Регулювання міжнародних фондових ринків (2000)

Тема 8. Розвиток фондового ринку України та його регулювання

Концепція та принципи формування і функціонування ринку цінних паперів в Україні. Вплив приватизаційних процесів на розвиток фондового ринку. Необхідність підвищення рівня організаційної оформленості ринку. Проблематика державного боргу та запозичень державного і місцевих бюджетів шляхом випуску цінних паперів. Органи державного регулювання та контролю фондового ринку. Саморегулівні організації. Розвиток законодавства та його адаптація до міжнародних стандартів.

• Особливою частиною «emerging market» є країни, які входять до так званого «frontier іndex IFC». Україна належить сьогодні саме до цього розряду.



Особливості організації ринку

Сучасний ринок цінних паперів в Україні має такі характерні риси:

1) допускається обіг як іменних цінних паперів, так і на пред’явника (абсолютно переважають іменні);

2) допускається обіг як документарних, так і бездокументарних цінних паперів (абсолютно переважають документарні);

3) змішана форма участі в особі торговців цінними паперами (як банки, так і небанківські фінансові установи);

4) приватизація і боротьба за контроль над підприємствами, що приватизуються, і як наслідок:

• обіг приватизаційних паперів і компенсаційних сертифікатів;

• ринок первинного розміщення і розподілу не через організовані ринки;

• переважають операції на неорганізованих ринках, слабкість вторинного ринку;

5) класичний emerging market — швидкозростаючий і високодохідний, проте — надзвичайно високоризикований, зі слабкою інфраструктурою, значним впливом зарубіжних інвесторів, високою нестабільністю;

6) слабкість внутрішнього інвестора, недовіра населення до цінних паперів.

• Внаслідок приватизаційних процесів в Україні:

• власниками цінних паперів стали понад 32 млн осіб;

• функціонують більше ніж 35 000 акціонерних товариств, у тому числі 12 000 відкритих;

• створені і діють 160 інвестиційних фондів та 128 взаємних фондів інвестиційних компаній.

• Концептуальні засади розбудови українського ринку цінних паперів визначає Концепція функціонування і розвитку фондового ринку України, яка була схвалена Верховною Радою України 22 вересня 1995 р.

• Станом на 01.10.99 в Україні функціонують такі організатори торгівлі цінними паперами:

1. Фондові біржі:

• Українська фондова біржа (УФБ);

• Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ);

• Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ);

• Донецька фондова біржа (ДФБ);

• Придніпровська фондова біржа (ПФБ, м. Дніпропетровськ).

Зареєстрована також Кримська фондова біржа.

2. Позабіржові торговельно-інформаційні системи:

• Позабіржова фондова торговельна система (ПФТС);

• Південноукраїнська торговельно-інформаційна система (м. Миколаїв).

Депозитарно-клірингові установи — Національний депозитарій, Міжрегіональний фондовий союз, депозитарій Національного банку України.

• Станом на 01.07.99 загальний обсяг емісій акцій, зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР), становив 27,733 млрд грн, у тому числі в 1997 р. — 9,97 млрд грн, у 1998 р. — 12,24 млрд грн.

Зростання обсягів емісій акцій, що спостерігалося протягом 1998 р., пояснювалося не стільки збільшенням обсягів залучення коштів підприємствами для свого розвитку (приблизно 20 % від загального обсягу випусків акцій у 1998 р.), скільки процесами первинного розміщення акцій підприємств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, збільшення статутних фондів товариств у зв’язку з індексацією основних фондів.

За перше півріччя 1999 р. Комісією зареєстровано емісій акцій на загальну суму 3,571 млрд грн. Порівняно з першим півріччям 1998 р. випуск акцій скоротився на 38 %, що пов’язано з поступовим завершенням процесу приватизації державних підприємств. Слід відзначити, що частка реально залучених коштів при здійсненні емісій акцій, порівняно з минулим роком, майже не змінилася і становить лише 22,5 % від загального обсягу емісій акцій. Протягом цього періоду також скасовано реєстрацію випусків акцій на суму 210,6 тис. грн.



