library.if.ua

Податковий менеджмент (2001)

Тема 2. Облік платників податків

Ця тема охоплює два питання:

облік платників податків — юридичних осіб та

облік платників податків — фізичних осіб.

Перше питання доцільно вивчати в такій послідовності. Спочатку слід з’ясувати, що є обліковим реєстром платників податків—юридичних осіб. Таким реєстром є єдиний банк даних. Далі необхідно розглянути порядок ведення цього реєстру. Це насамперед стосується інформації, яка повинна заноситися в обліковий реєстр по кожному платнику. Зверніть увагу: в єдиний банк даних про платників податків—юридичних осіб заносяться не тільки підприємства, розташовані на території району чи міста, а також їхні філії, відділення та інші структурні підрозділи незалежно від місця їхнього розташування. Крім того, облік цих підрозділів ведеться в податкових органах за місцем їхнього розташування. Дані в обліковий реєстр заносяться по групах підприємств різних форм власності. В кожній групі виділяються галузі народного господарства. По кожному підприємству обов’язково вказується, як ведуться розрахунки з бюджетом (централізовано, тобто головним підприємством чи децентралізовано, тобто кожною структурною одиницею окремо). Слід також знати, які реквізити заносяться в єдиний банк даних по кожному платнику.

Наступне питання, якому слід приділити увагу, — це порядок реєстрації юридичних осіб у податковому органі. Для реєстрації підприємства зобов’язані подати в ДПІ за місцем розташування документи за встановленим переліком (заява, копія Статуту, копія свідоцтва про реєстрацію тощо). Податкові органи перевіряють зазначені в заяві дані і за відсутності зауважень протягом двох днів реєструють підприємство та заносять його до єдиного банку даних. Надалі підприємства мають подавати в ДПІ відомості про зміни в їхній діяльності, пов’язані з даними, наведеними в заяві. Зверніть увагу: інформація про зміни подається в 10-денний строк. При зміні місцезнаходження підприємства за його новою адресою передаються: заява, справа підприємства з додатком-копією особового рахунка чи довідки про стан розрахунків з бюджетом.

Дуже важливою складовою діяльності податкових органів є робота, спрямована на встановлення повноти обліку платників податків. Для цього вони використовують відповідні дані від тих організацій, діяльність яких пов’язана з відкриттям нових підприємств. Наприклад, від банків — про відкриття поточних рахунків; від підприємств зв’язку — про підприємства, яким встановлені телефони; від організацій архітектури — про дозволи на нове будівництво, про здані в експлуатацію об’єкти.

Слід звернути увагу, що окремо в податкових органах ведуться: реєстр платників ПДВ, реєстр постійних представництв нерезидентів як платників податку на прибуток та реєстр неприбуткових організацій.

Законодавством передбачена фінансова відповідальність за порушення встановленого порядку реєстрації підприємств як платників ПДВ. Порядок реєстрації та розміри фінансових санкцій встановлені Указом Президента України «Про деякі зміни в оподаткуванні» від 7 серпня 1998 р. за № 857/98.

Окремо в податкових органах ведеться облік платників податків — фізичних осіб. При вивченні цього питання слід звернути увагу на те, що до 1996 року реєстрації підлягали тільки громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності без права юридичної особи. Для обліку цих платників і стану їх розрахунків із бюджетом велася спеціальна книга. Крім цього, окремо велась «Алфавітна книга», що була обліковим реєстром для громадян, які отримували доходи не лише за місцем основної роботи. Дані до книги заносилися на підставі довідок, що надходили від підприємств, організацій та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності про виплачені громадянам доходи й утримані суми прибуткового податку.

Таким чином, облік охоплював лише певні категорії платників.

З 1 січня 1996 р. створено «Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів», який передбачає облік усіх громадян — платників незалежно від джерела їхніх доходів. Тобто поряд з громадянами, які отримують доходи не за місцем основної роботи та від підприємницької діяльності, до Державного реєстру заносяться також громадяни, які отримують доходи лише за місцем основної роботи. Тож потрібно дати детальнішу характеристику Державного реєстру фізичних осіб, указати джерела його формування.

Створення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків забезпечує:

повний облік фізичних осіб — платників податків;

організацію автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов’язкових платежів фізичними особами;

взаємодію державних податкових органів з метою забезпечення контролю за правильністю та своєчасністю сплати податків;

організацію нормативно-довідкової інформації для взаємодії державних податкових органів з іншими державними органами.

Державний реєстр створюється вищою ланкою ДПС і складається з інформаційного фонду, що міститься в базах даних податкових органів усіх рівнів. До інформаційного фонду Державного реєстру включаються такі дані:

індивідуальні ідентифікаційні номери, що надаються фізичним особам—платникам податків і зберігаються за ними протягом їхнього життя;

загальні відомості про фізичних осіб—платників податків;

інформація про сплату фізичними особами податків та обов’язкових платежів.

Джерелами формування інформаційного фонду є:

дані державних податкових інспекцій про фізичних осіб;

інформація підприємств та фізичних осіб—суб’єктів підприємницької діяльності про виплачені громадянам доходи та утримані суми прибуткового податку;

інформація виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів та інших органів, уповноважених проводити державну реєстрацію фізичних осіб—суб’єктів підприємницької діяльності;

відомості міських, районних відділів внутрішніх справ про громадян, які прибули на проживання в даний район або місто чи вибули з них;

відомості відділів реєстрації актів громадянського стану виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів про громадян, які померли.

Наступним кроком з вивчення цієї теми є розгляд порядку реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі, а також організації роботи податкових органів зі створення та ведення Державного реєстру. Тут потрібно звернути увагу на такі моменти:

якщо у фізичної особи є основне місце роботи, то вона має заповнити облікову картку, яка передається бухгалтерією підприємства до податкових органів;

якщо громадянин не має основного місця роботи, але отримує доходи або є суб’єктом підприємницької діяльності, він повинен самостійно з’явитися в ДПІ за місцем проживання, заповнити облікову картку для отримання ідентифікаційного номера.

Ведення Державного реєстру фізичних осіб зумовлює такі функції податкових органів:

забезпечення підприємств, організацій, фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників, інструктивними матеріалами про порядок і умови передачі в податкові органи інформації, а також бланками відповідних документів («Облікова картка», «Відомості до Державного реєстру фізичних осіб—платників податків»);

перевірка документів, що надійшли від підприємств з погляду правильності та повноти заповнення. При виявленні порушень повертати їх на доопрацювання. Факти надходжень та повернення документів відмічаються у спеціальному журналі;

виконання комп’ютерної обробки інформації;

надсилання після присвоєння ідентифікаційних номерів повідомлення фізичним особам про необхідність з’явитися у податковий орган для отримання номера;

видача довідок з ідентифікаційним номером з обов’язковою реєстрацією факту видачі у спеціальному журналі.

На закінчення вивчення цієї теми слід проаналізувати недоліки, що мають місце в діяльності податкових органів у зв’язку з веденням Державного реєстру фізичних осіб—платників податків та інших обов’язкових платежів.

Основним джерелом інформації при вивченні цього питання є Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб—платників податків та інших обов’язкових платежів», введений у дію Постановою ВР № 321/94-ВР від 22.12.94 р.