Управління розвитком персоналу (2002)
5.4. Розробка балансових розрахунків додаткової потреби у робітниках і фахівцях та джерел її забезпечення в організації
Розроблення цих балансових розрахунків в організації доцільно здійснювати на наступний рік та до 5 років з метою визначення додаткової потреби у робітниках, фахівцях в розрізі професій, спеціальностей і освітньо-кваліфікаційних рівнів для проведення підготовки кадрів відповідно до попиту організації, управління розвитком персоналу. Балансові розрахунки додаткової потреби у робітниках та фахівця в розрізах професій й спеціальностей і джерел її забезпечення повинні бути складовою частиною комплексних планів економічного і соціального розвитку організації.
На основі балансових розрахунків в організації визначаються:
додаткова потреба в робітниках та фахівцях у розрізах професій і спеціальностей;
джерела забезпечення додаткової потреби в робітниках та фахівцях у розрізах професій і спеціальностей;
обсяги професійного навчання персоналу в професійно-технічних та вищих навчальних закладах.
Складові елементи додаткової потреби у персоналі відбиваються в лівій частині балансового розрахунку, а джерела її забезпечення — у правій частині балансового розрахунку. Додаткова потреба в робітниках вказується у графах 6—11 балансового розрахунку додаткової потреби організації в розрізі професій робітників професійно-технічних навчальних закладів першого, другого та третього атестаційних рівнів.
Додаткова потреба в робітниках на приріст їх чисельності у плановому періоді розраховується як різниця між чисельністю робітників на кінець і початок поточного року. Аналогічно розраховується додаткова потреба в фахівцях на приріст їх чисельності.
Додаткова потреба в робітниках і фахівцях на призов до лав Збройних Сил України, вибуття жінок у декретну відпустку й відпустку з нагляду за дітьми на рівні організації виникає тому, що ці втрати персоналу не погашаються за рахунок демобілізації з лав Збройних Сил, повернення жінок з декретної відпустки й відпустки з нагляду за дитиною. В організації обсяги вибуття працівників за власним бажанням та іншими причинами плинності кадрів, як правило, відрізняються від обсягів прийому персоналу на роботу шляхом набору службою управління персоналу.
В умовах незначного збільшення або відсутності приросту чисельності персоналу компенсація їх втрат внаслідок природних причин є важливим елементом додаткової потреби у робітниках і фахівцях. Природні втрати персоналу з причин виходу на пенсію, смерті або інвалідності розраховується на плановий період окремо з кожної із зазначених причин на базі даних статистичної та оперативної звітності підприємства про їх вибуття до 10 років ретроспективного періоду, вибіркових соціологічних обстежень, очікуваних змін в плановому періоді.
Розповсюдження відсотку втрат персоналу у зв’язку з виходом на пенсію на плановий період здійснюється з врахуванням коректив, що обумовлені змінами в статевому складі працюючих, заходами з розширення (зменшення) чисельності працівників пенсійного віку, дострокового виходу на пенсію персоналу. При вибутті персоналу внаслідок смерті враховуються зміни коефіцієнтів тривалості життя для різних вікових і статевих груп працюючих та інші.
Додаткова потреба у фахівцях відображається у графах 6—12 балансового розрахунку додаткової потреби організації в фахівцях у розрізі спеціальностей та джерел їх забезпечення. Вона на відміну від робітників в певній мірі обумовлена необхідністю часткової заміни практиків без вищої освіти, які зайняті на посадах фахівців. При визначенні вказаного елементу додаткової потреби у фахівцях враховується те, що в плановому періоді відбудеться втрата практиків за природними причинами. Кількість цієї втрати встановлюється за результатами аналізу даних обліку особового складу про статево-віковий склад практиків. Крім того, із загального числа практиків у звітному періоді вираховується та їх частина, що в плановому періоді підвищить рівень кваліфікації через систему заочного та вечірнього навчання у вищих навчальних закладах і після закінчення навчання залишиться на своїх посадах вже в якості дипломованих фахівців.
Додаткова потреба організації у робітниках виникає в зв’язку з їх вступом у вищі навчальні заклади. Тому у витратній частині балансового розрахунку додаткової потреби організації в робітниках передбачається стаття «На компенсацію втрат робітників у зв’язку з їх вступом у вищі навчальні заклади та заклади післядипломної освіти». Визначення обсягів додаткової потреби в робітниках внаслідок їх вступу до вищих навчальних закладів здійснюється на основі аналізу статистичних даних організації до 10 років ретроспективного періоду, а також з врахуванням перспектив розвитку вищої освіти.