• Незважаючи на існуючі проблеми, фундамент розвитку українського ринку цінних паперів вже закладено.



За цілим рядом ознак, зокрема моделями функціонування і регулювання, він наближається до розвинутих фондових ринків світу. При всій суперечності оцінок результатів приватизації в Україні залишається очевидним те, що цей процес призвів до утворення такої структури власності на фінансові активи, яка нагадує собою структуру акціонерного капіталу в економічно розвинутих країнах.

Законодавча база регулювання

До законодавчих актів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання ринку цінних паперів в Україні, належить ряд кодексів і законів України, Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, нормативних актів ДКЦПФР, НБУ, міністерств і відомств, які в рамках своїх повноважень, визначених чинним законодавством, здійснюють регулювання, контроль і правозастосування на ринку цінних паперів.

• Кодекси:

Цивільний кодекс України;

Кодекс про адміністративні правопорушення;

Карний кодекс.

На сьогоднішній день у зв’язку з прийняттям нової Конституції України готуються нові редакції вказаних кодексів України, які мають забезпечити подальший розвиток відносин власності в ринковій економіці, правозастосування і профілактики порушень законодавства в Україні.

• Закони України:

• «Про цінні папери і фондову біржу». Наводиться визначення видів цінних паперів, встановлюються порядок їх випуску та обігу на ринку, вимоги до реєстрації емітентами випуску акцій і облігацій, а також інформації про їх випуск у відповідному державному органі, порядок видачі дозволу на діяльність з цінними паперами, визначено правовий статус фондової біржі;

• «Про господарські товариства». Встановлює порядок утворення, функціонування і діяльності господарських товариств, у тому числі акціонерних (АТ), порядок випуску акцій емітентом, визначає особливості діяльності закритих і відкритих АТ, порядок скликання загальних зборів акціонерів, збільшення або зменшення статутного фонду АТ, компетенцію керівних органів АТ, виняткову компетенцію загальних зборів акціонерів;

• «Про державне регулювання цінних паперів в Україні». Являє собою законодавчу основу регулювання фондового ринку, тобто визначає види професійної діяльності на ринку цінних паперів України, встановлює шляхи і способи цього регулювання, окреслює досить широкі повноваження для здійснення єдиної державної політики на ринку цінних паперів, надані відповідному державному органу — Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку;

• «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні». Визначає правові основи і загальні правила обігу в Україні цінних паперів у документарній і бездокументарній формах, особливості обліку, переходу і реалізації прав власності на цінні папери, основи депозитарної, розрахунково-клірингової діяльності і діяльності по веденню реєстрів власників іменних цінних паперів.

• Укази Президента України:

• «Про інвестиційні фонди і інвестиційні компанії» (1994 р.);

• «Про Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку» (1995 р.);

• «Про внесення змін і доповнень до Указу Президента України від 25 травня 1994 року № 247 «Про електронний обіг цінних паперів у Національному депозитарії» (1996 р.);

• «Про загальні засади функціонування Національного депозитарію України» (1999 р.).

• Постановами Кабінету Міністрів України приймається рішення про випуск та обіг державних цінних паперів в Україні.

• Положення ДКЦПФР:

• «Про організаційно оформлені позабіржові торговельно-інформаційні системи»;

• «Про реєстрацію фондових бірж і торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності»;

• «Про порядок випуску та обігу облігацій місцевих позик»;

• «Про критерії професійної діяльності на ринку цінних паперів»;

• «Про порядок реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів інвестиційного фонду та інвестиційної компанії і інформації про їх випуск»;

• «Про сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами»;

• Правила здійснення торговцями цінними паперами комерційної і комісійної діяльності по цінних паперах;

• багато інших.

