library.if.ua

Управління розвитком персоналу (2002)

3.3. Джерела інформації з питань розвитку персоналу

Для аналізу факторів, що впливають на формування напрямів маркетингу персоналу організації, працівнику служби управління персоналом потрібна така інформація, від якості та повноти якої залежить стан визначення ситуації на ринку праці і ринку освітніх послуг. Джерелами інформації для персонал-маркетингу можуть бути наступні:

аналітичні матеріали, що публікуються Міністерством праці та соціальної політики, Державним комітетом статистики України й іншими органами виконавчої влади, Міжнародної організації праці;

навчальні плани та програми підготовки робітників і фахівців у професійно-технічних й вищих навчальних закладах;

навчальні плани та програми професійної перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників в навчальних закладах післядипломної освіти;

інформаційні повідомлення центрів зайнятості державної служби зайнятості, молодіжних центрів зайнятості, кадрових агентств;

спеціалізовані газети, журнали і довідники (наприклад, журнал «Україна: аспекти праці», газета «Праця і зарплата», Інформаційний бюлетень «Людина і праця», Career Forum, Класифікатор професій та ін.);

тематичні аналітичні огляди науково-технічних бібліотек з питань маркетингу персоналу, маркетингу ринку освітніх послуг, ринку праці;

матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів з маркетингу персоналу, ринку праці тощо;

рекламні матеріали професійно-технічних та вищих навчальних закладів, кадрових агентств й інших організацій, зокрема, організацій-конкурентів з найму і розвитку персоналу;

презентація компаній у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, організація навчальними закладами «днів відкритих дверей», проведення центрами зайнятості «ярмарок професій» тощо.

Серед аналітичних матеріалів, що публікуються Міністерством праці та соціальної політики необхідно відмітити щорічний аналітично-статистичний збірник «Ринок праці України» [19]. Він готується за статистичною звітністю державної служби зайнятості, підприємств, установ і організацій, матеріалами щоквартальних вибіркових обстежень населення з питань економічної активності громадян. Важливим джерелом інформації з питань розвитку персоналу є розділ з активних заходів сприяння зайнятості населення на зареєстрованому ринку праці, в котрому відображаються дані про охоплення населення профорієнтаційними послугами, чисельність незайнятих громадян, які пройшли професійне навчання.

У статистичному щорічнику Державного комітету статистики України наводяться дані про кількість осіб, які навчаються в середніх та професійно-технічних навчальних закладах. Розділ «Освіта» зазначеного щорічника містить дані про прийом і випуск учнів й студентів у професійно-технічних та вищих навчальних закладів І—ІV рівнів акредитації по регіонах держави [21].

В щорічному статистичному збірнику «Економічна активність населення України» висвітлюються репрезентативні матеріали щоквартальних вибіркових обстежень населення з питань економічної активності (згідно з термінологією, що застосовується у міжнародній практиці — «обстеження робочої сили»), та проводяться органами державної статистики впродовж березня, червня, вересня, грудня кожного року відповідно до рекомендацій Міжнародної організації праці [15].

Цінною інформацією про стан розвитку трудового потенціалу суспільства становлять дані характеристики економічно активного населення за освітою в розрізі статі, місця проживання. Про вплив освіти на конкурентоспроможність громадян на ринку праці свідчать дані про рівні економічної активності населення у віці 15—70 років в залежності від повної чи базової вищої освіти, професійно-технічної, повної загальної або базової загальної освіти, а також громадян з початковою загальною освітою або серед тих, хто не має початкової освіти.

Щорічний статистичний збірник «Праця в Україні» Державного комітету статистики України вміщує інформацію, що базується в основному на звітності підприємств, установ та організацій, котрі охоплюються згідно діючих класифікацій, які застосовуються у статистичній практиці [18].

Для служб управління персоналу організацій корисною інформацією щодо стану професійного навчання персоналу на підприємствах галузі є статистичні дані цього статистичного збірника про підготовку і підвищення кваліфікації працівників. Вказана інформація подається у розрізі галузей економіки та регіонів держави. Для планування і організації соціального розвитку персоналу підприємств важливими є дані про підготовку, перепідготовку й підвищення кваліфікації таких соціальних груп, як робітники та жінки.

Важливим джерелом інформації з питань розвитку персоналу організації є облік особового складу робітників, фахівців і керівників. Так, на працівників, які приймаються на постійну, тимчасову або сезонну роботу, заповнюється особова картка по формі № П—2. Вона вміщує дані про освіту, спеціальність та кваліфікацію за дипломом працівника, його переміщення на підприємстві. У формі П—2 також відображається інформація про професійну перепідготовку або підвищення рівня кваліфікації працівника.

Особова картка № П—4 спеціаліста з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи включає дані про назву вищого навчального закладу, факультет та спеціальність за дипломом фахівця. Крім того, вона вміщує інформацію про стаж роботи за спеціальністю, навчання в аспірантурі, вчений ступінь і звання, спеціалізацію з науково-дослідної роботи.

Особовий листок по обліку кадрів містить дані про освіту: назву навчального закладу, факультет або відділення, рік вступу та закінчення закладу освіти, спеціальність фахівця. Вказана форма обліку відображає інформацію про мови, якими володіє фахівець, його вчений ступінь і звання, наукові праці та винаходи. Дані про виконувану роботу з початку трудової діяльності відображають розвиток трудової кар’єри фахівця чи керівника.

Цінну інформацію про розвиток персоналу можна одержати з автобіографії фахівця. Вона містить дані про навчальні заклади, в яких навчався фахівець, яку він одержав освіту і спеціальність, на яких посадах працював, а також про причини переходи з однієї посади на іншу посаду тощо.

У якості джерела інформації з питань розвитку персоналу організації використовуються дані державної статистичної звітності. Наприклад, форма № 1—ПВ «Звіт з праці» включає інформацію про середньооблікову чисельність персоналу в еквіваленті повної зайнятості, дані про працівників основної діяльності, чисельність працюючих за сумісництвом, договорами цивільно-правового характеру і т. п.

Форма № 3—ПВ «Звіт про використання робочого часу» містить інформацію про використання робочого часу працівників, рух робочої сили та дані про укладання колективних договорів. Інформація про рух робочої сили (прийняття і вибуття працівників, облікова чисельність штатних працівників на кінець звітного періоду) використовується при визначенні потреби у персоналі.

Більш повна інформація з питань розвитку персоналу відображається в формі № 6—ПВ «Чисельність окремих категорій працівників та підготовка кадрів» (річна). У ній окрім даних про чисельність і склад працівників, показана інформація про навчених новим професіям (підготовка, перепідготовка, суміжні професії), в тому числі за кордоном. Форма водночас містить дані про працівників, які підвищили кваліфікацію, з них за кордоном, перепідготовку службовців. В окремих графах відображена інформація про підготовку та підвищення кваліфікації робітників і жінок.

Чинна статистична звітність надає досить обмежений обсяг інформації з питань розвитку персоналу на малих підприємствах. Дані про чисельність працівників малих підприємств та оплату їх праці містить форма № 1 — підприємництво «Звіт про основні показники діяльності підприємства». Однак ця форма не відображає інформацію про розвиток персоналу малих підприємств. Дані про розвиток персоналу малих підприємств можна одержати у результаті проведення спеціальних репрезентативних вибіркових обстежень.