Історія економіки та економічних учень (2005)

Для ХVIII століття був характерний погляд, що добре тільки природне. Своїм корінням він сягає в античність і християнство. Хоча християнство еталон природності вбачало у чернецтві. Боротьба за природний вияв людських почуттів, вчинків, дій складає одні з основ епохи Просвітництва: природне значить справедливе, значить вигідне. Природне – це самовільне. «Світ рухається сам по собі», – говорять фізіократи. Природний порядок – ідеальний режим, освічений розум його відкривав, а освічений деспот його організує і запроваджує. Але Сміт зберігає ту рису, типову для Просвітництва, про місце і роль природності (природне бажання і рушійні мотиви, природні цілі, природні норми заробітної плати, прибутку і ренти), на відміну від фізіократів за спонтанний економічний устрій, заснований на особистому інтересі індивідів.

Невидима рука направляє, підтримує «природний рух речей до кращого, незважаючи на безглуздя і величезні помилки адміністрації». Отже, держава не повинна втручатися в економічне життя. От вихідна найважливіша теза А. Сміта.

За Смітом «держава породжується природним рухом речей». Вона забезпечує охорону у суспільстві світу, порядку, справедливості, майна громадян, свободу у досягненні своїх цілей та функції:

а) забезпечення таких послуг, які неможливі або невигідні для приватних осіб;

б) підтримання режиму природної свободи, відмова від підтримки монополій, заохочення вільної конкуренції;

в) охорона життя, власності, свободи громадян (необхідний мінімум зарплати, оборона країни, правосуддя).

Торгівля і промисловість не розвиватимуться там, де немає впевненості у володінні своєю власністю. Торгівля і промисловість навряд чи можуть процвітати в державі, де немає довіри до уряду.