Організація консалтингової діяльності (2000)

Позиційний аналіз є діагностичною методикою управлінського консультування, що дозволяє виявити позиційність в організації та лінії розмежування позиційних груп у стані конфлікту.

Прожективний підхід позиційного аналізу спрямований на виявлення позиційності у імовірному майбутньому, або під час поточних чи потенційних тенденцій до змін в організації.

Методологічною основою активізації інноваційного потенціалу персоналу організації є суб’єктивація — процес формування інноваційно свідомих позицій персоналу щодо функціонування підприємства.

Впровадження інновацій у соціальну систему потребує попередньої діагностики інноваційного потенціалу персоналу та використання певних заходів, спрямованих на подолання безсуб’єктності співробітників. Для цього управлінським консультуванням використовується методика корекції «Я-образу», що є елементом процесного консультування.

«Я-образ» — сукупність усіх уявлень працівника про себе, що проявляється як самонастанова та складається з когнітивного, афективного та поведінкового компонентів.

Суб’єктивація системи клієнта шляхом корекції «Я-образу» здійснюється консультантом під час групової роботи в організації та спрямована на зміни всіх компонентів інноваційного суб’єкта.

Окрім корекції «Я-образу» для подолання безсуб’єктності та визначення прожективної позиційності управлінське консультування використовує ряд методів позиційного аналізу, а саме: інтерв’ю, що розвиває, крос-інтерв’ю та діагностичну гру.

Результати позиційного аналізу та побудова прожективної позиційності дозволяють консультантам сформувати групу учасників інновації з представників ключових позиційних груп та узгодити їх інтереси безпосередньо в процесі розробки та реалізації нововведення.