library.if.ua

Валютні операції (2001)

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Валютний ринок

Валютний ринок у широкому розумінні — це сфера зовнішньоекономічних відносин, які проявляються при здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти та цінних паперів в іноземній валюті, експортно-імпортних операцій між резидентами та нерезидентами, а також операцій з інвестування валютного капіталу та залучення і розміщення вільних валютних коштів.

Валютні ринки з інституціональної точки зору — це сукупність комерційних і центральних банків, бірж, брокерських фірм, корпорацій (особливо транснаціональних), міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій.

Валютні ринки безпосередньо — це офіційні центри, де відбувається купiвля-продаж іноземних валют на основі попиту та пропозиції. Вони обслуговують міжнародний платіжний обіг, пов’язаний з оплатою грошових зобов’язань юридичних або фізичних осіб різних країн.

Функції валютних ринків

Забезпечення своєчасності здійснення міжнародних розрахунків, страхування валютних ризиків.

Диверсифiкацiя валютних резервів банків, підприємств, держав, регулювання валютних курсів.

Страхування валютних і кредитних ризиків.

Взаємозв’язок світових валютних, кредитних і фінансових ринків.

Отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку у вигляді різниці курсiв валют.

Регулювання економіки.

Основні особливості сучасних валютних ринків

Посилення інтернаціоналізації валютних ринків на базі інтернаціоналізації господарських зв’язків.

Широке використання електронних засобів зв’язку і здійснення операцій і розрахунків їх каналами.

Операції здійснюються безперервно протягом доби по черзі в різних країнах світу.

Техніка валютних операцій уніфікована та ґрунтується на записах на кореспондентських рахунках банків.

Широкий розвиток операцій з метою страхування валютних та кредитних ризиків.

Спекулятивні та арбітражні операції набагато перевершують комерційні валютні операції.

Нестабільність курсів валют.

Високий ступінь довіри.

Децентралізований характер здійснення валютних операцій.

На валютному ринку склалась така система взаємовідносин (рис. 1):

між комерційними банками та їх клієнтами;

між комерційними банками однієї й тієї ж країни;

між комерційними банками різних країн;

між комерційними та центральними емісійними банками;

між центральними емісійними банками.

Учасники валютних ринків

Національний банк України.

Уповноважені банки та валютно-кредитні установи.

Резиденти та нерезиденти, які здійснюють у встановленому НБУ порядку операції через уповноважені банки.

1. Центральні банки виходять на валютний ринок з двох причин: з метою залучення іноземної валюти від імені свого уряду (наприклад, для поповнення федерального резерву) та з метою створення впливу на валютний курс. В Україні таким банком є Національний банк України.

2. Комерційні банки. Банки, яким надано право на проведення валютних операцій, називаються уповноваженими, девізними або валютними. В Україні це — будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території країни, що має ліцензію Національного банку України на виконання валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів.



3. Фінансові установи (фонди хеджирування, пенсійні фонди) — установи, які виступають на ринку через посередництво банків. Уповноваженими кредитно-фінансовими установами називаються ті, що отримали ліцензію НБУ на проведення валютних операцій (наприклад, Українська фінансова група, Кредитно-фінансова спілка та ін.).

4. Резиденти і нерезиденти.

Резиденти — це:

фізичні особи: громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які отримали посвідку на проживання в Україні;

юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, філії, представництва тощо, відділення інших відокремлених підрозділів підприємств з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні недоторканність і привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;

Нерезиденти — це:

фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України відповідно до відкритої візи строком до 1 року;

юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб’єкти підприємницької діяльності за участю юридичних осіб та інших суб’єктів підприємницької діяльності України;

розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають дипломатичні недоторканність і привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

За критерієм ступеня валютного ризику резидентів і нерезидентів можна класифікувати так:

підприємці — намагаються провести комерційну операцію так, щоб звести ризик до мінімуму;

інвестори — вкладаючи власний або запозичений капітал, також прагнуть максимально зменшити можливий ризик;

спекулянти — заздалегідь розраховують можливий ризик і діють з метою одержання максимального прибутку (це валютні дилери — юридичні або фізичні особи);

хеджери — захищають себе від несприятливих змін валютного курсу;

гравці — заради прибутку здатні йти на будь-який ризик.

Дилерський апарат валютного управління банку представлений на рис. 2.



Дилери — це спеціалісти з купівлі-продажу валюти. Робота між ними розподіляється за валютами і видами операцій (з торговельно-промисловою клієнтурою, міжбанківські, готівкові, строкові і т. ін.). У невеликих банках дилер одночасно виступає як експерт та оператор.

