library.if.ua

Бухгалтерський облік у банках України (2001)

3.1. Характеристика параметрів аналітичного обліку

Організація аналітичного обліку базується на нових підходах до параметрів аналітичних рахунків, що в цілому визначає окремий блок питань у загальній програмі реформування бухгалтерського обліку в банках України. Параметри аналітичного обліку та інші параметри, що деталізують інформацію про операції контрагентів (клієнтів) банку, є неодмінною умовою акумуляції бази даних для формування фінансової та статистичної звітності. Залежно від сфери застосування їх поділяють на параметри:

контрагентів (клієнтів);

документів;

договорів;

безпосередньо аналітичних рахунків.

Усі параметри аналітичного обліку класифіковані як обов’язкові та необов’язкові.

Обов’язкові вводяться з урахуванням вимог Національного банку України щодо звітності. Крім того, вони є обов’язковою умовою занесення в комп’ютерну систему нового контрагента (клієнта) або нового аналітичного рахунка в момент його відкриття.

Необов’язкові параметри визначаються банком самостійно і можуть використовуватись для ведення управлінського обліку й організації внутрішнього контролю та аналізу.

Серед обов’язкових параметрів аналітичних рахунків визначають:

загальні;

спеціальні.

Так, загальні застосовуються до всіх рахунків, а спеціальні — до окремих груп аналітичних рахунків залежно від економічного змісту операцій, що відображаються на цих рахунках. Вони також необхідні для автоматизованого ведення окремих операцій та для надання спеціальної звітності Національному банку України.

До номера аналітичного рахунка можуть включатися лише певні параметри з усього можливого їх набору, решта параметрів зберігаються поза номером рахунка і використовуються в разі виконання операцій та побудови звітності.

Організацію зв’язку між планом рахунків та параметрами аналітичного обліку в разі формування звітності ілюструє рис. 3.1.



Формування номера аналітичного рахунка. Усі номери рахунків аналітичного обліку (крім рахунків бюджету) формуються за такою схемою:

АААА В ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ

1. АААА — номер балансового рахунка (4 знаки).

2. В — ключовий розряд (1 знак).

3. ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ — інформація про аналітичний рахунок (до 9 знаків).

Довжина номера рахунка не є фіксованою. Максимальна довжина номера рахунка становить 14 цифр, мінімальна — 5 цифр.

Сегмент ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ визначається банком самостійно. До складу цього сегмента може включатись код контрагента, порядковий номер рахунка, номер філії, код валюти тощо. У разі потреби банки можуть самостійно збільшувати кількість необхідних атрибутів поза номером рахунка.

Дещо інакше проводиться нумерація рахунків доходів бюджету. Нумерація рахунків 2500 «Кошти бюджетів України до розподілу» і 2510 «Кошти Державного бюджету України», а також кошти позабюджетних фондів на балансових рахунках 2560 «Державні позабюджетні фонди» і 2561 «Галузеві позабюджетні фонди» (лише щодо галузевих фондів охорони праці) ведеться за такою схемою:

ААА ВВ 7 ССС NNN ЕЕ

1. АААА — балансовий рахунок (4 знаки).

2. В — контрольний розряд (1 знак).

3. ССС — символ звітності банку (3 знаки).

4. NNN — код міністерства (3 знаки).

5. ЕЕ — додаткова характеристика рахунка (до 2 знаків).

Розряди ССС (символ звітності банку) і NNN (код міністерства) заповнюються відповідно до бюджетної класифікації, що розсилається банкам у пакеті довідників з формування економічних показників для надання звітності. При цьому розряди NNN набувають значення коду міністерства лише за наявності символів звітності ССС  068, 002 або 093. За наявності інших символів заповнення розрядів NNN не регламентується і може виконуватися банками на власний розсуд.

Додаткова характеристика рахунка може містити, зокрема, порядковий номер відділення Державного казначейства.

Ключовий розряд — розряд у номері аналітичного рахунка та контрольний розряд у нумерації рахунків доходу бюджету призначено для перевірки вірогідності номера рахунка. Він також захищає інформацію від суб’єктивних помилок оператора під час внесення даних. Розроблено спеціальні алгоритми обчислення таких розрядів. Усе це виконують у банку спеціальні підрозділи комп’ютеризації.

Питання організації аналітичного обліку викладено в нормативному документі Національного банку України «Порядок ведення аналітичного обліку установами банків України», який затверджено постановою Правління від 30.12.97 за № 466.