library.if.ua

Мотивація персоналу (2002)

3.2. Порядок визначення мінімальної тарифної ставки

За основу побудови тарифної системи звичайно беруть тарифну ставку робітника першого розряду, що працює в нормальних умовах праці. Ця тарифна ставка є відправною точкою як для визначення тарифних ставок (окладів) працівників, що виконують найпростіші роботи і не тарифікуються за розрядами, — гардеробник, кур’єр, прибиральник службового приміщення — так і для побудови системи тарифних ставок робітників за розрядами тарифної сітки та схеми посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців.

Під час закріплення в колективному договорі мінімальної тарифної ставки працівника, що виконує роботи найнижчого рівня складності (якщо дотримуватися співвідношень, що склалися на початок 90-х рр., то вона становить 90—92 % тарифної ставки робітника першого розряду), слід виходити з того, що ця ставка не може бути нижчою за відповідний мінімум, передбачений генеральною, галузевою або регіональними угодами. Разом з тим слід дотримуватися вимог ст. 14 Закону України «Про оплату праці», згідно з якою норми колективного договору, що допускають оплату праці нижчу від норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною угодами, але не нижчу від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більше ніж на шість місяців.

Під час визначення місячної тарифної ставки робітника першого розряду (для внесення на переговори щодо укладення колективного договору) має враховуватися ціла низка обставин і чинників, зокрема:

фінансові можливості підприємства на період дії колективного договору, що укладається;

рівень середньої заробітної плати, що склався на підприємстві на кінець поточного року;

оптимальна (прийнятна) за сучасного стану економіки підприємства частка тарифу в середній заробітній платі;

загальнодержавна, галузева й регіональні гарантії мінімальної тарифної ставки;

значення соціального нормативу, що характеризує здатність до простого відтворення робочої сили — прожиткового мінімуму.

Етапність, процедура врахування зазначених обставин і чинників під час обґрунтування тарифної ставки першого розряду можуть бути різними. Зрештою, цей показник має бути запроектований на стику необхідного, доцільного й можливого з економічного та соціального поглядів.

Уважається за необхідне попередньо визначити розрахунковий рівень тарифної ставки першого розряду, виходячи, з одного боку, із фактичної середньої заробітної плати робітників на підприємстві, приведеної до середньої заробітної плати простої праці (робітників першого розряду) за місяць, що передує початку переговорного процесу з укладення колективного договору на наступний рік, а з іншого — оптимального співвідношення між тарифною й середньою заробітною платою.

Якщо підготовка проекту колективного договору на наступний рік розпочинається в листопаді поточного року, то за базову середню заробітну плату для визначення тарифної ставки першого розряду слід узяти середню заробітну плату робітників підприємства за жовтень поточного року. Hа останньому етапі ведення колективних переговорів тарифна ставка першого розряду, розрахована за умов базового періоду (у нашому прикладі за жовтень), може бути скоригована на величину зростання середньої заробітної плати робітників за листопад-грудень поточного року.

Головний сенс розрахунків, що пропонується виконати, полягає в тім, щоб установити шукану величину тарифної ставки в розмірі, який забезпечує достатньо високу частку тарифу в середній заробітній платі.

На підставі виробничої практики можна стверджувати, що низький рівень тарифу є чинником, що демотивує діяльність працівників і одночасно дестабілізує організацію виробництва. Звернімо увагу тільки на окремі вияви такого впливу. У разі, коли частка тарифу в середній заробітній платі дорівнює 50 % і менше, норми трудових затрат, як свідчить практика, перестають бути мірою праці, а отже, і основою організації виробництва та праці, обґрунтованого техніко-економічного планування й прогнозування. Рівень заробітної плати за таких умов визначають не чинники об’єктивного характеру — кваліфікація, складність, відповідальність робіт тощо, а такі другорядні елементи, як приробіток за рахунок перевиконання занижених норм часу (виробітку), винагороди, доплати, надбавки і т. п., які більше пов’язані з діяльністю підприємства в цілому, ніж його конкретного працівника.

Обґрунтовуючи тарифні ставки першого розряду, слід орієнтуватися на прийнятну для сучасного стану економіки питому вагу тарифу в середній заробітній платі на рівні 65—70 % (ураховуючи занедбаність нормування праці, низький рівень організації виробництва тощо). Надалі в міру стабілізації виробництва, відновлення нормативної бази та поліпшення організації виробництва частку тарифу слід довести до загальноєвропейського стандарту — 85—90 %.

Виходячи з частки тарифу на рівні 65—70 % розрахунок проектованої величини тарифної ставки першого розряду виконується так. Наприклад, середня заробітна плата робітників підприємства за жовтень року, що передує укладенню колективного договору, становить 520 гривень. Середній тарифний розряд робітників на підприємстві — 3,5, якому відповідає тарифний коефіцієнт 1,4. За таких умов середня заробітна плата робітників підприємства, приведена до середньої заробітної плати робітників першого розряду, становитиме 371,4 гривні (520 : 1,4). За заданою часткою тарифу в середній заробітній платі, що її взято за оптимальну, шукана тарифна ставка робітника першого розряду буде в діапазоні 241,4—260,0 гривні (371,4 Ч 0,65 – 371,4 Ч 0,7), або в середньому 250,7 гривні.

Розрахована в такий спосіб тарифна ставка за необхідності може бути скоригована на зростання середньої заробітної плати робітників за два останні місяці роботи.

Виходячи з цих розрахунків, на переговори сторін з укладення колективного договору можна запропонувати тарифну ставку першого розряду в розмірі 250,7 гривні, а мінімальну тарифну ставку найпростішої роботи — 230,6 гривні (за умови встановлення на рівні 92 % базової тарифної ставки). Ці мінімальні тарифні ставки за погодженням сторін можуть бути включені до колективного договору за умови відповідності загальнодержавній, а також галузевій і регіональній гарантіям мінімального рівня тарифної ставки.

Визначаючи на підприємстві мінімальні тарифні ставки (першого розряду та найпростішої роботи), слід також орієнтуватися на співвідношення останніх з таким соціальним нормативом, як прожитковий мінімум.

Ураховуючи обмеженість фінансових можливостей багатьох підприємств щодо запровадження мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму, слід передбачати поступове зближення рівнів цих показників і вживати відповідних заходів у цьому напрямку.

Такий підхід відповідає міжнародним нормам і меті встановлення мінімальної заробітної плати (рекомендація 135 Міжнародної організації праці, 1970 р.): установлення мінімальних розмірів оплати праці має бути одним з елементів політики, спрямованої на боротьбу з бідністю, а основна мета встановлення мінімальної платні — надання особам, які працюють за наймом, необхідного соціального захисту, гарантій простого відтворення робочої сили і її здатності до праці.

На підприємствах, фінансовий стан яких задовільний, можна досягти більшого зближення мінімальної тарифної ставки й прожиткового мінімуму або навіть привести їх у відповідність. Тому для всебічного обґрунтування мінімального розміру тарифних ставок економічні служби підприємства мають здійснити аналітичні розрахунки прожиткового мінімуму в регіоні або скористатися розрахунками, виконаними профспілковими органами, науковими закладами.

На завершення вкажемо на необов’язковість використання в колективному договорі термінів «мінімальна заробітна плата» чи «мінімальна оплата праці».

Мінімальна заробітна плата — це державна соціальна гарантія. У колективному договорі підприємства ця державна соціальна гарантія оплати простої, некваліфікованої праці використовується як нижня межа для формування таких показників, як місячна тарифна ставка робітників, що виконують найпростіші роботи, і місячна тарифна ставка робітників 1 розряду.