library.if.ua

Система національних рахунків (2001)

4.7. Міжгалузевий баланс

Міжгалузевий баланс виробництва й розподілу товарів і послуг (МГБ) є складовою частиною національних рахунків України. Він продовжує поглиблену характеристику рахунків товарів та послуг, виробництва, утворення доходу та операцій з капіталом у зведеному вигляді. Дані міжгалузевого балансу уможливлюють аналіз взаємозв’язків між галузями економіки, виявлення макроекономічних пропорцій та структурних зрушень в економіці, характеристику процесу ціноутворення. Перший звітний міжгалузевий баланс України за методологією балансу народного господарства (БНГ) було розроблено ще 1966 року. Відтоді його складали періодично — кожні 5 років (востаннє — в 1987 р. для 111 галузей). З 1979 р. МГБ почали розробляти за скороченою програмою щорічно. Баланс за 1994 р. вміщував інформацію щодо 28 галузей.

За методологією БНГ міжгалузевий баланс розглядав відтворювальний процес крізь призму матеріально-речової збалансованості і на підставі поділу економіки на виробничу й невиробничу сфери. Недолік такого балансу полягав у тому, що кінцевий продукт включав матеріальні витрати галузей сфери нематеріальних послуг, а чиста продукція (національний дохід) — оплату послуг галузей нематеріального виробництва, спожитих у процесі виробничої діяльності (проміжне споживання). Тому показники проміжного споживання, чистої продукції і кінцевого використання були непорівнянні із міжнародною практикою і не давали змоги безпосередньо визначити обсяг валового внутрішнього продукту та інших агрегатів СНР.

З 1993 р. Мінстат України розпочав щорічну розробку міжгалузевого балансу за методологією СНР (МГБ СНР) і наявною статистичною звітністю. Зміст основних показників МГБ СНР відповідає принципу уніфікації, який використано в СНР-93.

Міжгалузевий баланс показує, як продукт, вироблений у галузях економіки, використовується для проміжного, кінцевого споживання, нагромадження та вивезення. Він також відображує структуру матеріальних витрат і витрат нематеріальних послуг, основні компоненти валового внутрішнього продукту щодо кожної галузі. Тому в цьому балансі поєднуються дві таблиці: перша характеризує взаємозв’язки галузей у споживанні продукції та послуг — проміжне споживання (І квадрант), структуру кінцевого використання валового внутрішнього продукту (ІІ квадрант), а друга — містить вартісну структуру валового внутрішнього продукту та імпорту (ІІІ квадрант). ІУ квадрант у згаданій моделі не заповнюється, бо між секторами кінцевого попиту і первинних витрат не існує прямих виробничих зв’язків, як у проміжному споживанні.

У СНР-93 вживається термін таблиця (або матриця) «витрати-випуск», а не «міжгалузевий баланс», як у нас. Таблиці «витрати-випуск» бувають двох видів:

а) таблиці ресурсів і використання (прямокутні або таблиці виробництва та використання товарів тощо);

б) симетричні матриці «витрати-випуск» (квадратні таблиці чи леонтьєвські таблиці (матриці) «витрати-випуск»). Квадратні симетричні матриці будуються за принципом: «продукт-продукт» або «галузь-галузь» (виробник-виробник).

Щодо України, то наявна статистична інформація дає змогу розробити лише симетричну матрицю І квадранта міжгалузевого балансу за принципом «продукт—продукт» (табл. 4.16). Цю матрицю побудовано в цінах кінцевого споживання, тобто з урахуванням торговельно-транспортної націнки.





У І квадранті МГБ СНР відображено проміжне споживання в галузях економіки. Проміжне споживання — це вартість усіх товарів (за винятком основного капіталу) і ринкових послуг, які були спожиті в галузях матеріального виробництва і нематеріальних послуг. Воно охоплює: поточну закупівлю продуктів, спожитих економічною одиницею; вартість товарів, які були вилучені із запасів і використані у виробничій діяльності; одержання послуг (без послуг стосовно передачі права власності на землю, основний капітал і нематеріальні активи); продукти і послуги, вироблені економічними одиницями для власного споживання і включені до валового випуску; умовно нараховану оплату послуг фінансових посередників.

У колонках І квадранта наведено витрати на виробництво продукції, а в рядках показано розподіл продукції між галузями. Дані І квадранта МГБ СНР разом з показниками валового випуску товарів та послуг дають змогу обчислити ВВП виробничим методом. Розрахунок матриці прямих та повних витрат уможливить оцінку їхнього впливу на виробництво валового внутрішнього продукту. Наведені в І квадранті дані умовно нарахованої оплати послуг фінансових посередників складаються з різниці між відсотками, одержаними фінансово-кредитними установами, і сплаченими ними. А в ІІІ квадранті їх показано в складі доданої вартості зі знаком «мінус» в рядку і в колонці (графі) «Умовно нарахована оплата послуг фінансових посередників».