Напрями вдосконалення законодавчого регулювання ринку цінних паперів в Україні

• Прийняття:

• нових кодексів, в першу чергу Цивільного;

• нової редакції Закону «Про цінні папери і фондову біржу». Основна робота вже зроблена. Проект містить важливі положення про заборону торгівлі з використанням інсайдерської інформації і маніпуляцій цінами, використання механізму тендерних пропозицій при купівлі великих пакетів акцій;

• Закону «Про акціонерні товариства»;

• Закону «Про інститути колективного інвестування». Цей документ принципово відрізняється від нині діючого Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: інвестиційні фонди можуть бути двох типів — пайові і корпоративні, управління активами відокремлено від торгівлі цінними паперами;

• Закону «Про похідні цінні папери»;

• Закону «Про недержавні пенсійні фонди».

Велике значення для розвитку вітчизняного ринку цінних паперів має реалізація рекомендацій міжнародних організацій (IOSCO, ЄС) у сфері регулювання фінансових ринків, діяльності інститутів колективного інвестування, нагляду за ринком цінних паперів тощо.

Система регулювання

• Державне регулювання ринку цінних паперів в Україні розвивалося одночасно з проведенням ринкових реформ і пошуком оптимальних методів державного регулювання економіки в цілому. Процес становлення державних органів, які здійснюють регулювання ринку цінних паперів, визначення їх повноважень і компетенцій у цій сфері відбувалися у кілька етапів.

• На першому етапі згідно із Законом України «Про цінні папери і фондову біржу», прийнятому в 1991 р., регулюючими і контролюючими повноваженнями на фондовому ринку було наділено Міністерство фінансів України та його фінансові органи.

З початком масової приватизації в Україні певні функції в сфері регулювання і контролювання ринку цінних паперів став виконувати Фонд державного майна України. При утворенні акціонерних товариств у процесі приватизації державних підприємств і подальшого обігу цінних паперів на ринку у деяких інвесторів, насамперед інституційних (інвестиційних фондів і компаній, довірчих товариств), стали акумулюватися значні пакети акцій приватизованих підприємств. Контроль за дотриманням норм антимонопольного законодавства почав здійснювати Антимонопольний комітет України.

• Відсутність на певному етапі розвитку економіки спеціального державного органу, на який були б покладені найважливіші функції з регулювання, нагляду і контролю за ринком цінних паперів, була однією з причин повільного розвитку ринку цінних паперів в Україні. Першим кроком в становленні спеціального органу, що регулює діяльність на фондовому ринку, став Указ Президента України «Про Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку» від 12 червня 1995 р. № 446/95, згідно з яким в Україні була створена Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку як центральний орган державної виконавчої влади. Цим документом визначалися структура, склад, підлеглість, завдання і функції Комісії, які мали вже більш чітке організаційне визначення. Однак повноваження Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку були ще дещо декларативними, оскільки не закріплювалися законодавчим актом.

• Необхідність створення спеціального державного органу, що забезпечує реалізацію єдиної державної політики на ринку цінних паперів України, була підтверджена Концепцією функціонування і розвитку фондового ринку, яку 22 вересня 1995 р. схвалила Верховна Рада України. З прийняттям Концепції завершується етап вибору моделі державного регулювання ринку цінних паперів в Україні відповідно до міжнародних стандартів і світового досвіду і починається етап розробки і впровадження методів такого регулювання.

• Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» встановлюється, що державне регулювання українського ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, визначаються її завдання і повноваження. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством. На сьогоднішній день система таких органів складається з кількох груп.

До першої групи входять Президент України, Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України, які, приймаючи законодавчі і нормативні акти з питань ринку цінних паперів, визначають напрями державної політики на ринку цінних паперів, забезпечують загальні основи державного регулювання ринку цінних паперів України.

Забезпечення реалізації єдиної державної політики розвитку і функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні здійснює Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку. Це — друга група.

До третьої входять державні органи, які в межах своєї компетенції здійснюють контроль або функції управління на ринку цінних паперів України. Це — Фонд державного майна, Міністерство фінансів, Національний банк, Антимонопольний комітет, Міністерство економіки, Державна податкова адміністрація.

