Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності (2005)

У контексті логіки і ключових проблем розвитку міжнародної економічної інтеграції та глобалізації важливо розуміти феномен інтернаціоналізації. Це масштабний, динамічний і певним чином структурований процес, що на мікрорівні виявляється в інтенсифікації залучення фірм до міжнародних операцій (транснаціоналізація), а на макрорівні — у розширенні та поглибленні світогосподарських зв’язків завдяки підвищенню міжнародної мобільності факторів і результатів виробництва через механізми регіональної інтеграції.

З огляду на національну економіку важливо вирізняти внутрішні прояви інтернаціоналізаційного процесу (імпорт товарів, послуг, капіталів, трудова імміграція) і зовнішні його прояви (експорт товарів, послуг, капіталів, трудова еміграція), а у світогосподарському контексті — екстернальні шляхи розвитку (у традиційній структурі факторних і товарних ринків) та інтернальні (у структурі внутрішньокорпоративних міжнародних ринків).

Якісно нові умови функціонування національних економік, сучасна тенденція «розмивання» економічного суверенітету держав у мікро- і макроінтегрованому світі породжують спокусу вже сьогодні трансформувати методологію дослідження міжнародних економічних відносин, виділивши нові базові поняття щодо об’єктності, суб’єктності та предмета аналізу. Зокрема це стосується розуміння держави як nation state, національної економіки в традиційному її сприйнятті тощо. З теоретичної точки зору така орієнтація в дослідженнях проблем, а надто перспектив розвитку світової економіки є, на наш погляд, цікавою і потенційно плідною. Проте, з практичної точки зору актуалізуються, насамперед, проблеми пристосування національних економік до реальних структур сучасної світогосподарської системи. У цьому контексті актуальні питання економічної взаємодії і ефективного розвитку країн фокусуються і системно відображаються у проблематиці міжнародної конкурентоспроможності.