Система макроекономічного рахівництва (1999)

Одним із базових понять у СНР є поняття економічної операції. Економічна операція — це групування певних елементарних потоків з їх змістом, тобто це добровільна взємодія між не менш як двома господарюючими суб’єктами у зв’язку з виробництвом і використанням продуктів і послуг, розподілом і перерозподілом доходів, придбанням фінансових активів, прийняттям фінансових зобов’язань тощо.

На відміну від групувань економічних одиниць класифікація економічних операцій в СНР здійснюється на одній основі, тобто коли вони класифікуються і визначаються за секторами і галузями економіки однаково. У цих умовах підсумок за галузями дорівнює підсумку за секторами.

Усі економічні операції в СНР поділяються на такі групи:

а) операції з товарами і послугами;

б) розподільчі операції;

в) операції з фінансовими інструментами;

г) інші операції, що характеризують зміну активів внаслідок екстраординарних подій (пожежі, повені, катастрофи тощо).

Операції з товарами і послугами характеризують виробництво, обмін та використання продуктів і послуг у галузях і секторах економіки. Вони відображають їх походження (виробництво, імпорт) та використання (проміжне і кінцеве споживання, формування основного капіталу, експорт) на протязі року.

Розподільчі операції об’єднують операції, метою яких є розподіл і перерозподіл доходів, створених у виробництві, а також перерозподіл заощаджень.

Отже, операції розподілу і перерозподілу доходів, включаючи і чисті доходи, отримані від інших країн, показують процес формування валового національного наявного доходу, а операції перерозподілу заощаджень відображають рух капітальних трансфертів, що впливає на рівень інвестицій і багатства.

Операції з фінансовими інструментами характеризують зміни фінансових активів і пасивів (придбання фінансових активів, прийняття фінансових зобов’язань, наприклад, позики, кредити, приріст депозитів у банках тощо).

Остання група — інші операції — не стосується операцій, які передбачають добровільну взаємодію двох або більше партнерів, а характеризує операції, пов’язані зі зміною активів внаслідок непередбачуваних подій, стихійного лиха. Тому такі операції фіксуються у «рахунках інших змін активів», передбачених у СНР для відображення такого роду змін в активах.

У таблиці 3.1 наведено узагальнені дані, що відображають взаємозв’язки між господарюючими суб’єктами (секторами економіки) у зв’язку з їх участю в економічних операціях, тобто в економічному процесі.

Ця таблиця має дві важливі властивості. По-перше, сума записів про ресурси кожного сектору економіки (групи господарюючих суб’єктів) дорівнює сумі записів про використання (рядок 5). Цю властивість називають балансовою рівновагою. Проте, зрозуміло, що записи про ресурси і використання по кожній групі операцій у межах кожного сектору, як правило, не балансуються і можуть співпадати тільки випадково. По-друге, сума записів про ресурси повинна дорівнювати сумі записів про використання для кожної групи операцій тільки для графи (стовпчика) «Разом» (граф 15 і 16, які містять також записи про операції з іншими країнами). Цю властивість називають тотожністю економічних операцій. Зрозуміло, що дана тотожність може бути забезпечена тільки випадково у стовпчику «Разом внутрішня економіка»; вона з’являється тільки у тому випадку, коли надходження від інших країн дорівнюють платежам іншим країнам. А це на практиці зустрічається дуже рідко.

Дві властивості, позначені в таблиці 3.1, мають значення для розуміння основних принципів і взаємозв’язків у СНР, які можуть бути використані для аналізу збалансування усієї інформації про економічні операції, що фіксуються у рахунках і таблицях СНР. Крім того, зауважимо, що записи у таблиці 3.1 характеризують доходи і видатки (а не рух самих товарів та послуг), а також надходження, що є наслідком прийняття фінансових зобов’язань, і витрат на придбання фінансових активів.

Отже, СНР — це особлива форма упорядкування даних про економічні операції на господарюючі суб’єкти, які здійснюють ці операції.