До складу четвертої групи належать державні організації, які здійснюють спеціальні функції контролю і нагляду за виконанням законодавства і правозастосування в державі. Ці функції поширюються і на ринок цінних паперів. До цієї групи входять Міністерство внутрішніх справ, Генеральна Прокуратура, Служба Безпеки України.

• З метою забезпечення координації діяльності державних органів з питань реалізації загальнонаціональних інтересів і забезпечення гарантій і безпеки інвестиційної діяльності в економіці України і у відповідності зі статтею 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Указом Президента України від 10 травня 1997 р. № 409/97 була створена Координаційна рада при Президентові Україні з питань функціонування ринку цінних паперів в Україні. Цим же Указом був затверджений персональний склад Координаційної ради і Положення про Координаційну раду. Очолює Координаційну Раду голова ДКЦПФР.

• З метою забезпечення формування державної політики на ринку цінних паперів і підготовки проектів законодавчих актів, які забезпечують розвиток і функціонування фондового ринку відповідно до міжнародних стандартів, була створена Консультаційно-експертна рада Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку. На Раду покладено такі функції:

• визначення основних чинників, які впливають на розвиток фондового ринку;

• розгляд проблем регулювання ринку цінних паперів на макроекономічному рівні;

• розгляд проектів державних програм і законодавчих актів про напрями формування і розвитку фондового ринку;

• здійснення експертизи проектів нормативних актів з питань розвитку і функціонування ринку цінних паперів;

• підготовка пропозицій Комісії про необхідність розробки нормативних актів з окремих питань розвитку фондового ринку.

Завдання і повноваження регулюючого органу

• З прийняттям Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» змінився статус та істотно розширилися функції і повноваження Комісії. Вона є державним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України. У систему цього органу входять ДКЦПФР, її центральний апарат і територіальні органи. Комісія здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, державний контроль за випуском та обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.

Комісія утворюється у складі голови та шести членів Комісії, які призначаються та звільняються Президентом України за погодженням з Верховною Радою України. Термін повноважень голови та членів Комісії — сім років. Рішення Комісії вважається прийнятим, якщо за нього подано не менше п’яти голосів.

Основними завданнями Комісії є:

1. Формування і забезпечення реалізації єдиної державної політики з розвитку і функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння переходу національного ринку цінних паперів на міжнародні стандарти.

2. Координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних.

3. Здійснення державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів й їх похідних на території України, дотримання законодавства в цій сфері.

4. Захист прав інвесторів шляхом вжиття заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення чинного законодавства в межах своїх повноважень.

5. Сприяння розвитку ринку цінних паперів.

6. Узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розробка пропозицій по його вдосконаленню.

У 1996 р. ДКЦПФР утворила 25 територіальних відділень (зараз — управлінь), які здійснюють контроль за дотриманням у відповідному регіоні законодавства, проводять розгляд справ про порушення цього законодавства, а також вживають заходів, спрямованих на запобігання таким порушенням. Крім того, територіальні органи здійснюють дійовий контроль за емітентами, реєстраторами, торговцями цінними паперами та іншими суб’єктами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів.

• Найважливішим кроком у процесі інтеграції українського фондового ринку в міжнародні ринки капіталів стало прийняття Комісії в члени Міжнародної організації Комісій з цінних паперів (IOSCO) 17 вересня 1996 р. ДКЦПФР входить до складу Комітету нових ринків і працює в Європейському регіональному комітеті.

• Комісією проводиться робота по укладанню двосторонніх міжнародних угод між ДКЦПФР і відповідними організаціями державного регулювання фондового ринку зарубіжних країн. Зокрема, такі договори укладено з Молдовою (1997 р.), Китаєм (1997 р.), завершено підготовку аналогічної угоди з Росією, готується угода з США.

Для забезпечення прозорості українського ринку цінних паперів згідно із Законами України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» і «Про цінні папери і фондову біржу» на базі Комісії був створений Центр громадської інформації. Завданнями Центру є забезпечення прозорості вітчизняного фондового ринку через створення централізованої системи інформування інвесторів, розробка і впровадження системи подачі інформації, яка міститься в звітах емітентів, забезпечення збору, збереження і вільного доступу до цієї інформації всіх зацікавлених осіб.

