library.if.ua

Система національних рахунків (2001)

7.5. Міжнародні зіставлення макроекономічних показників за участю України

1991 р. було проведено попередні консультації про можливе входження України в ПМЗ ООН. Найбільш бажаним партнером для проведення двосторонніх зіставлень, на думку багатьох спеціалістів, була Австрія. По-перше, відомий величезний внесок спеціалістів Австрії у розробку програми. Цю країну було взято за базову в європейському регіоні, а австрійський шилінг вибрано валютною одиницею для вираження величини ВВП. Крім багатосторонніх зіставлень, Австрія брала участь у двосторонніх порівняннях, коли кожну європейську країну порівнювали з Австрією. Крім того, важливим внеском Австрії у справу виконання програми була підготовка широкого списку товарів-представників і уточнення описів деяких з них, що значно полегшило відбір аналогічних товарів у інших країнах. Однією з функцій Австрії, як базової країни, було вивчення цін на всі товари, відібрані будь-якою з країн-партнерів. Нарешті, необхідно згадати про те, що ЦСУ Австрії забезпечувало проведення багатьох нарад та консультацій експертів країн та заінтересованих міжнародних організацій разом з Євростатом і секретаріатом ЄЕК, а також розроблення цілої низки інструкцій.

По-друге, що є не менш важливим, служби Держкомстату колишнього СРСР, а потім України проводили двосторонні зіставлення з Австрією. Ще 1990 р. Держкомстат СРСР почав реалізацію шостої фази ПМЗ ООН (за даними 1990 р.).

Згідно з рішенням ЄЕК Україну включено в другу групу Європейської програми зіставлень (ЕПЗ-93). Відповідно до рішення Віденської Консультації (26—30 квітня 1994 р.) група ІІ ЕПЗ має чотири підгрупи:

А: Австрія, Польща, Чеська Республіка, Словацька Республіка, Угорщина, Словенія, Хорватія, Румунія, Болгарія, Білорусія, Російська Федерація, Україна.

В: Фінляндія, Латвія, Литва, Естонія.

С: Вірменія, Азербайджан, Грузія, Казахстан, Киргизія, Туркменістан, Узбекистан, Туреччина.

D: Румунія, Молдова.

І знову Австрія виконує роль країни-центру, оскільки країни другої групи мають провести з нею парні зіставлення. Водночас Австрія бере участь у багатосторонніх зіставленнях у рамках ЄЕК, а також зіставленнях організації економічної співдружності і розвитку ОЕСР — 24 найбільш розвинуті країни. Підсумки зіставлень у рамках ЄЕК і ОЕСР включаються як складові частини в ПМЗ ООН, хоч вони і мають самостійний характер і навіть певні відмінності від основної методології ООН. Молдова на двосторонньому рівні зіставляється з Румунією, а в такий спосіб, хоч і непрямо, з Австрією. Балтійська група має багатобічні зіставлення, координація яких здійснюється за допомогою статистики Фінляндії. ОЕСР несе відповідальність за виконання зіставлень країн Кавказу та Середньої Азії, де Туреччина є країною, що забезпечує зв’язок з групою І.

Отже, за допомогою результатів прямого зіставлення Україна — Австрія і на підставі результатів для Австрії у зіставленнях з іншими країнами можна отримати результати зіставлень України практично з усіма країнами світу.

Спеціалісти центрального статистичного управління Австрії підготували базовий список австрійських товарів, послуг і будівельних об’єктів-представників з докладним описом їхніх техніко-економічних характеристик. Список включає близько 800 споживчих товарів та послуг, близько 300 інвестиційних товарів і 19 будівельних об’єктів.

Проведення Європейської програми зіставлень (ЄПЗ) за 1993 рік, обчислення реального обсягу ВВП України, купівельної спроможності гривні проти інших валют є необхідністю на сучасному етапі статистичної роботи в нашій країні. Участь Держкомстату України в ній передбачено Концепцією побудови національної статистики України та Державною програмою переходу на міжнародну систему обліку та статистики, що їх було затверджено урядом України в травні 1993 р.

Розрахунок кінцевого споживання валового продукту. Однією зі складних проблем, передовсім через обмаль даних про виробництво та споживання нематеріальних послуг, є визначення валового внутрішнього продукту за елементами кінцевого використання. Насамперед це стосується нефінансових підприємств, що надають своїм працівникам неринкові послуги з охорони здоров’я, відпочинку, культури та освіти. У зв’язку з цим передбачається вже найближчим часом розширити коло вартісних показників підприємств сфери послуг.

Іншою складною проблемою є оцінка структури витрат, показників ренти та неринкових послуг.

Матеріали, які є у Держкомстаті України, не можна використати для підготовки інформації щодо проведення зіставлень житлової ренти, неринкових послуг з охорони здоров’я та соціального забезпечення, освіти, культури та мистецтва.

Не розв’язано й низку інших питань, зокрема з розподілу витрат ВВП з урахуванням висловлених на нараді в Парижі пропозицій щодо детального опису категорій (55) та рубрик (301), особливо в частині неринкових послуг.

