Система національних рахунків (2001)

2.3. СНР-93 — обличчям до світової спільноти

СНР-93 (як і СНР-53 та СНР-68) — це черговий етап розвитку національного рахівництва. З історичного погляду, як зміст СНР-93, так і робота з її аналізу й перегляду відображають поглиблення досвіду і спеціальних знань, які лежать в основі СНР, досягнення більшого узгодження між СНР та іншими міжнародними статистичними стандартами, а також зміну напряму досліджень у цій галузі.

Протягом 1975—1980 років було проведено кілька регіональних нарад з аналізу практики використання СНР-68 у різних країнах. 1979 року Статистична комісія ухвалила рішення про створення відповідної групи експертів та запропонувала розробити конкретні пропозиції щодо необхідних уточнень СНР і приведення її у відповідність з новими умовами. На своїх сесіях 1983 і 1985 років Статистична комісія схвалила рекомендації експертної групи, із застереженням щодо важливості збереження спадкоємності, тобто необхідності уникнути серйозної зміни визначень і класифікацій. Пріоритетними були визнані питання, пов’язані з практичним впровадженням СНР в країнах, що розвиваються.

Протягом 1982—1985 рр. міжнародні організації, консультанти та національні статистичні установи провели дослідження з тем, що їх було винесено на обговорення. Результати досліджень обговорено на регіональних нарадах за участю представників національних статистичних служб. У порядку підготовки до наступного етапу роботи Міжсекретаріатська робоча група (представники МВФ, Євростату, ОЕСР) розробила два документи — про організацію перегляду СНР і про концептуальні основи переглянутої СНР.

У 1986—1989 роках групи експертів обговорили широке коло питань: структура СНР, зіставлення цін і кількості, зовнішній сектор, сектор домашніх господарств, державний сектор, рахунки виробництва і таблиці «витрати-випуск», фінансові потоки та баланси активів і пасивів, а також узгодження СНР і БНГ. 1989 року для розгляду невирішених питань і аналізу проектів розділів переглянутої СНР було створено групу експертів; ця група провела шість засідань.

У 1990 році було додатково обговорено проекти вже опублікованих розділів. В основу обговорення покладено документ, підготовлений Міжсекретаріатською робочою групою. Одним з головних питань був облік екологічних аспектів СНР. 1991 року Статистичній комісії подали попередній проект переглянутої СНР. Процес уточнень і доповнень тривав до літа 1992 р. У жовтні 1992 р. проект було обговорено на міжрегіональному семінарі. 1993 року Статистична комісія одноголосно рекомендувала схвалити новий проект СНР, а Економічна і Соціальна Рада ООН закликала держави-члени і міжнародні організації до використання цієї системи.

Зрозуміло, що дослідження нового проекту триватимуть і далі. Нині вже практично сформовано програму таких досліджень:

1. Розроблення практичних вказівок для чіткого розподілу комісійних зборів за фінансове посередництво, які не підлягають прямому вимірюванню щодо конкретних користувачів. Комісія схвалила пропозицію Міжсекретаріатської робочої групи з національних рахунків про забезпечення гнучкого підходу до застосування цього принципу в окремих країнах або групах країн.

2. Розроблення порядку умовного обчислення плати за оренду будівель, що перебувають у власності та користуванні органів державного управління і некомерційних організацій, які обслуговують домашні господарства.

3. Розмежування виплат, що дають зиск переважно споживачам, і виплат, що дають зиск переважно виробникам. Необхідні дальші дослідження, особливо з урахуванням важливого значення державних субсидій у деяких країнах.

4. Розмежування організованого і неорганізованого секторів економіки. Провідною організацією, що займається розробленням таких критеріїв, є Міжнародна організація праці (МОП), а саме питання включено в програму досліджень з національного рахівництва, що передбачає продовження співпраці з МОП в цій галузі.

5. Облік екологічних аспектів з допомогою допоміжних екологічних рахунків. Цей напрям досліджень рекомендує продовжувати співпрацю укладачів національних рахунків і фахівців з питань навколишнього середовища.

6. Дальше уточнення класифікацій, особливо класифікації індивідуального споживання за призначенням (КІСП) і класифікації виробників за призначенням (КВП), які мають нині попередній, суто орієнтовний характер. Щодо класифікації функцій органів державного управління (КФОДУ), то її модифікація має забезпечити як точніше визначення соціальних трансфертів у натуральній формі, так і повніше виявлення тих функцій, що є важливими з погляду екології.

7. Опрацювання проблем удосконалення матричного формату для рахунків нагромадження та балансів активів і пасивів.

Треба зауважити, що СНР-93 не обминає і таких складних проблем, як межі нагромадження і запасів; випуск послуг, включаючи послуги, що їх виробляють домашні господарства; види фінансової діяльності, включаючи таку діяльність, як операції з похідними фінансовими інструментами; рахунки трудових ресурсів, регіональні рахунки.

У СНР-93 чітко сформульовано дві її функції: пасивну та активну. Пасивна функція полягає в тому, що національні рахунки є певною організаційною структурою для економічної статистики. Тому основна цінність СНР полягає в достатній узгодженості класифікацій і визначень, а також у достатньому відображенні взаємозв’язків між різними частинами економіки. Отже, основну увагу треба приділити поліпшенню вихідних статистичних даних. Активна функція полягає в тому, що національні рахунки служать для полегшення економічного аналізу і прийняття рішень. Від структури СНР і визначень, якими вона користується, залежать не тільки можливості проведення того чи іншого виду аналізу, а й сам підхід до розгляду економічних і соціальних проблем. Це і є головною причиною постійного перегляду і розширення сфер застосування національного рахівництва.