library.if.ua

Планування на аграрному підприємстві (2004)

7.1. Обґрунтування змін у галузевій структурі підприємства і перспектив розвитку рослинництва й тваринництва

Виробнича програма підприємства визначає структуру підприємства, спеціалізацію і темпи розвитку та є основним розділом його плану. Крім того, вона є основою розробки показників усіх інших розділів плану. У сільськогосподарських підприємствах ця програма охоплює виробничі програми з рослинництва, тваринництва і для промислових виробництв.

Обґрунтування виробничої програми сільськогосподарського підприємства включає в себе планування структури посівних площ, поголів’я худоби і птиці, план виробництва і розподілу продукції певного асортименту, кількості і якості. Крім того, ця програма містить комплекс агрозоотехнічних заходів щодо виконання плану виробництва продукції (сорти, насіння, добрива, корми, сировина, засоби захисту рослин і тварин, меліорація і т. д.)

В основі обґрунтування виробничої програми підприємства лежить аналіз існуючої і планування перспективної галузевої структури. Її характеризує система показників: структура валової і товарної продукції підприємства, структура посівних площ та поголів’я худоби і птиці. Розглянемо зміни в галузевій структурі підприємства на прикладі КСП-агрофірми «Перемога».

У цілому ці зміни відповідають тим тенденціям і структурним змінам у сільському господарстві України за 1990—1997 рр., що їх висвітлено в підрозділі 3.3:

— різке скорочення виробництва валової продукції сільського господарства;

— зменшення в структурі як валової, так і товарної продукції сільського господарства питомої ваги тваринницької продукції (рис. 7.1).



Разом з тим у цих змінах є істотні відмінності. По-перше, у темпах скорочення обсягів виробництва валової продукції сільського господарства: якщо в цілому по Україні воно зменшилось у 1,7 раза, то в агрофірмі «Перемога» — в 1,4 раза з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, бо за цей час згідно із земельною реформою площа угідь в господарстві зменшилась на 14%.



По-друге, в інтенсивності й напрямах структурних змін. Так, якщо в цілому по Україні питома вага тваринницької продукції в структурі валової продукції сільського господарства зменшилась з 50 до 37,7%, то в агрофірмі «Перемога» — з 61 до 52%. За останні 7 років виробництво валової продукції тваринництва в агрофірмі «Перемога» зменшилось на 35% (рис. 7.2). Однак ці темпи значно нижчі, ніж загалом у КСП Кагарлицького району (71%) і по Україні в цілому (56%). Пояснюється це в першу чергу тим, що тваринництво взагалі і його головна галузь — молочне скотарство — зокрема в господарстві є рентабельними. Наприклад, у 1997 р. рентабельність тваринництва становила 5,2% (в районі мінус 51,6% і в господарствах суспільного сектору України — мінус 54,2%). Досягнуто це за рахунок вищої продуктивності худоби. Наприклад, надій на середньорічну корову становив відповідно 4746, 2050 і 1338 кг. До того ж і темпи скорочення поголів’я корів за цей період тут значно нижчі — відповідно 38%; у 2,5 раза і 2 раза.

Важливу роль у цих позитивних тенденціях розвитку тваринництва в КСП-агрофірмі «Перемога» відіграло і поглиблення спеціалізації господарства на виробництві молока (рис. 7.3). Якщо в 1990 р. у структурі виручки від реалізації продукції тваринництва молоко займало 69,8%, то в 1998 р. — 81,3%. Відбулось це, головним чином, за рахунок скорочення питомої ваги великої рогатої худоби на м’ясо — з 24,4 до 16,6%. Частково це пояснюється будівництвом у 1996 р. в господарстві цеху з виробництва ковбас. Однак головна причина зазначених змін — у рівнях рентабельності: у середньому за 1995—1997 рр. рентабельність виробництва молока склала 8,7%, у той час як виробництво м’яса великої рогатої худоби весь час було збитковим — рівень збитковості становив 6%.



По-третє, молочне скотарство серед усіх галузей сільського господарства виявилось найменш вразливим в умовах інфляції та гіперінфляції: вкладені в нього поточні витрати повертались значно швидше.

По-четверте, порівняно рівномірне впродовж року надходження грошових коштів на рахунки господарства дозволяло звести до мінімуму потребу в кредитах, що в разі 60—70% річних плати за кредити дає значну економію коштів.

Наведені дані щодо місця молочного скотарства в економіці КСП-агрофірми «Перемога» різко констрастують як з середніми даними в районі, так і в цілому по Україні (табл. 7.1).



Тенденції в зміні галузевої структури рослинництва в агрофірмі «Перемога» істотно відрізняються від тенденцій у більшості лісостепових господарств. Якщо в останніх у структурі посівних площ значно збільшилась питома вага зернових за рахунок зменшення технічних, картоплі, овочів і кормових, то в «Перемозі» навпаки: на 4% збільшилась питома вага кормових і на 4,7% зменшилась — зернових (рис. 7.4).

Це пояснюється певними диспропорціями між поголів’ям худоби і можливостями кормової бази, що виникли в господарстві після його розукрупнення в 1989 р. Від «Перемоги» відокремилось КСП «Переможець» з 2 тис. га сільськогосподарських угідь, а основне поголів’я худоби залишилось на молочному комплексі центральної садиби. У 1990 р. на 100 га угідь у «Перемозі» припадало 122 голів великої рогатої худоби, у тому числі 49 корів, у той час як у середньому в інших господарствах району — тільки 79 і 24 (у 1997 р. відповідно 76 і 31, 33 і 11). За такої насиченості поголів’я і продуктивності 5000—6000 кг на корову не можна було не збільшити питому вагу кормових.



У зв’язку з цим у структурі виручки від реалізації продукції питома вага зернових зменшилась, а цукрових буряків — збільшилась (рис. 7.5). Як і в тваринництві продовжує підвищуватись рівень спеціалізації рослинництва: цукрові буряки і зернові займали в 1997 р. в структурі товарної продукції КСП-агрофірми «Перемога» 99,6% (рис. 7.5).