Спостереження за цінами на споживчі товари та послуги. У рамках виконання Європейської програми зіставлень з ЦСУ Австрії у квітні 1993 р. Держкомстатом було одержано 840 таблиць із характеристиками товарів та послуг населенню, які наявні на споживчому ринку Австрії, для відбору аналогічних на ринку України.

Значну частину аналогів було знайдено на підприємствах роздрібної торгівлі. В окремих випадках за уточненням характеристик Держкомстату України доводилось звертатися на відповідні промислові підприємства. Частину товарів та послуг було виключено з обстеження, оскільки вони не були представницькими для споживчого ринку України (м’ясо диких тварин, заморожені овочі та фрукти, креветки, сигари, імпортні автомобілі, мотоцикли, мопеди, послуги домашніх робітниць та іншої прислуги та ін.).

На запит ЦСУ Австрії Держкомстат України склав перелік товарів (59), які є в широкому вжитку в нашій країні і можуть бути включені до програми спостереження. Після обговорення 14 товарів із запропонованого Держкомстатом списку було включено додатково до основного списку ЦСУ Австрії з наданням відповідних кодів. Водночас було уточнено коди всього списку товарів та послуг.

Після вивчення стану споживчого ринку, а також через високі темпи інфляції, було вирішено змінити періодичність збирання даних про ціни, тобто розраховувати середньорічні ціни, виходячи зі щомісячних даних. Відповідно до цих вимог у багатьох випадках було використано наявні показники місячної реєстрації цін на товари та послуги. Крім того, враховувалась додаткова інформація торговельних організацій, підприємств-виробників про динаміку цін за місяцями, а також про індекси споживчих цін.

Після проведених уточнень розрахунки середніх цін за 1993 р. на споживчі товари та послуги було надіслано ЦСУ Австрії в І кварталі 1994 р. Усього було охоплено обстеженням 712 товарів та послуг, або 83 % від запропонованої кількості. Ці товари й послуги репрезентують усі основні агреговані групи індивідуального споживання домашніми господарствами.

Спостереження за цінами на інвестиційні товари. На підставі одержаних з Австрії матеріалів було відібрано 300 аналогів товарів і понад 100 промисловим підприємствам надіслано бланки для детального їх опису. Проте, надійшло лише 112 описів товарів від 59 підприємств.

Середньорічні ціни на інвестиційні товари визначено, виходячи з їхнього рівня станом на 01.07.93 р. та наступного коригування на основі щомісячних індексів цін відповідних підгалузей промисловості. У цілому з 24 запропонованих для розгляду груп інвестиційних товарів охоплено 13, або 54,2 %.

Спостереження за цінами на будівельну продукцію. Україні запропоновано 7 проектів технічно нескладних об’єктів, характерних для європейських країн: власний житловий будинок, 48-квартирний 8-поверховий житловий будинок, фабричний будинок, бетонний колектор стічних вод, 100-метрова секція щебенистої дороги, сільськогосподарський сарай та 5-поверховий будинок — установа. На кожний об’єкт подано кошторис з розшифровкою окремих видів робіт.

Для порівнювання показника ВВП на душу населення необхідно конвертувати його в якусь загальновживану валюту. Використання обмінних курсів є, як було вже сказано, недоцільним, бо реальний рівень цін на товари й послуги у різних країнах різний. Порівнювати ВВП на душу населення можна за допомогою паритету купівельної спроможності (ПКС), який показує співвідношення між двома валютами за їх купівельною спроможністю щодо визначеного набору товарів та послуг.

Такі порівняння багато років виконуються країнами ОЕСР і там уже є певний досвід з цього питання. Для ЄПЗ-93, крім 24 країн ОЕСР, було вибрано ще 15 країн Східної та Центральної Європи, у тому числі Україна.

Розглянемо результати ЄПЗ-93 для групи ІІ.

За даними цих порівнянь (табл. 7.6) серед членів ОЕСР найбільший рівень ВВП на душу населення був у 1993 р. в Люксембургу — 143 % до Австрії (Австрія — 100 %). Найнижчий рівень спостерігався в Туреччині. Серед 15 країн Східної та Центральної Європи максимальний рівень ВВП на душу населення був у Словенії — 48 %, найнижчий — у Молдові — 11 %. В Україні цей показник дорівнював 17 %. Гіршим було становище тільки у Молдові (11 %) та Латвії (16 %).

Якщо брати цей показник як характеристику рівня життя населення, то в Україні відносно до Люксембургу він був нижчим у 8,4 раза, відносно Австрії — у 5,9 раза, відносно Польщі — в 1,4 раза, зате був в 1,5 рази вищим проти Молдови.

Якщо робити порівняння не за допомогою ПКС, а за обмінним курсом валют, тоді б ВВП на душу населення в Україні був би меншим, ніж в Люксембурзі, в 46 разів, в Австрії — в 33 рази, в Польщі — в 3,3 рази. Молдову Україна випередила б у 3,0 рази.



Цей приклад наочно свідчить, яким важливим є вибір коректної методики розрахунків для міжнародних порівнянь.