З метою надання інвестору-нерезиденту інформації у звичній для нього формі, яка відповідає міжнародним вимогам, Комісія розробила і затвердила Концептуальні засади розкриття інформації емітентами цінних паперів, методичні рекомендації застосування міжнародних принципів обліку і звітності в діяльності професійних учасників фондового ринку, а також форми фінансової звітності для емітентів згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО).

Перспективи розвитку державного регулювання ринку цінних паперів

• Розвиток ринку цінних паперів в Україні пов’язаний з реалізацією державою двох функцій: створення розвинутого і високоліквідного вітчизняного фондового ринку, інтегрованого в міжнародні ринки капіталів, і одночасне вдосконалення форм і методів його регулювання, нагляду і контролю з метою захисту інтересів інвесторів, держави і товариств. Обидві функції настільки важливі, що неможливо встановити пріоритет однієї перед іншою.

Безумовно, розробка сучасної законодавчо-нормативної бази ринку цінних паперів буде головним завданням Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку та інших державних органів у найближчі роки. Вона сприятиме:

• розвитку інфраструктури ринку цінних паперів;

• наданню емітентами і професійними учасниками ринку цінних паперів необхідної інформації для забезпечення справедливості та інформаційної прозорості ринку;

• підвищенню рівня фінансової стабільності в діяльності професійних учасників ринку цінних паперів;

• впровадженню міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і звітності на українському фондовому ринку;

• забезпеченню високого професіоналізму фахівців, що працюють на ринку цінних паперів.

Зараз Комісією пропонується на розгляд ряд невідкладних заходів по розвитку фондового ринку України. Передусім це заходи по посиленню захисту прав інвесторів і боротьбі зі злочинами і правопорушеннями на фондовому ринку, прискоренню створення сучасної інфраструктури ринку і забезпеченню її розвитку відповідно до міжнародних стандартів; комплекс дій, спрямованих на створення ефективних механізмів спільного інвестування і залучення населення України до інвестиційних процесів, поліпшення матеріального, фінансового і кадрового забезпечення ринку цінних паперів.

• Для збільшення інвестиційних ресурсів в економічному просторі України, а також активізації діяльності на ринку цінних паперів Комісія планує реалізувати комплекс таких заходів:

• вдосконалення методів розкриття інформації і перехід до збору звітності і представлення інформації в електронному вигляді;

• зосередження торгівлі на організаційно оформлених ринках (біржах і позабіржових торговельних системах);

• посилення нагляду і контролю за діяльністю професійних учасників фондового ринку;

• регулювання вексельного обігу;

• регулювання і нагляд за рекламою на ринку цінних паперів.

Україна сьогодні стає дедалі привабливішим об’єктом для портфельних інвесторів. Зусилля, які докладаються державними органами, призведуть до існування добре регульованого, прозорого, ефективного ринку цінних паперів України.

Саморегулювання

• Засади саморегулювання на фондовому ринку України передбачені Законом України «Про державне регулювання фондового ринку України», зокрема обов’язковість членства професійних учасників ринку в одній із саморегулівних організацій. Державну реєстрацію та надання статусу СРО здійснює ДКЦПФР.

• Станом на вересень 1999 р. в Україні існують дев’ять саморегулівних організацій:

1. Асоціації:

• Українська асоціація інвестиційного бізнесу (УАІБ);

• Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв (ПАРД);

• Асоціація «Позабіржова фондова торговельна система» (ПФТС);

• Асоціація учасників фондового ринку України (АУФРУ);

• Асоціація «Південноукраїнська торговельно-інформаційна система» (ПТІС).

2. Фондові біржі:

• Українська фондова біржа;

• Київська міжнародна фондова біржа;

• Донецька фондова біржа;

• Придніпровська фондова біржа.



← prev content next →