library.if.ua

Економіка зарубіжних країн (2005)

3.7. Характерні риси функціонування національної економіки Канади

Канада – друга за площею країна світу (9,8 млн. км2) та третя після Росії та Китаю за розмірами суходолу. Вона відноситься до сімки найбільш розвинутих постіндустріальних держав, з сумарним щорічним ВВП, який перевищує 700 млрд. дол. (ПКС). Маючи відносно невелику чисельність населення – 32 млн. жителів, Канаді притаманні у цілому високі макроекономічні показники, особливо відносні. Так, у 2001 році ВВП на душу населення складав 27130 дол. (ПКС), індекс рівня освіти становив 0,97 (максимум – 0,99), а очікувана тривалість життя становила 79,2 роки (максимум – 81,3). Комплексні розрахунки Індексу розвитку людського потенціалу (0,937) за цей же рік вивели Канаду на восьме місце у світі (максимальний показник був у Норвегії – 0,944).

Канада стала самоврядованим домініоном у 1867 році і при цьому зберегла традиційні економічні та політичні зв’язки з Великобританією. Проте на сучасну економіку цієї країни впливають щонайменше три основні чинники: наявність великих природних ресурсів, сусідство з США, з якими країна має необладнану прикордонну лінію і разом з Мексикою ці три держави утворюють НАФТА, та системою соціальної організації суспільства, яка суттєво відрізняє її від США.

У цілому країна має структуру виробництва тотожну до більшості постіндустріальних країн. Так, у 1998 році на сільське господарство припадало лише 3% ВВП, промисловість – 31%, сферу послуг – 66%. Подібною до цього розподілу була й структура зайнятості, у сфері послуг працювало 75% робочої сили, промисловому виробництві – 16%, будівництві – 5%, сільському господарстві – 3%, в інших галузях – 1%. Взагалі сучасна Канада нагадує США передусім своєю ринковою економікою, системою виробництва, високими соціальними стандартами, хоча за розвитком сфери послуг, рівнем доходів населення вона поступається цій країні, проте співробітництво зі своїм єдиним сусідом вважає головним пріоритетом, тісна економічна співпраця з яким розпочалася ще у ХІХ ст.

У 1854 році Канада та США уклали договір про взаємну торгівлю, який у подальшому вилився у Північноамериканську угоду про вільну торгівлю 1994 р. (НАФТА), саме ця угода швидко прискорила взаємну інтеграцію двох Північно-Американських держав з Мексикою. Це дозволило посилити співробітництво на континенті і суттєво диверсифікувати зовнішньоекономічні відносини, що швидко відобразилося на структурі економіки країн-учасниць у т.ч. Канади. Основними її сферами зараз є: видобування та переробка мінеральних ресурсів, виробництво продуктів харчування, лісова та паперова промисловість (зараз кожна друга газета світу друкується на канадському папері), виробництво транспортного обладнання, хімічна промисловість, виробництво рибопродуктів, нафтогазова промисловість.

Загальний експорт країни у 1999 році становив 277 млрд. дол. (франко-борт), при цьому основними його статтями були: автомобілі та комплектуючи, газетний папір, целюлоза, деревина, сира нафта, машини, природний газ, алюміній, телекомунікаційне обладнання, електроенергія, пшениця. Найбільшими партнерами по експорту виступають США – 84%, Японія – 3%, Великобританія, Німеччина, Південна Корея, Нідерланди, Китай. Мексика посідає доволі скромні позиції не зважаючи на членство в єдиному інтеграційному угрупованні.

В структурі канадського імпорту в основному переважають більш технологічні продукти – машини та обладнання, хімікати, споживчі товари, електроенергія. Географічна структура імпорту виглядає подібною до експортної: США – 77%, Японія – 3%, і далі – Великобританія, Франція, Мексика, Тайвань, Південна Корея.

У недавньому минулому країна мала досить великий зовнішній борг – 253 млрд. дол. (1996), що дорівнювало 35% її щорічного ВВП. Проте, починаючи з кінця 90-х р. по аналогії з США почала його активно зменшувати. Водночас Канада виступає потужним донором підтримки розвитку в інших країнах, її щорічний внесок у цю справу перевищує 2 млрд. дол.