library.if.ua

Бухгалтерський облік у бюджетних установах (2001)

5.3. Облік нематеріальних активів

Наявність і рух нематеріальних активів у бюджетних установах є новим об’єктом обліку. Під нематеріальними активами розуміють умовну вартість об’єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інших майнових прав, що визнаються об’єктом права власності конкретної установи. Для обліку нематеріальних активів призначений активний рахунок № 12 «Нематеріальні активи», який має два субрахунки: № 121 «Авторські та суміжні з ними права» та № 122 «Інші нематеріальні активи».

На субрахунку № 121 обліковуються права установи на літературні та музичні твори, програмне забезпечення ЕОМ (ПЗ ЕОМ). Останнє належить до нематеріальних активів, які найбільше зустрічаються в бюджетних установах. ПЗ ЕОМ включає програмні засоби, а також автоматизовані системи і системи обробки інформації. Програмні засоби — це програма чи програми на машинних носіях даних з технічною (в тому числі програмною та експлуатаційною) документацією. Автоматизовані системи і системи обробки інформації — це комплекси технічних і програмних засобів з технічною документацією.

До інших нематеріальних активів, які обліковуються на субрахунку № 122, належать права на користування землею, водою та іншими природними ресурсами; права на користування майном (право на користування будівлею, право на оренду приміщень); права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви); права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау тощо); гудвіл («ціна фірми»), інші нематеріальні активи.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс установи за первинною вартістю, яка складається з ціни (вартості) придбання без торгових націнок, ПДВ, та інших витрат, пов’язаних безпосередньо з їх придбанням і доведенням до стану, в якому вони придатні для використання за призначенням.

Підставою для оприбуткування нематеріальних активів є документи, які описують сам об’єкт чи порядок його використання, а також документи, які підтверджують ті чи інші майнові права установи.

На нематеріальні активи нараховується знос. Його величина визначається за нормами, які розраховуються виходячи з первинної вартості і строків корисного використання цих активів, але не більше 20 років.

Для обліку зносу нематеріальних активів призначений пасивний регулювальний субрахунок № 133 «Знос нематеріальних активів».

Нематеріальні активи можуть списуватися в разі їх вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі, неможливості отримання установою економічних вигод від їх утримання.

Найтиповіші бухгалтерські проводки з обліку нематеріальних активів наведено в табл. 5.6.



Синтетичний облік вибуття нематеріальних активів ведеться у меморіальному ордері № 9-в, аналітичний — на картках, у книзі за їх видами.