На відміну від магістрів потреба організації у молодших спеціалістах додатково виникає у зв’язку з вступом молодших спеціалістів в університети, академії чи інститути, закінченням ними зазначених вищих навчальних закладів без відриву від виробництва. Виходячи з цього у витратній частині балансового розрахунку додаткової потреби в фахівцях розробляється стаття «На компенсацію втрат фахівців в зв’язку із їх вступом у вищі навчальні заклади більш високого рівня акредитації та заклади післядипломної освіти».
Загальний обсяг додаткової потреби у робітниках й фахівцях визначається окремо шляхом сумування зазначених елементів додаткових потреб підприємства. Вони можуть бути додатньою чи від’ємною величиною. У випадку, коли сума елементів додаткової потреби складає від’ємне число, то це означатиме, що замість додаткової потреби в персоналі у плановому періоді буде надлишок персоналу, відбудеться вивільнення персоналу внаслідок зменшення його чисельності на кінець планового періоду.
Джерела забезпечення додаткової потреби в робітниках містяться у графах 12—19 балансового розрахунку додаткової потреби організації в робітниках у розрізі професій та джерел її забезпечення. Додаткова потреба в робітниках у першу чергу забезпечується за рахунок випускників середніх навчальних закладів та інших груп молоді в професійно-технічних навчальних закладах. Водночас значення такого джерела забезпечення додаткової потреби у робітниках, як підготовка працівників безпосередньо на виробництві, має тенденцію до зниження.
Забезпечення додаткової потреби в робітниках здійснюється й за рахунок перепідготовки за числа зайнятого населення за направленнями організації чи за власні кошти громадян, а також з числа незайнятих громадян за направленнями місцевих центрів зайнятості у професійно-технічні навчальні заклади. Ці джерела забезпечення додаткової потреби у робітниках відіграють помітну роль під час структурної перебудови галузей економіки.
До основного джерела забезпечення додаткової потреби у робітниках відноситься прийом на роботу робітників організацією самостійно, які мають професію і певний досвід роботи. Значення такого джерела, як прийом на роботу організацією робітників за направленнями центру зайнятості, визначається ступінню активності політики зайнятості держави на ринку праці. Нарешті організація задовольняє додаткову потребу у робітниках за рахунок демобілізованих з лав Збройних Сил, повернення жінок з декретної відпустки й відпустки з нагляду за дитиною.
Джерела забезпечення додаткової потреби в фахівцях містяться у графах 13—20 балансового розрахунку додаткової потреби організації в фахівцях у розрізі спеціальностей та джерел її забезпечення. Серед джерел забезпечення додаткової потреби виділяють підготовку фахівців за рахунок випускників середніх навчальних закладів або зайнятого населення у вищих навчальних закладах за вечірньою і заочною формою навчання. В певній мірі додаткова потреба у фахівцях задовольняється за рахунок підготовки випускників професійно-технічних навчальних закладів у вищих навчальних закладах.
Суттєвим джерелом забезпечення додаткової потреби організації у фахівцях є перепідготовка зайнятого населення за направленнями підприємства чи за власні кошти у вищих закладах післядипломної освіти, а також перепідготовка фахівців з числа незайнятих громадян за направленням місцевих центрів зайнятості.
Основним джерелом забезпечення додаткової потреби організації у фахівцях є прийом їх на роботу організацією самостійно. Відчутну допомогу їй в цій сфері можуть надати біржі праці, державний центр зайнятості, приватні агентства з працевлаштування тощо.
Забезпечення додаткової потреби у фахівцях може бути здійснено за рахунок більш ефективного використання персоналу, зокрема, шляхом переведення на посади фахівців працівників, які використовуються в організації не за призначенням на робочих місцях, що не вимагають від виконавців вищої освіти. Створення сприятливих умов для організації нових робочих місць і підвищення оплати праці сприятимуть задоволенню потреб підприємства у фахівцях за рахунок демобілізованих з лав Збройних Сил, повернення жінок з декретної відпустки й відпустки з нагляду за дитиною.
Наприклад, коли сума показників балансового розрахунку додаткової потреби організації в фахівцях у розрізі спеціальностей та джерел її забезпечення по графам 13—20 не забезпечує додаткову потребу у фахівцях з конкретної спеціальності, то тоді в організації має місце дефіцит персоналу з цієї спеціальності. Навпаки, коли сума показників по графах 13—20 більше додаткової потреби в фахівцях з конкретної спеціальності, то у такому випадку на підприємстві в плановому періоді матиме місце надлишок фахівців з цієї спеціальності.