library.if.ua

Економіка зарубіжних країн (2005)

5.5.1. Місце країни у світовій економіці та позиції в ЄС

Об’єднане Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є одним з найбільш розвинутих країн світу, що входить до «Великої сімки», і має впливові позиції на світовому та європейському рівнях. На прикладі цієї держави можна досить добре проілюструвати етапи розвитку капіталізму взагалі. Саме тут зародилися ринкові відносини, а упродовж XVIII-XIX ст.. країна стала провідною індустріальною і морською державою світу. Площа її колоній у цей період у декілька десятків разів перевищувала територію метрополії, дорівнюючи тим самим ј площі суходолу всієї планети. У ХХ ст. значення «промислової майстерні світу» стало зменшуватися. Частково це пояснювалося ослабленням економічних позицій країни внаслідок двох світових війн, збільшенням частки державної власності у 50-60 рр. ХХ ст., високим ступенем дотаційності виробництва тощо. Застосування нової неоліберальної моделі розвитку у 80-х роках століття, що минуло дозволило країні частково відродити свій потенціал та імідж провідної держави світу. За оціночними даними у 2004 році країна посідатиме друге місце в ЄС (після ФРН) за виробленим ВВП – 1785 млрд. євро (у переводі з англійських фунтів), обігнавши таким чином Францію. Показник ВВП на душу населення вже зараз перевищує середній по ЄС на 15%. За індексом розвитку людського потенціалу країна посідала у 2001 році 13 місце у світі (0,93 при максимальному рівні 0,944). Її ВВП (за ПКС) 24160 дол. у тому ж році у 4 рази перевищував середній світовий індикатор.

У ХХІ століття Великобританія увійшла з доволі високими інноваційними показниками. Так, серед 46 найбільших технологічних центрів світу чотири (Лондон, Кембрідж, Долина Темзи, Глазго-Едінбург) знаходяться саме в ній (у Франції – їх 2, у ФРН – 3, Японії – 2). За індексом технологічних досягнень країна посідала у 2000-му році сьоме місце у світі (0,606, максимальний у Фінляндії – 0,744). Проте в експорті високих і середніх технологій країна поступалася багатьом постіндустріальним державам, маючи частку 61,9% від загального експорту, пропускаючи перед собою не тільки країни-лідерам, а й деяким інші держави (Південна Корея, Угорщина, Мексика тощо). За мікроекономічним індексом конкурентоспроможності (МСІ) – країна вийшла на 6-е місце в світі.

За обсягами промислового виробництва Великобританія посідає п’яте місце в світі, а ось за розмірами зарубіжних інвестицій знаходиться на другому місці в світі, маючи при цьому досить сильні позиції не тільки в європейських країнах, а й у своїх колишніх колоніях (Індія, Пакистан та ін.), які зацікавлені в британських інвестиціях до цілого ряду галузей національної економіки.

Водночас з цим, Великобританія має відмінні від багатьох європейських держав політичні та економічні позиції в Європейському Союзі, з одного боку сприяючи подальшому зближенню країн цього регіону та нарощуванню загального потенціалу ЄС, з другого – відмовляючись від вступу до євро зони. Масовий рух громадськості, що розвернувся в країні у ХХІ ст.. «Європі так! Євро – ні!», досить переконливо говорить про те, що погляди уряду та народу цієї держави й у подальшому будуть різнитися від загальноєвропейських підходів.