Головні дилери мають право здійснювати арбітражні операції та створювати спекулятивні позиції у валютах.

Економісти-аналітики прогнозують рух валютних курсів і процентних ставок на підставі вивчення тенденцій розвитку економіки, політики, міжнародних розрахунків, розробляють економетричні моделі оцінки валютних ризиків і найефективніші способи їх страхування, які використовуються для рекомендацій у відносинах з клієнтурою.

Менеджери виконують загальне керівництво на основі валютної політики, затвердженої валютним комітетом — робочим органом банку.

Валютні цінності

Валютні цінності — національна валюта, іноземна валюта, платіжні документи та цінні папери, виражені у валюті України та іноземній валюті і монетарних металах, монетарні метали.

Національна валюта — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України.

Платіжні документи та інші цінні папери — акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи, виражені у валюті України, в іноземній валюті та монетарних металах.

Іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України.

Монетарні метали — золото і метали іридієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів із цих металів та їх брухту.

Валютні операції — це операції:

пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком тих, що здійснюються між резидентами у валюті України;

пов’язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;

пов’язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням по території України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за кордон валютних цінностей.



Конверсійні операції:

угоди з негайною поставкою типу «today», «tomorrow», «spot»;

строкові угоди: форвардні, ф’ючерсні, опціонні;

угоди типу «swap»;

валютний арбітраж: просторовий, часовий, конверсійний валютний.

Кореспондентські відносини з іноземними банками:

встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками;

самостійне відкриття банком рахунків для міжнародних розрахунків з іноземними банками;

досягнення домовленості про порядок і умови ведення банківських операцій по міжнародних розрахунках;

робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків НБУ або через кореспондентські рахунки уповноважених банків;

встановлення кореспондентських відносин і здійснення міжнародних банківських операцій з іноземними банками через кореспондентські рахунки Центру міжнародних розрахунків НБУ або уповноважених банків.

Відкриття та ведення валютних рахунків:

відкриття валютних рахунків юридичним особам (резидентам і нерезидентам), фізичним особам;

нарахування процентів по залишках на рахунках;

надання овердрафтів (особливим клієнтам згідно з рішенням керівництва банку);

надання виписок у міру здійснення операції;

оформлення архіву рахунку за будь-який проміжок часу;

виконання операцій з розпорядження клієнтів відносно коштів на їхніх валютних рахунках (оплата наданих документів, купівля та продаж іноземної валюти за рахунок коштів клієнтів);

списання сум, передбачених законодавством;

контроль експортно-імпортних операцій.

Неторгові операції:

купівля та продаж готівкової іноземної валюти і платіжних документів в іноземній валюті;

інкасо іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті;

випуск та обслуговування пластикових карток клієнтів;

купівля (оплата) дорожніх чеків іноземних банків;

оплата грошових акредитивів і виставлення аналогічних акредитивів;

організація роботи і порядку проведення операцій в обмінних пунктах.

Операції із залучення та розміщення валютних коштів:

кредитні;

депозитні;

з цінними паперами;

лізингові;

форфейтингові;

факторингові.

Здійснюються на:



Поділяються на активні і пасивні операції.

Пасивні операції — створення валютних резервів в іноземній валюті та прийом депозитів в іноземній валюті:

продаж за іноземну валюту цінних паперів, емітованих резидентами України і номінованих у національній валюті (включаючи власні цінні папери банку);

отримання кредитів в іноземній валюті від інших уповноважених банків.

Активні операції — використання створених валютних резервів:

видача кредитів в іноземній валюті;

купівля за іноземну валюту цінних паперів, номінованих у національній валюті.

Міжнародні розрахунки:

документарний акредитив;

документарне інкасо;

банківський переказ;

вексель.

Інші операції:

трастові;

консультаційно-інформаційні;

спільна діяльність;

страхові;

управління грошовими коштами та іншим майном;

угоди про переуступку права вимоги;

операції з монетарними металами:

купівля і продаж (у тому числі на певний термін);

прийняття на депозит;

відповідальне зберігання;

використання на умовах застави під наданий кредит монетарних металів або цінних паперів за номіналом, вираженим у монетарних металах.

Ліцензії НБУ на проведення валютних операцій

Види ліцензій:

індивідуальна;

генеральна.

Індивідуальні ліцензії — видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:

а) вивезення, переказ і пересилка за межі України валютних цінностей, за винятком:

вивезення, переказ і пересилка за межі України фізичними особами — резидентами іноземної валюти на суму, що визначається Національним банком України;

вивезення, переказ і пересилка за межі України фізичними особами — резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;

платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо сплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей;

платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;

вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;

б) ввезення, переказ, пересилка в Україну валюти України, за винятком сум у валюті України, що були:

вивезені;

переказані;

переслані за кордон раніше на законних підставах.

