Організація консалтингової діяльності (2000)

Завершення — п’ята і кінцева фаза процесу консультування. Кожне завдання або проект повинні бути завершені, коли мети досягнуто і допомога консультанта більше не потрібна.

Недостатньо виконати завдання професійно. Завершення роботи і залишення клієнта також повинні бути цілком професійними, а їх час і форма обрані відповідним чином і все влагоджено до загального задоволення клієнта і консультанта. Саме консультантові належить визначити, коли і як він залишить організацію клієнта.

Завершальний етап охоплює два однаково важливих аспекти консультаційного процесу: роботу, для якої було запрошено консультанта, і взаємовідносини між консультантом і клієнтом.

По-перше, залишення консультантом клієнтської організації означає, що роботу, у якій він брав участь, завершено, буде припинено або буде продовжено, але без допомоги консультанта. Під час прийняття рішення про завершення завдання не повинно бути ніякої двозначності. Сторони повинні спільно визначити, чи вважати завдання успішним, невдалим або чимось середнім між цими двома станами.

По-друге, при залишенні консультантом клієнта завершуються взаємовідносини «консультант — клієнт». Атмосфера і те, яким чином припиняються ці взаємовідносини, будуть впливати на бажання клієнта продовжувати даний проект і знову звернутися до даної консультуючої організації в разі потреби.

Не варто завершувати завдання з невизначеними і змішаними почуттями. В ідеалі обидві сторони повинні бути задоволені стосунками, що існували між ними при виконанні завдання. Клієнт повинен бути переконаний, що в нього працював гарний консультант, до якого він, може, звернеться знову. Консультант повинен відчувати, що йому довіряли і його шанували, що робота з цим же клієнтом і надалі буде цікавою. Ці взаємовідносини мають також фінансовий підтекст: обидві сторони повинні вважати, що за зроблені фахові послуги сплачено справедливу ціну.

У цілому професійні консультанти звертають велику увагу на те, яким чином вони закінчують співробітництво. Останнє враження дуже істотне, а відмінно закінчене завдання залишає двері відкритими для майбутньої спільної роботи.

Обрати відповідний момент для завершення співробітництва досить важко, але, якщо прийняти помилкове рішення, гарні взаємовідносини можуть зіпсуватися й успіх проекту потрапить під удар. На необхідність закінчення консультаційної роботи можуть вказувати як технологічно об’єктивні (виконання роботи), так і суб’єктивні сигнали з боку клієнта (рис. 13.1).