нинішнього. Якщо вони збігаються, то послідовність звіту витримана.

При перевірці відповідності даних, що відображені в податкових деклараціях та розрахунках, вони звіряються з однойменними показниками, указаними у формах звітності та додатках. Ці дані повинні співпадати.

Порядок перевірки правильності заповнення усіх пунктів декларацій та розрахунків, а також арифметичних підрахунків розглянемо на прикладі декларацій по конкретних видах податків.

Податкова декларація по ПДВ.

При перевірці цієї декларації слід враховувати, що вона складається із вступної частини та чотирьох розділів. У вступній частині указуються реквізити платника. Отже перевіряючому слід звернути увагу на правильність заповнення таких рядків. У рядку 01 має бути указаний податковий період (квартал чи місяць конкретного року), за який подається декларація. При цьому необхідно знати, що звітний (податковий) період, що дорівнює одному календарному місяцю, встановлюється для платників, які за попередній календарний рік мали обсяг оподатковування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) з урахуванням ПДВ більш ніж 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також для новоутворених платників податку. Для платників, які за попередній календарний рік мали обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) з урахуванням ПДВ менш ніж 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, звітний (податковий) період встановлюється за їх вибором такий, що дорівнює одному календарному місяцю або одному календарному кварталу.

У рядку 02 має бути вказана повна назва платника, його ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ чи ДРФО, а також відмічено знаком «Х» юридичною чи фізичною особою є платник.

При перевірці рядка 03 слід упевнитися в наявності індивідуального податкового номера платника податку та номера свідоцтва про реєстрацію його як платника ПДВ.

У рядку 04 мають бути вказані адреса і телефон платника.

Якщо платник має право на бюджетне відшкодування і заповнює у зв'язку з цим рядки 24-26 декларації, то у рядку «Ознака бюджетного відшкодування» має бути проставлена позначка «Х».

У розділі І декларації вказуються податкові зобов'язання платника. При перевірці слід звернути увагу, щоб в окремих рядках були вказані операції, що оподатковуються за ставкою 20% і за нульовою ставкою, з обов'язковим вказанням в складі останніх обсягів експортних операцій. При перевірці рядків 3 і 4 першого розділу декларації слід упевнитись в наявності довідок довільної форми про види операцій, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування. Дані, указані в зазначених рядках повинні збігатися з відповідними даними, указаними у довідках.

Особливу увагу слід звернути на правильність заповнення рядку 8 декларації. У цьому рядку вказується сума коригування податкових зобов'язань. Ця сума повинна збігатися з даними, указаними в додатку № 2 до декларації, в якому наводиться розшифровка операцій, що призводять до коригування податкових зобов'язань платника. При перевірці додатка № 2 слід мати на увазі, що збільшення або зменшення сум ПДВ може здійснюватись у таких випадках.



У розділі ІІ декларації, який називається «Податковий кредит», указуються суми ПДВ по придбаних товарах (роботах, послугах), основних фондах та нематеріальних активах. При цьому відображається не загальний обсяг придбаних товарів, а проводиться їх розподіл за такими критеріями:

товари придбані з ПДВ чи без ПДВ, на митній території України чи за її межами;

відносяться чи не відносяться придбані товари до валових витрат виробництва або підлягають чи не підлягають амортизації придбані основні фонди та нематеріальні активи;

для яких цілей використовуються придбані товари, а саме: для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування чи не є об'єктом оподаткування.

Уважно слід перевірити рядок 16 декларації, в якому вказуються суми коригування податкового кредиту. При цьому необхідно керуватися тим, що збільшення чи зменшення податкового кредиту може мати місце у таких випадках.



Особливу увагу слід приділити перевірці ІІІ розділу декларації «Розрахунки з бюджетом за звітний період».

У рядку 18 має бути відображена чиста сума зобов'язань по ПДВ у даному звітному періоді, визначена як різниця значень рядків 9 і 17. Ця сума коригується з урахуванням положень про вексельну форму сплати ПДВ. Якщо результат коригування більше 0, то це означатиме, що платник повинен сплатити до бюджету визначену суму, і вона має бути відображена у рядку 20 декларації зі знаком «+». Якщо ж в результаті коригування значення різниці рядків 18 і 19 менше 0, то це означатиме, що платник має право на отримання відшкодування з бюджету, і сума відшкодування (без врахування авансових відшкодувань) має бути відображена у рядку 21 зі знаком « - ».

В наведеному прикладі декларації сума ПДВ, що підлягає сплаті в бюджеті без авансових відшкодувань, визначена у розмірі 26 тис. грн. (76 -48). Разом з тим протягом звітного періоду платник отримав бюджетне відшкодування у сумі 4 тис. грн. Ця сума відображена у рядку 22 декларації, і вона має відповідати сумі, зазначеній у додатку 1 до декларації. У цьому додатку відображається розрахунок бюджетного відшкодування. При перевірці слід упевнитись, що відповідні дані збігаються.