в) надання та одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або застави;

д) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком відкриття фізичними особами — резидентами рахунків в іноземній валюті на час їх перебування за кордоном; відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками; відкриття рахунків у іноземній валюті дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном;

е) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами — резидентами як дарунок або у спадщину.

Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Порядок надання Генеральної ліцензії НБУ на право здійснення комерційними банками операцій з валютними цінностями.

Банки — юридичні особи, які здійснюють свої операції на території України не менше ніж один рік, мають розмір статутного фонду і власних коштів, що встановлюються Національним банком України, у разі, якщо вони бажають отримати ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями, повинні:

протягом одного року не мати зауважень від органів банківського нагляду та податкової інспекції щодо виконання ними вимог чинного законодавства;

забезпечити відповідність проведення операцій технічним вимогам, які необхідні для здійснення саме валютних операцій (згідно з Переліком технічних вимог до комерційних банків для здійснення операцій з валютними цінностями);

мати в штаті фахівців, рівень освіти яких відповідає кваліфікаційним вимогам, висунутим щодо здійснення валютних операцій;

звернутися до відповідного регіонального управління Національного банку України за рекомендацією на отримання ліцензії, додавши до заяви такі документи:

копію нотаріально посвідченого Статуту та установчих документів банку (з усіма змінами та доповненнями);

перелік операцій, які банк має намір виконувати;

опис структури установи та підрозділів, які здійснюватимуть валютні операції, з переліком технічних засобів, що використовуватимуться в них;

довідки про керівників установи, які здійснюватимуть нагляд за операціями з валютними цінностями, та безпосередніх виконавців валютних операцій (бухгалтерів, касирів, брокерів, економістів та ін.), посвідчені нотаріально або в установленому порядку у банку копії документів, які підтверджують відповідність рівня виконавців кваліфікаційним вимогам (дипломи, сертифікати та ін.);

баланс установи на останню звітну дату та звіт про прибутки та збитки;

річний звіт банку;

письмове підтвердження трьох іноземних банків про згоду на встановлення кореспондентських відносин (у тому разі, якщо банк має намір одержати ліцензію з правом самостійно встановлювати кореспондентські відносини з іноземними банками).

Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для їх одержання, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.

Відмова у видачі Національним банком України ліцензії може бути оскаржена в суді або арбітражному суді.

Залежно від якості наданих комерційним банком документів, технічних умов, кваліфікації керівників і виконавців валютних операцій НБУ може дозволити проведення валютних операцій.

Список літератури

Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України № 15–93 від 19.02.93.

Про банки і банківську діяльність: Закон України № 872-XII від 20.03.91.

Про Тимчасовий порядок проведення операцій з купівлі та продажу валютних надходжень на тендерах Центру клірингових розрахунків при Українській міжбанківській валютній біржі: Інструкція НБУ № 19010/2943-7594 від 16.12.93.

Про порядок підготовки документів, необхідних для купівлі іноземної валюти на УМВБ і КМВБ, а також оплати платіжних доручень у вільно конвертованій валюті (1 група Класифікатора іноземних валют) на виконання зобов’язань перед нерезидентами як за рахунок власних коштів, так і куплених на біржах: Лист НБУ № 13-211/2314 від 24.09.98.

Щодо контролю за купівлею та розрахунками резидентів і нерезидентів: Лист НБУ та ДПА № 13-112/2252-6783 від 24.09.98.

Про Українську міжбанківську валютну біржу: Постанова Правління НБУ № 50 від 08.06.93.

Про затвердження Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України: Постанова Правління НБУ № 150 від 15.04.98.

Про затвердження Положення про порядок видачі ліцензії на здійснення банківських операцій: Постанова Правління НБУ № 181 від 10.06.98.

Про затвердження Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків: Постанова Правління НБУ № 141 від 15.05.98.

Про внесення змін та доповнень до Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку: Постанова Правління НБУ № 382 від 25.09.98.

Банковское дело: Учебник / Под ред. О. И. Лаврушина. — М.: Финансы и статистика, 1998. — 576 с.: ил.

Бункин М.К., Семенов А.М. Основы валютных отношений: Учеб. пособие. — М.: Юрайт, 1998. — 192 с.

Валютный рынок и валютное регулирование: Учеб. пособие / Под ред. И. Н. Платоновой. — М.: БЕК, 1996. — 475 с.