Економіка зарубіжних країн (2005)

5.8.3.3. Особливості зовнішньоекономічних відносин

Протягом 90-х років ХХ ст. Польща нарощувала зовнішньоекономічні зв’язки з країнами Європейського Союзу, які мали у цей період різну інтенсивність, хоча наявною стала тенденція на зростання обсягів як експорту, так і імпорту. Головною особливістю зовнішньої торгівлі Польщі у цей термін було переважання експорту над імпортом, що наявно випливає із табл. 5.21.



За період з 1996 по 2000-й рік польський імпорт до країн ЄС зріс в 1,4 разів, у той час як експорт збільшився лише в 1,3 рази. Зберігалося негативне сальдо зовнішньої торгівлі, яке перекривалося у багатьох випадках іноземними позиками. Разом з тим, у структурі імпорту все більше домінували інвестиційні товари, а також нафта та природний газ (переважно з Російської Федерації), їх споживачем нерідко виступали спільні підприємства, яких станом на поч. 1999 року налічувалося близько 30 тис. «Автомобільний інвестиційний бум», який мав місце у середині 90-х років та інвестиції у виробництво телевізорів та радіоприймачів призвели до суттєвого нарощування експорту цих товарів упродовж перших дев’яти місяців 2004-го року. Суттєво зріс також експорт засобів виробництва. Цей рік був рекордним також і щодо експорту польського продовольства на ринки Євросоюзу. Традиційно висока якість, хороші смакові властивості, невисокі ціни, спрощення митних процедур, відміна ветеринарного контролю, активне освоєння інвестицій, що надійшли на модернізацію фермерського господарства та харчової промисловості призвели до експансії продовольчих товарів країни на ринках ЄС. У відповідності з прогнозами Міністерства сільського господарства Польщі експорт продовольства в країни Євросоюзу сягнув у 2004 році 5 млрд. євро тобто на 1 млрд. перевищив імпорт та був значно вищим, ніж у 2003-му році.

Наступною позитивною рисою від розширення стало покращення сальдо зовнішньоторговельного балансу, проте він і зараз залишається поки що від’ємним (за 7 місяців 2003 року від’ємне сальдо складало 3,3 млрд. євро, а за аналогічний період наступного 2004 року – 2,6 млрд.).

За свідченням багатьох європейських експертів суттєво зросла конкурентоспроможність польських товарів на ринках ЄС, що у першу чергу пов’язують із збільшенням продуктивності праці, асортиментною диверсифікацію виробництва та іншими перевагами.

Останнім часом відбулися також певні зміни і в географії зовнішньої торгівлі (Див. табл. 5.22).



У 2003-му році Польща вийшла на шосте місце (після США, Китаю, Японії, Швейцарії, Росії) серед країн-імпортерів Євросоюзу. На країновому рівні це були такі держави як Німеччина, Італія та Франція. Крім сировинних товарів, частка яких є традиційно високою, перші позиції посів експорт автомобілів та запасних частин до них, побутових приладів, текстилю, меблів та будівельних матеріалів. Останнім часом почали користуватися попитом на європейському ринку також засоби програмування, вироблені в Польщі.

В структурі імпорту, як вже згадувалося, переважають технологічні товари та енергоносії, а основними партнерами виступають Німеччина, Росія, Італія. Зниження трансакційних витрат зумовлене вступом країни до ЄС і тут призвело до суттєвих змін. Станом на середину 2004 року постачання товарів тільки сільськогосподарської групи до Німеччини збільшилося на 36%, до Нідерландів на 50%, до Франції на 47%, до Італії – на 45%, Великобританії – на 38% і це при тому, що експорт «товарів продовольчої групи» є високо регламентованим в ЄС.