Бухгалтерський облік у бюджетних установах (2001)

7.6.4. Облік витрат на виробництво та калькулювання собівартості НДР

Облік витрат на виробництво в наукових установах організується на основі позамовного методу. Об’єктом обліку витрат і калькулювання виступає науково-дослідна тема (замовлення, експедиція), яка виконується за договором із замовником. Підставою для витрачання коштів на виконання робіт за темою є затверджений тематичний план наукової установи, належним чином оформлений договір і надходження авансу від замовника. Проведення яких-небудь витрат на науково-дослідні роботи до укладення договорів не допускається. Для обліку укладених договорів на виконання науково-дослідних тем планово-економічним відділом наукової установи складається і ведеться протягом року спеціальне зведення договорів. Кожному договору і додатковій угоді присвоюється порядковий номер, який одночасно слугує обліковим шифром для віднесення витрат на певну тему.

Встановлені облікові шифри повідомляються всім виробничим відділам, бухгалтерії, іншим підрозділам наукової установи і вказуються у первинних документах, які стосуються даної теми.

Витрати, пов’язані з виконанням НДР за договорами із замовниками, обліковуються на активному субрахунку № 823 «Витрати на науково-дослідні роботи за договорами».

У дебет цього рахунка протягом місяця відносяться всі прямі витрати, а в кінці місяця — й накладні, які попередньо збираються на субрахунку № 801. З кредиту субрахунка № 823 списується фактична собівартість закінчених і зданих замовнику робіт.

За журнально-ордерної форми обліку всі витрати на проведення НДР групуються з початку в накопичувальній відомості № 8 в розрізі калькуляційних статей. Записи у відомості проводяться один раз в місяць на підставі розшифровок до журналів-ордерів, в яких мали місце обороти за дебетом субрахунка № 823.

Аналітичний облік витрат на НДР за договорами із замовниками ведеться в картці обліку фактичних витрат на проведення НДР (табл. 7.10).

Фактичні витрати на проведення робіт за темою відображаються в картці на підставі первинних документів наростаючим підсумком з початку року в розрізі встановлених статей калькуляції.

Віднесення витрат за калькуляційними статтями здійснюється у відповідності до їх економічного змісту і прийнятої методики групування за кожною калькуляційною статтею.



Основні бухгалтерські проводки з обліку витрат за договорами наведено в табл. 7.11.



Фактична собівартість закінчених НДР визначається за даними карток обліку фактичних витрат шляхом сумування витрат за калькуляційними статтями. Після прийняття та оплати замовником виконаних робіт їх фактична собівартість списується з кредиту субрахунка № 823 у дебет субрахунка № 723 «Реалізація науково-дослідних робіт за договорами». Витрати за незакінченими темами до повного їх закінчення і здачі замовникам обчислюються у складі незавершеного виробництва. Незавершене виробництво оцінюється за фактичною собівартістю в розрізі статей витрат, а також за кошторисною вартістю, яка визначається виходячи з процента готовності цих робіт на підставі актів інвентаризації. Інвентаризація незакінчених НДР проводиться не раніше 1 жовтня звітного року по кожній темі, при цьому інвентаризаційною комісією визначається кошторисна (договірна) вартість виконаної частини кожної теми, а бухгалтерією — фактичні витрати.

З метою визначення сукупності витрат наукової установи на виконання НДР за господарськими договорами щоквартально складається зведена відомість обліку витрат або машинограма з аналогічним групуванням витрат. Відомість складається на підставі карток обліку фактичних витрат в розрізі замовлень і статей калькуляції і слугує для звірки даних аналітичного і синтетичного обліку витрат за рахунком № 823 (накопичувальна відомість № 8), а також для заповнення встановленої звітності (табл. 7.12).