library.if.ua

Система макроекономічного рахівництва (1999)

2.2. Система національних рахунків ООН та Європейська система інтегрованих економічних рахунків

Для більш повної характеристики процесу розширеного відтворення, відображення процесів докорінної перебудови усіх сфер економіки при переході до ринкових відносин найбільш прийнятним є застосування і використання системи національних рахунків (СНР), яка за своїми функціями, завданнями та змістом суттєво відрізняється від інших систем макроекономічного рахівництва. Вона найповніше охоплює процес відтворення, враховує усі види діяльності, пов’язані із виробництвом матеріальних благ та наданням послуг, відображає рух доходів у суспільстві, вирішує проблему міжнародних співставлень важливих макроекономічних показників, що використовуються у країнах з ринковою економікою.

У чому полягають сутність, зміст та основні принципи побудови СНР?

Система національних рахунків — це система взаємопов’язаних економічних показників, що відображає найбільш загальні та важливі аспекти економічного розвитку, пов’язані із виробництвом і споживанням продуктів та послуг, утворенням, розподілом і використанням доходів, формуванням національного багатства країни.

СНР ґрунтується на таких методологічних принципах:

в основі СНР лежить концепція господарського кругообігу, відповідно до якої виробництво і споживання продуктів та послуг, а також розподіл, перерозподіл і використання доходів розглядаються як різні, але взаємопов’язані аспекти процесу відтворення;

СНР базується на трактуванні, згідно з яким всяка економічна діяльність, що приносить дохід, є продуктивною;

в основу СНР покладено передумову про тотожність продукту і доходу, а це означає, що вартість продукту, з одного боку, — це сума затрат факторів виробництва (праці, природних ресурсів, капіталу), а з іншого боку — це сума доходів, одержаних власниками виробничих факторів;

особливістю методології є також те, що ключовим поняттям у структурі показників виробництва є додана вартість, яка характеризує внесок конкретної сукупності факторів виробництва у створення вартості в економіці в цілому.

Повна вартість (валовий випуск) матеріальних благ та послуг, що їх вироблено якою-небудь галуззю або групою виробників, включає, окрім доданої вартості, також і проміжне споживання.

Сума всієї доданої вартості, що її створено окремими виробниками і галузями, складає, за визначенням СНР, обсяг виробництва в економіці в цілому, тобто ВВП.

СНР за своїм змістом є взаємопов’язаною сукупністю двосторонніх рахунків (балансових таблиць), в яких кожна економічна операція (показник) відповідно до запозиченого з бухгалтерського обліку принципу подвійного запису фіксується двічі: один раз — у ресурсах рахунку, другий — у використанні іншого рахунку, що кореспондує з ним. Загальний взаємозв’язок основних рахунків в СНР показано на рис. 2.1.



Відомо, що при дотриманні загальних принципів організації ринкового господарства конкретні форми економічної діяльності у кожній країні мають свої історичні особливості. Окрім того, є розбіжності у джерелах статистичної інформації, способах її отримання та методах обчислення окремих показників СНР. Тому системи макроекономічного рахівництва кожної країни мають певні особливості, хоча вони й відповідають вимогам та стандартам СНР ООН. Країни Європейського Союзу (ЄС) також розробили свою Європейську систему інтегрованих економічних рахунків (ЄСІЕР), яка є версією СНР ООН, пристосованою до умов організації економіки європейських країн, тобто вона відповідає стандартам і вимогам СНР ООН, але має й свої особливості. Суть цих особливостей полягає насамперед у тому, що ЄСІЕР забезпечує більш повну і чітку інформацію щодо руху продуктів і послуг та доходів за галузями і секторами економіки; більш докладно визначено типи економічних одиниць та підрозділів економіки; для окремих рахунків (продуктів і послуг, виробництва, утворення доходів) передбачає подвійну класифікацію: по галузях і секторах економіки; здійснює класифікацію економічних операцій які забезпечують отримання більш повної інформації щодо деяких потоків і витрат, міжгалузевих зв’язків та ін.; передбачає використання трьох методів обчислення ВВП, хоча не всі європейські країни їх використовують в економічній практиці.

Характерною ознакою ЄСІЕР є використання двох типів економічних одиниць і двох типів групувань економіки: за галузями і за секторами. Аналогічний підхід застосовується і в СНР ООН, проте в ЄСІЕР це розроблено більш змістовно.

Групування за галузями використовують для вивчення процесів виробництва і балансу між ресурсами і використанням продуктів та послуг. Таке групування підкреслює техніко-економічні аспекти виробничих відносин незалежно від інституційного статусу окремих економічних одиниць.

Групування за секторами економіки здійснюється з метою вивчення потоків доходів і видатків, фінансових активів і пасивів.

Важливими показниками ЄСІЕР є ВВП і ВНД, які використовуються для характеристики та аналізу результатів економічної діяльності як у середині кожної країни, так і на міжнародному рівні. Показник ВНД є основою для визначення розміру фінансових внесків країн — членів ЄС. Для кожної країни його обчислюють, виходячи із обсягу ВВП і сальдо факторних доходів, отриманих від інших країн і переданих іншим країнам.