У ІІ квадранті в галузевому розрізі відображено в колонках (графах) категорії кінцевого використання: кінцеве споживання, валове нагромадження та експорт.

Дані колонки «Кінцеве споживання домашніх господарств» відбивають споживання товарів та матеріальних послуг, які були придбані домашніми господарствами за рахунок власних доходів, продукцію особистого підсобного господарства та інші натуральні доходи і обсяг платних послуг, спожитих домашніми господарствами за рахунок власних доходів.

У колонці витрат на кінцеве споживання сектору загального державного управління відображуються державні витрати на купівлю товарів та одержання матеріальних послуг для наступної передачі домашнім господарствам та обсяг неринкових послуг, наданих галузями сфери нематеріальних послуг (у частині державних установ) домашнім господарствам за мінусом їх часткової оплати.

Також тут показують обсяг товарів та матеріальних послуг, наданих економіці в цілому (обслуговування сільського господарства, дорожнього господарства), обсяг неринкових послуг, що надаються галузями сфери нематеріальних послуг (держустановами) економіці в цілому.

Колонка кінцевого споживання некомерційних організацій відображує купівлю товарів і матеріальних послуг для наступної передачі домашнім господарствам, включаючи умовне придбання послуг, які підприємства надають своїм працівникам, та обсяг неринкових послуг, які надають галузі сфери нематеріальних послуг, що належать до сектору некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства.

Колонка «Валове нагромадження основного капіталу» відображує придбання секторами економіки речових носіїв основного капіталу. При цьому валове нагромадження як збільшення коштів, що вкладаються в основний капітал, розраховується на валовій основі і включає споживання основного капіталу.

Колонка «Зміна запасів матеріальних оборотних коштів» показує обсяг зміни матеріальних оборотних коштів та державних матеріальних резервів у розрізі галузей сфери матеріального виробництва.

Колонка «Чисте придбання цінностей» відображує придбання виробів з коштовних каменів, дорогоцінних металів, творів мистецтва, які протягом часу не втрачають своєї вартості.

Експорт як елемент кінцевого використання характеризує придбання товарів та послуг нерезидентами.

У ІІІ квадранті наведено вартісний склад ВВП, який визначається підсумовуванням показників:

Заробітна плата.

Фактичні відрахування на соціальні заходи.

Умовні відрахування на соціальні заходи.

Податки на виробництво.

Субсидії на виробництво.

Чистий прибуток.

Споживання основного капіталу.

Валова додана вартість (8 = 1 + 2 + 3 + 4 – 5 + 6 + 7).

Податки на продукти та імпорт.

Субсидії на продукти.

Отже, валовий внутрішній продукт становитиме 8 + 9 – 10.

Випуск товарів та надання послуг включають проміжне споживання та валову додану вартість, а ресурси — обсяг імпорту.

Імпорт відображує придбання товарів та послуг нерезидентами в резидентів.

Дані ресурсів у ІІ і ІІІ квадрантах міжгалузевого балансу збігаються щодо кожної галузі.

МГБ дає можливість детально класифікувати процес відтворення. У колонках показують вартісну структуру випуску продукції окремих галузей, яка складається з проміжного споживання (І квадрант) та валової доданої вартості (ІІІ квадрант), а в рядках — натурально-вартісний склад продукції, який витрачається на проміжне споживання (І квадрант) та кінцеве використання (ІІ квадрант). МГБ розкриває виробничу структуру в такому вигляді, який дає можливість визначити наслідки зміни попиту на конкретний продукт для різних галузей виробництва.

Джерелом інформації для складання МГБ України є спеціально організовані одноразові спостереження. На підприємствах промисловості та будівництва проводилося суцільне, а на решті підприємств — вибіркове спостереження з допомогою спеціального бланка обліку «чистих» галузевих витрат на виробництво (витрати на виробництво однорідних товарів та послуг у різних галузях господарства) за номенклатурою галузей МОБ. Наприклад, чиста галузь «Сільське господарство» включає сільськогосподарські продукти, вироблені не тільки у відповідній галузі, а ще й у промисловості, будівництві, на транспорті та ін.

У міжнародної практиці користуються тільки вибірковим методом, якій є значно дешевшим за суцільний. Дані про види витрат на виробництво продукції збирають для «господарських» галузей — сукупності однорідних закладів (підрозділів підприємств), які перебувають в одному місці та зайняті виробництвом однорідної продукції. Отож, відпадає потреба в додаткових розрахунках, які потрібні для виокремлювання «чистих» галузей.