Державне регулювання зайнятості (2003)
2.1.1. Розвиток системи інформаційного забезпечення державного регулювання зайнятості в Україні
Стосовно трудових показників МОП у 1985 р. прийняла Конвенцію № 160 «Про статистику праці» і Рекомендацію № 170 «Про статистику праці». Відповідно до цих документів були встановлені такі основні розділи статистики праці:
статистика економічно-активного населення, зайнятості, безробіття і неповної зайнятості;
статистика заробітної плати й тривалості робочого часу;
індекси цін на споживчі товари;
статистика вартості робочої сили;
статистика витрат доходів домашніх господарств;
статистика виробничого травматизму і професійних захворювань;
статистика трудових конфліктів;
статистика продуктивності праці [19, с. 2061—2067].
Спочатку вводилися тимчасові галузеві форми звітності щодо зайнятості і безробіття, розроблені Міністерством праці України, з їх поступовим удосконаленням і наближенням до міжнародних. Джерелами вдосконалення інформаційної бази були практика, аналіз і наукові дослідження. Це створило передумови того, що на даний час органи державного управління мають достатню базу інформації зіставлення розвитку процесів на ринку праці в динаміці за багато років, для глибокого аналізу, прогнозування і моніторингу процесів у галузі зайнятості і безробіття. Таким є, передусім, форми державної статистичної звітності №1-ПН, № 2-ПН, № 3-ПН, № 4-ПН, щоквартальний статистичний збірник економічної активності населення України Держкомстату України, який видається по результатах вибіркового обстеження домогосподарств за міжнародною методикою; щорічний статистичний збірник в Україні «Праця України», насичений всебічними відомостями стосовно зайнятості, безробіття, заробітної плати, соціального захисту, умов праці та іншими матеріалами, які характеризують стан соціально-трудових відносин в Україні; щорічний аналітично-статистичний збірник Мінпраці України і Державного центру зайнятості «Ринок праці України у N-му році». Виходять з друку також декілька періодичних видань, наприклад, «Праця і заробітна плата» та ін.
Реалізації заходів щодо застосування міжнародних норм статистики і обліку в галузі ринку праці та зайнятості сприяла комп’ютеризація як ланок державної служби зайнятості, так і органів Держкомстату України в період 1991—2001 рр. Якщо в деяких ланках державної служби зайнятості на кінець 1991 р. було лише трохи більше 200 комп’ютерів, котрі використовувалися переважно, як удосконалені друкарські машинки, то станом на 1 липня 2001 р. комп’ютерна мережа державної служби зайнятості охопила всі міста і райони України, де знаходяться підрозділи ДСЗ. Кількість комп’ютерів сягнула майже 6,0 тис., і всі вони працюють в Internet. Діє розгалужена електронна пошта.
Створена спеціальна служба, яка програмує необхідні комп’ютерні операції та обслуговує комп’ютерну мережу ДСЗ. Хоч електронної техніки ще не вистачає, але все ж головним досягненням є те, що тепер комп’ютери використовуються для вирішення виникаючих проблем за спеціально розробленими програмами.
ДСЗ впроваджує Єдину інформаційно-аналітичну систему, за котрою як пілотні працюють декілька районних і міських центрів. Втілюється також Єдина технологія обслуговування незайнятого населення, яка потребує обладнання всіх центрів державної служби зайнятості найсучаснішою технікою. Впровадження її в пілотних центрах дає значне підвищення рівня культури обслуговування.
Все це складає розгалужену комплексну систему інформаційного забезпечення ринку праці й державного регулювання зайнятості населення, котра задовольняє необхідні потреби державного регулювання зайнятості на всіх рівнях управління.