library.if.ua

Бухгалтерський облік у банках України (2001)

3.2. Ведення параметрів контрагентів банку

Параметри контрагентів (клієнтів) банку — це обов’язкові параметри, які деталізують інформацію про контрагентів. Вони заповнюються в разі відкриття:

аналітичного рахунка для обліку операцій з клієнтами;

рахунка новому клієнтові в даному банку.

До параметрів контрагента належать: код контрагента, ідентифікаційний код, резидентність, код держави, ознака інсайдера, інституційний сектор економіки, форма власності, галузь економіки, вид економічної діяльності.

Цілком зрозуміло, що визначаючи параметри контрагентів (а це набір цифр), бухгалтерський апарат банку не мусить запам’ятовувати їх значення. Для цього формується картка клієнта, де записано всі значення цифр, що входять до номера аналітичного рахунка.

Код контрагента — перший параметр — це ідентифікатор контрагента у внутрішньому списку контрагентів банку. Він є кодом власника рахунка і, як правило, має значення порядкового номера клієнта відповідно до реєстру контрагентів, який ведеться банком.

Ідентифікаційний код — є другим параметром і визначає персональний номер суб’єкта господарської діяльності — резидента відповідно до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або фізичної особи — платника податків відповідно до Державного реєстру фізичних осіб. ЄДРПОУ (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 за № 118). Зазначимо, що ідентифікаційний код надається суб’єктам господарської діяльності в момент реєстрації в органах державної статистики, про що робиться напис на засновницьких документах, котрі, як відомо, подаються в установу банку для відкриття поточного рахунка. Саме цей код є обов’язковим параметром аналітичного обліку і заноситься в картку клієнта.

Формат параметра для юридичної особи — 8 цифр. У разі необхідності його доповнюють до 8 знаків нулями зліва. Для фізичних осіб відповідно до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків — 10 цифр.

Для тих контрагентів, що для них статистичними органами не визначено коду ЄДРПОУ (профспілкові організації, військові частини та ін.), у картці проставляється 0.

Щодо ідентифікаційних кодів банків-нерезидентів, то можливі значення цього параметра наводяться в довіднику банків-нерезидентів. Це так звані унікальні коди банків-нерезидентів, які доводяться до банків Департаментом інформатизації Національного банку України.

Третій параметр — резидентність — може набирати значення: резидент (1), нерезидент (2). Порядок визначення параметра подано в інструкції до форми № 1-ПБ «Звіт банку про фінансові операції з нерезидентами України».

До секторів та підсекторів економіки належать такі основні типи складових, що є резидентськими в економіці.

1. Підприємства з центром економічної заінтересованості в Україні, якщо їх залучено до виробництва товарів (послуг) і які складають повний комплект звітності та сплачують податки в Україні. Закордонні підприємства, які залучені до виробничого процесу, є резидентами економіки тієї країни, де вони розміщені.

Компанії, що повністю або частково засновані за рахунок іноземного капіталу, але перебувають в Україні і ведуть в ній економічну діяльність, вважаються резидентами України. Це стосується спільних підприємств, дочірніх фірм, банків, заснованих з участю іноземного капіталу.

Представництва іноземних компаній, які мають певний штат співробітників, використовують власне чи орендоване приміщення і перебувають в Україні не менше одного року, з погляду платіжного балансу, є резидентами. Ті самі засади чинні і щодо представництв українських компаній за кордоном: вони є резидентами тієї країни, де розміщені і провадять свою діяльність.

2. Некомерційні установи і корпорації є резидентами тієї країни, за законами якої їх було створено і в якій їхнє існування як юридичного чи соціального об’єкта офіційно визнане та задокументоване.

3. Установи органів державного управління, розміщені на території України, є резидентами економіки і включають усі установи й урядові органи на центральному, обласному і місцевому рівнях, а також посольства, консульства, військові установи та інші одиниці державного управління, розміщені за межами України.

4. Домашнє господарство як сектор економіки має центр економічної заінтересованості в Україні, а тому вважається її резидентом, якщо володіє помешканням на території України і Україна є основним місцем проживання членів даного домашнього господарства.

Власне нерезидентами є юридичні особи та суб’єкти підприємницької діяльності без статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцеперебуванням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність згідно із законодавством іноземної держави. Відповідно резиденти — це юридичні особи та суб’єкти підприємницької діяльності без статусу юридичної особи, які створені та здійснюють свою діяльність згідно із чинним законодавством України і перебувають на її території.

Код держави — це четвертий параметр, який містить код країни-контрагента (клієнта) відповідно до «Класифікатора країн світу» (ДК 007-96). Цей параметр є дуже важливим за умови мультивалютності плану рахунків. Саме код держави як обов’язковий параметр контрагента вказує на країну — учасника розрахунків. Виписку із класифікатора ДК 007-96 наведено в додатку 2. Україна має код 804.