Надалі необхідно перевірити правильність заповнення рядку 23 декларації. Для цього до значення рядку 20 слід додати значення рядка 22, оскільки це означає, що платником використано надлишкову суму податкового кредиту за результатами кварталу, незважаючи на те, що він мав право на відшкодування за перший чи за два перші місяці кварталу. Виправити це можна, додавши знову цю суму до податкових зобов'язань платника.

У разі заповнення рядка 21, значення рядка 22 має також додаватися до нього зі знаком «+», оскільки цю суму вже було відшкодовано платнику, якщо ж її віднімати, то сума відшкодування буде врахована двічі. Отже, виправити це можна, додавши цю суму зі знаком «+» до від'ємного значення рядка 21.

Якщо в результаті проведеного розрахунку отриманий результат  0 (тобто 20 + 22  0 або -21 + 22  0), то визначена сума підлягає нарахуванню по особовому рахунку платника і відображається у рядку 23а як це показано у наведеному прикладі. ( 26 + 4 = 30). Якщо ж визначена сума менш 0, то вона має бути відшкодована платнику з бюджету. Ця сума відображається тоді у рядку 23б.

Результати камеральної перевірки податковий інспектор повинен відобразити у ІV розділі декларації.

Декларація про прибуток підприємства.

Декларація про прибуток підприємства за звітний квартал подається у податкову адміністрацію не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а за звітний рік - не пізніше 15 лютого року, що наступає за звітним разом із бухгалтерським річним звітом.

При перевірці цієї декларації сіл враховувати, що вона складається із заголовної та семи основних частин і сімнадцяти додатків.

Отже перевіряючому слід упевнитись, щоб в заголовній частині були указані всі реквізити підприємства, а саме: повна назва, форма власності, ідентифікаційний код підпорядкування, повна юридична адреса та номер телефону платника.

У першій частині (рядки з 1 по 11) має бути відображена загальна сума валових доходів платника податку, отримана від усіх видів діяльності протягом податкового періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

У цій частині також відображається сума скоригованого валового доходу, яка визначається шляхом зменшення загальної суми валового доходу на суму доходів, які підлягають виключенню зі складу валових доходів з метою оподаткування.

У другій частині (рядки з 12 по 33) має бути відображена загальна сума валових витрат виробництва та обігу, яка складається із будь-яких витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У цій частині відображаються також витрати, які за своїм змістом виключаються із загальної суми валових витрат з метою оподаткування.

У третій частині (рядки з 34 по 35) має бути відображена загальна сума нарахованих амортизаційних відрахувань по основних фондах та нематеріальних активах та сума амортизаційних відрахувань по витратах, пов'язаних з видобутком корисних копалин.

У цій частині відображаються також амортизаційні відрахування, які за своїм змістом із метою оподаткування підлягають виключенню із загальної суми амортизаційних відрахувань.

У четвертій частині (рядки з 36 по 40) має бути визначена сума прибутку, що підлягає оподаткуванню за загальною ставкою, а також прибуток, що оподатковується за іншими ставками.

У п'ятій частині (рядки з 41 по 42) платник має визначити податкове зобов'язання, а у шостій (рядки з 43 по 45) - відобразити суму податків на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету, або зарахуванню в рахунок наступних платежів чи поверненню платнику.

У сьомій частині (рядок 46) мають бути відображені зобов'язання платника щодо утримання та перерахування до бюджету податку з доходів у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.

При перевірці слід упевнитись, щоб дані відображені у декларації, збігалися з відповідними даними, відображеними в додатках. Ретельно також необхідно перевірити правильність арифметичних підрахунків.

При камеральній перевірці розрахунків акцизного збору, податку з власників транспортних засобів, ресурсних платежів (плати за землю, плати за воду, плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин), місцевих податків увага звертається на охайність оформлення цих розрахунків, наявність усіх реквізитів, повноту заповнення всіх рядків та граф, а також на правильність арифметичних підрахунків та застосування ставок податків. Якщо підприємство має право на пільги з указаних видів податків, то воно зобов'язане додати до розрахунку розшифровку цих пільг, за допомогою якої перевіряється відповідність цих пільг чинному законодавству.

Якщо в ході камеральної перевірки декларацій та розрахунків порушень не виявлено, то податковий інспектор робить на них відповідний запис з вказанням суми, яка підлягає нарахуванню, і передає їх до відділу обліку та обробки даних для проведення сум податків, які підлягають сплаті, на особовому рахунку платника.

У разі розходження суми податку, обчисленою податковим інспектором з сумою, указаною підприємством, а також при виникненні сумнівів чи зауважень щодо правильності заповнення декларацій та розрахунків або питань необґрунтованості застосування пільг, тощо, інспектором складається довідка із своїми зауваженнями, яка передається до управління організації документальних перевірок для відповідного реагування.

Зверніть увагу: акти донарахувань за результатами камеральних перевірок інспектором управління податків і зборів не складаються.