library.if.ua

Система макроекономічного рахівництва (1999)

6.2. Методи обчислення національного багатства в СНР

Перехід на міжнародні стандарти макроекономічного рахівництва та запровадження СНР в Україні потребують удосконалення розрахунків і національного багатства. Нова СНР (1993 р.) передбачає для визначення національного багатства та його окремих елементів застосування ряду допоміжних таблиць. Вони призначаються, насамперед, для визначення обсягів накопичених матеріальних і фінансових засобів у попередні періоди відтворювального процесу як реальних ресурсів на початок розрахункового періоду (року). Для цього використовують окремі види балансів та балансових розрахунків (баланс основних фондів, баланси окремих видів природних ресурсів та ін.).

Відповідно до вимог нової СНР до складу НБ слід включати, крім основних фондів, матеріальних оборотних фондів, майна населення тощо, також показники природних ресурсів і навколишнього середовища, фінансові активи та ін. Зазначимо, що категорію валового нагромадження основного капіталу також було суттєво розширено за рахунок включення витрат на бурові та геолого-пошукові роботи, створення та придбання програмного забезпечення ЕОМ, витрат на придбання оригіналів літературних і художніх творів, чистого придбання цінностей (дорогоцінних металів і каміння, ювелірних виробів, антикваріату, колекцій тощо).

У складі національного рахівництва (СНР) показники наявних елементів національного багатства (в СНР їх називають «запасами») повинні бути взаємопов’язані з показниками всіх поточних операцій (в СНР їх називають «потоками») щодо руху матеріальних засобів і фінансових коштів за розрахунковий рік та визначені підсумки економічної діяльності на кінець року як нагромадження передумов для наступного циклу відтворення.

Як відомо, до основних елементів національного багатства, які відображаються в рахунках наявних запасів на початок розрахункового року, відносяться: природні ресурси, залучені до економічного обороту; основні фонди (основний капітал); матеріальні оборотні фонди та запаси різного призначення; домашнє майно населення; золото і валюта; наявні гроші та рахунки у банках; цінні папери, акції, технічні страхові фонди та ін.

По кожному з елементів національного багатства складається рахунок наявності запасів на початок року. Показники цих рахунків пов’язуються із показниками основних рахунків СНР, зокрема з рахунком капіталу, фінансовим рахунком, балансом активів і пасивів на початок і кінець року та ін. Крім цього, по кожному елементу національного багатства складають рахунки поточних операцій за розрахунковий рік. Схема рахунка поточних операцій має такий зміст і склад:



Цей рахунок дозволяє визначити, яку частина того чи іншого елементу національного багатства було нагромаджено за поточний рік. У формалізованому вигляді нагромадження (Н) можна визначити так:

Н = П + І + Ін – С – Е – В, (6.1)

де П — виробництво; І — імпорт; Ін — інші надходження; С — споживання; Е — експорт; В — втрати.

Показники рахунків наявності запасів елементів національного багатства на початок року та їх відтворення за розрахунковий рік дозволяють отримати показники нагромадження національного багатства на кінець року та визначити зміни, що відбулися у обсязі та складі національного багатства. Ці розрахунки мають бути погоджені із показниками рахунків СНР, зокрема рахунків використання доходів, капіталу, фінансового рахунка та балансу активів і пасивів на початок і кінець року.

Використовуючи наявну інформацію, можна здійснити також розрахунки динаміки національного багатства за різні періоди. Для визначення динаміки нагромадження елементів національного багатства використовують спеціальну модель взаємозв’язків показників національного багатства з показниками СНР. Ця модель має такий вигляд:



де НБ0, НБі, НБt — національне багатство на кінець відповідного періоду; В, Г, Д — основні елементи національного багатства (В — основні фонди; Г — оборотні фонди; Д — золото і валюта); ∆в, ∆г, ∆д — приріст (нагромадження) відповідних елементів національного багатства за період (рік); Ів, Іг, Ід — індекси цін на відповідні елементи національного багатства за період.

Отже, розглянута модель представляє систему окремих рівнянь — балансів відтворення елементів національного багатства, пов’язаних із системою показників СНР. Тим самим модель щорічних розрахунків показників відтворення елементів національного багатства безпосередньо пов’язує їх із показниками виробництва і використання ВВП і ВНД.

У СНР підсумкові оцінки елементів національного багатства обчислюються за остаточною вартістю, тобто за відрахуванням зносу, часткового використання та вибуття, і виявляють результати «чистого» нагромадження в країні. В той же час СНР рекомендує робити щорічні переоцінки національного багатства у поточних цінах за допомогою індексів цін, тобто обчислювати елементи національного багатства за відповідною вартістю кожного року. Крім цього, рекомендується також обчислювати національне багатство у постійних цінах того року, який використовується як базовий.

Нарешті, для об’єктивного визначення обсягу національного багатства потрібно враховувати критерій права власності та її територіальне розміщення, тобто виключати із загального обсягу ті елементи багатства, які є власністю інших країн і знаходяться на території нашої країни, але в той же час включати до складу національного багатства майно та інші його елементи, які перебувають в інших країнах і належать уряду, організаціям та окремим особам нашої країни.