Історія економіки та економічних учень (2005)

3.1. Вчення про природний порядок

Фізіократія – це, як стверджують фізіократи, наука про природний порядок – концептуальна основа школи фізіократів, які вперше досліджують проблему соціальних відносин. Вони перші поставили її. Слід розрізняти природній і штучний стан – стверджують вони. В цьому вони наслідувачі більш ранніх мислителів – того ж, наприклад, Аристотеля з його раціоналізмом. Тут вплив християнства з його волею Всевишнього. Раціоналізм англійський зайшов свій відбиток у пуританізмі. У Франції – католицизм і він знайшов своє віддзеркалення в концепції про природній порядок. Це бажаний Богом порядок – основа щастя людей. Але порядок зовні не видно, бо він знаходиться всередині людини, в ній самій. А значить його слід спершу пізнати, а пізнати його можуть освічені, цивілізовані, ліберальні люди. Оскільки Бог – захисник і організатор щастя людей, твердження природного порядку найбільш вигідне для людського роду. Кожний індивід за допомогою освіти через викладання зуміє відшукати найбільш вигідний для нього шлях. Сутність порядку така, що приватний інтерес одного ніколи не може бути відділений від інтересу всіх (усі діти Божі), і це може бути реалізоване за панування свободи (люди вільні істоти). Світ йде тоді сам собою. Задача уряду, абсолютного монарха, полягає в тому, щоб усувати штучні перепони, забезпечити охорону власності і свободи, карати тих, хто робить замах, і наставляти в законах природного порядку, виховувати, просвіщати, формувати ці якості в людині.

Практичні наслідки концепції порядку: вона відкидає типову регламентацію для абсолютистської Франції як технологічну, економічну, так і політичну. Вона порушує становість, монополію мануфактур, ремісничих і торгових колегій. Повага до власності і влади – очевидні засади природного порядку. А це найважливіший елемент вільної підприємницької діяльності.

Права людей засновані не на їх історіях, а на їх природі. Вони бачили, що природній порядок порушується в тому ж ціноутворенні. «Ринкова ціна визначається рідкістю або достатком і конкуренцією, – говорив Кене. – Достаток і дешевизна не становлять багатства. Нестача і дорожнеча означають бідність. Достаток і дорожнеча створюють багатство».

Наявність класів у суспільстві – все той же природний порядок. Він знайшов своє відбиття у так званій «таблиці Кене» – першій спробі макроекономічного аналізу. Кене розбирає процес виробництва, оперуючи цифровими даними. Клас фермерів має річний продукт у 5 млн. франків, до яких входять: 2 млн. чистого продукту, на 1 млн. виробничих ресурсів, на 2 млн. предметів споживання. Чистий продукт (2 млн.) він передає класу власників, це їхній річний дохід; клас безплідний має готовий продукт 2 млн. франків, клас власників витрачає 1 млн. на купівлю продуктів споживання у фермерів і 1 млн. на купівлю промислових товарів і предметів розкошів у безплідного класу, 1 млн., одержаний від власників, фермери витрачають на необхідне їм для виробництва товару. Безплідної клас, за ці гроші, отримані від продажу товарів власникам і фермерів, купує у фермерів необхідні продукти споживання. У підсумку кругообіг може починатися знову. Відновлення має всі передумови свого здійснення. Фермери мають виробничі ресурси, безплідний клас – сировину та продовольство. Таблиця Кене представляє закономірності міжгалузевого зв’язку. Через два століття В.Леонтьєвим в концепції «витрати – випуск» дав їм наукове пояснення. Таблиця несе відбиток своєї доби. Вплив християнства – клас власників, також творіння Бога і отримують вони чистий продукт – результат поєднання Богом створеної природи і праці людини. Він також агент обміну кровообігу, відтворення. Та таблиця Кене – зброя величезної соціальної сили. Клас бездіяльний отримував 2/5 валового доходу країни. Та у фізіократів цей дохід слугує і податковою базою, податки повинен сплачувати тільки клас власників. «Досконалість господарської діяльності полягає в тому, що при найбільшому скороченні видатків, одержати найбільший прибуток», – робить висновок Кене. «Сутність порядку така, що приватний інтерес одного ніколи не може бути відділений від загального інтересу всіх, а це буває за панування свободи. Світ йде тоді сам собою! Бажання насолоджуватися надає суспільству руху, який стає постійною тенденцією до можливого кращого стану». Ідея свободи підприємницької діяльності проголошена Адамом Смітом. Та, як бачимо, батьківщина теорії, місце і роль приватного інтересу у Франції, а не в Англії. Проте у фізіократів вона походить від природного порядку, а в Сміта із «економічної людини».