Крім цього, у класифікаторі зазначено групу країн, що необхідно для формування звітності: Україна — група 1, країни СНД та Балтії — 2, країни ОЄСР — 3, інші країни — 9.

Параметр «код держави» має формат 3 цифри. Усього в класифікаторі наведено коди 231 держави світу.

П’ятий обов’язковий параметр контрагента — ознака інсайдера. Він містить інформацію про належність клієнта до інсайдерів (пов’язаних з банком осіб).

Стаття 34 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначає, що пов’язаними з банком особами є: керівники банку; власники істотної участі в банку (юридичні чи фізичні особи, які прямо або опосередковано володіють чи контролюють 10, 25, 50 та 75 процентів статутного капіталу і мають відповідну кількість голосів в органах управління банку); близькі родичі керівників чи власників істотної участі. Національний банк України може своїми розпорядженнями запроваджувати обмеження на суми угод з пов’язаними особами.

Параметр може набувати значення: 01 — інсайдер, 02 — неінсайдер, а також інших значень, що деталізують тип інсайдера. Формат параметра — дві цифри.

Інституційний сектор економіки (шостий параметр) — це параметр, що вказує на статус контрагента в економіці. Параметр визначається за типом (видом) контрагента згідно з методичними рекомендаціями щодо класифікації інституційних секторів економіки України, які затверджено наказом Мінстату України від 25.07.94 за № 172. Для даного параметра визначається формат — п’ять цифр.

Усі інституційні сектори економіки є складовими загальних секторів економіки:

нефінансовий державний 11

нефінансовий недержавний 12

фінансовий банківський 21

фінансовий небанківський 22

центральні органи державного управління 31

місцеві органи державного управління 32

фізичні особи 41

домашні господарства 42

некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства 50

Наприклад, якщо Національний банк України належить до загального сектору економіки (код параметра 21) — фінансовий банківський, то зрозуміло, що й інші банки належатимуть до того самого сектору.

Щодо параметра інституційних секторів економіки, то Національний банк України має код 12100, а інші банки — 12212 (інституційний сектор — національні приватні депозитні грошові корпорації). Довідник інституційних секторів економіки України наведено в додатку 3.

Форма власності, що є сьомим параметром контрагентів, указує на їхній розподіл за формами власності. Визначення параметра наведене в Державному класифікаторі України ДК 001-94 «Класифікація форм власності», що затверджений наказом Держстандарту України від 29.11.98 за № 288. Визначений формат параметра — дві цифри, а саме:

приватна власність 10

колективна власність 20

державна власність 30

у тому числі:

загальнодержавна 31

комунальна 32

власність інших держав 40

власність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав 50

Галузь економіки, що є восьмим параметром, визначає належність суб’єктів господарської діяльності до конкретних галузей народного господарства. Для встановлення цього параметра до уваги беруть ту галузь економіки, яку зазначено в довідці реєстрації Держкомстату першою. Визначення параметра подано в Загальному класифікаторі галузей народного господарства. Установлено формат параметра — п’ять цифр, і він заповнюється лише для контрагентів — суб’єктів господарської діяльності.

Загальний класифікатор галузей дуже великий за обсягом. Подібно до інституційних секторів економіки, що деталізують загальні її сектори, класифікатор галузей народного господарства деталізує загальні коди галузей. Так, загальна галузь економіки, наприклад машинобудування (код 140), включає 145 галузей економіки, легка промисловість (код 170) — 36 галузей. У додатку 4 наведено кілька кодів галузей народного господарства.

За одинадцятим розділом плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків, що діяв до 1 січня 1998 року, шифри розрахункових рахунків клієнтів будувалися з урахуванням належності суб’єктів господарської діяльності до конкретних галузей економіки. Цілком очевидно, що за цих умов план рахунків у цілому і, зокрема, одинадцятий розділ «Кредитні розрахункові операції підприємств, організацій і громадян» був дуже складним для запам’ятовування і надзвичайно громіздким.

Перенесення навантаження щодо галузей економіки в систему аналітичного обліку значно спростило план рахунків.

Дев’ятий параметр — вид економічної діяльності вказує на розподіл суб’єктів за видами економічної діяльності. Визначення параметра подано в «Класифікаторі видів економічної діяльності».

Даний параметр, а також параметри «Інституційний сектор економіки», «Форма власності» і «Галузь економіки» для клієнтів-нерезидентів не заповнюються. Код параметра є обов’язковим для суб’єктів господарської діяльності — резидентів і зазначається у довідці реєстрації Держкомстату.

Визначений формат параметра — п’ять цифр. Для клієнтів — фізичних осіб даний параметр, а також параметр «Галузь економіки» не заповнюється.

Наведені дев’ять обов’язкових параметрів дають можливість сформувати аналітичну картку клієнта.

Для прикладу (табл. 3.1) наведемо сформовану картку двох контрагентів: банку і господарського товариства (назви умовні).