library.if.ua

Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах (2003)

9.5. Організація розрахунків з іншими кредиторами

Проведення певних господарських операцій бюджетними установами призводить до виникнення зобов’язань останніх стосовно інших юридичних і фізичних осіб, які ідентифікуються в економічній термінології як кредиторська заборгованість. Облік розрахунків з іншими кредиторами є досить вагомим напрямком бухгалтерського обліку бюджетних установ.

Організація обліку розрахунків з іншими кредиторами містить такі основні складові:

організація обліку розрахунків із страхування та податків і платежів;

організація обліку розрахунків з депонентами;

організація обліку за депозитними сумами;

організація обліку розрахунків за коштами, отриманими за іншими джерелами власних надходжень;

організація обліку розрахунків за спеціальними видами платежів;

організація обліку розрахунків з постачальниками; підрядчиками, виконавцями робіт шляхом оплати по факту отримання цінностей, виконання робіт, надання послуг.

Організація обліку розрахунків із страхування, податків та платежів передбачає здійснення системи заходів, до яких відносять:

встановлення переліку платежів у бюджеті до соціальних фондів;

організацію реєстрації бюджетної установи в органах державної податкової адміністрації та соціальних фондах;

встановлення регламенту розрахунків з бюджетом та соціальними фондами;

організацію технології обліку розрахунків.

Встановленню переліку платежів і зборів в бюджет та соціальні фонди передує ретельне вивчення нормативної бази. Відповідно до чинного законодавства бюджетні установи є платниками таких зборів і платежів:

податок на додану вартість у частині окремих господарських операцій відповідно до статей 2, 3 і 5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР;

податок з власників транспортних засобів відповідно до статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 18.02.97 № 75/97-ВР з урахуванням окремих пільг навчальним закладам, передбачених ст. 4 даного Закону;

внесків до Пенсійного фонду відповідно до статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове пенсійне страхування» від 26.06.97 № 400/97-ВР;

внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття відповідно до статті 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 26.06.97 № 402/97-ВР;

внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до статей 1, 2, 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» від 18.01.01 № 2240-111;

внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві відповідно до статей 6, 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», від 23.09.99 № 1105-ХІV.

Окрім цього, бюджетні установи за дорученням працівників установи та працюючих тимчасово за договорами відповідно до статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 № 13.92 здійснюють розрахунки з бюджетом з приводу перерахування сум утриманого із заробітної плати працівників прибуткового податку, а також розрахунки за утриманнями до відповідних соціальних фондів. Організація реєстрації бюджетних установ в органах Державної податкової адміністрації та в соціальних фондах передбачає підготовку пакета відповідних документів та своєчасне їх подання (табл. 9.2). Порядок зазначених операцій передбачений вищевказаними нормативними актами.

Організація регламенту розрахунків з бюджетом та соціальними фондами полягає у розробці графіка термінів. Відповідно до положень інструктивних матеріалів страхові внески, а також суми прибуткового податку сплачуються раз на місяць, у день одержання установами через довірену особу коштів для виплати заробітної плати. Сума податку на додану вартість вноситься до бюджету не пізніш як 20 числа наступного місяця за звітним, сума податку з власників транспортних засобів — не пізніш як 15 числа місяця, наступного за наступним кварталом (рівними частками).





Організація технології облікового процесу передбачає:

організацію поля облікових номенклатур, серед яких виокремлюють такі:

— нараховано збори до позабюджетних фондів та податки до бюджету;

— утримано із зарплати прибутковий податок та збори до позабюджетних фондів; перераховано проведені нарахування і утримання за адресатами;

вибір носіїв облікової інформації (останній регулюється вище та раніше вказаними нормативними документами): на етапі первинного обліку — розрахункові; розрахунково-платіжні відомості, платіжні доручення на перерахування зборів і платежів; на етапі поточного обліку — зведення накопичуваль- них відомостей із заробітної плати і стипендій (меморіальний ордер № 5), на підсумковому етапі розрахункові форми — ф. № 4-ПФ (складається щомісячно для подання до місцевого органу ПФ до 10 числа); ф. № 4-ФСС (складається щоквартально і подається до робочих органів виконавчої дирекції фонду за місцем реєстрації не пізніше 20 числа наступного за кварталом місяця); ф. № 4-ФССТВП (складається щоквартально і подається до органу реєстрації не пізніш 12 числа після звітного періоду).

Схема руху носіїв облікової інформації розробляється за вищеописаною методикою.

Наступні напрями організації обліку розрахунків з різними кредиторами передбачають спільний для всіх об’єктів організації блок організаційних процедур, поєднаних назвою «Організація технології облікового процесу», зокрема:

організація облікових номенклатур за напрямом обліку розрахунків з депонентами: депоновано заробітну плату, стипендію; виплачено депоновану заробітну плату та стипендію; списано суми депонентської заборгованості, строк позовної давності якої минув;

напрям «Облік розрахунків за депозитними сумами»: надходження на рахунок установи депозитних сум; одержання депозитних сум у касу установи; отримання депозитних сум за чеками з рахунка установи до її каси; виплата депозитних сум;

напрямок «Облік платних послуг бюджетних установ»: нарахована плата за надання послуги; внесено платню у касу установи за надання послуги; внесення платні в рахунок послуг, що будуть надані установі; перерахування грошових коштів у якості платні за послуги, що будуть надані установі, тощо.

Окрім зазначених напрямків важливими етапами організації обліку розрахунків із іншими кредиторами виступають:

організація регламенту здійснення платежів даною установою її кредиторам — юридичним і фізичним особам — та внесення авансових платежів за послуги, що будуть надані установі;

організація контролю за кредиторською заборгованістю, строк позивної давності якої наближається до трьох років і яка з настанням зазначеної часової межі вважається безнадійною для погашення. Зазначений захід реалізується відповідно до Наказу Державного казначейства України від 08.05.01 № 73 «Про затвердження Порядку списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності яких минув», проведенням щоквартальних інвентаризацій розрахунків інвентаризаційною комісією. За результатами інвентаризації розрахунків комісія складає акт довільної форми, де фіксується сума виявленої простроченої кредиторської заборгованості, назва і місцезнаходження кредитора, а також заходи, які проводилось для її ліквідації. Акт візується інвентарною комісією, затверджується керівником установи і передається до розпорядника коштів вищого рівня для прийняття кінцевого рішення щодо доцільності списання;

вибір форми оплати послуг товарно-матеріальних цінностей, робіт тощо (безготівкова, готівкова);

визначення механізму взаємозвіряння за обсягами інформації, часу проведення, місцем проведення.