library.if.ua

Маркетингова політика комунікацій (2003)

14.3. Укладання франшизи, її переваги та вади

Франчайзинговий контракт — один з найважливіших елементів франшизи. Він зводить у єдиному документі умови, за яких франчайзер надає, а франчайзі згоден отримувати та оплачувати послуги, визначені франшизою.

Угода з франчайзингу починається з визначення сторін — франчайзера та франчайзі. Далі наводяться визначення деяких термінів, використовуваних в угоді, а саме торгової марки та «ноу-хау».

Маркою є ім’я, за яким франчайзер відомий у бізнесових колах і серед цільової аудиторії і на використання якого франчайзі буде видано ліцензію. Тому франчайзі ще називають ліцензіаром.

«Ноу-хау» — це системи та методи франчайзера, які він зобов’язується надати франчайзі на період дії укладеної угоди між франчайзером і франчайзі.

У контракті вказується місце знаходження торгової точки та наводиться перелік робочих приміщень франшизи. Зазвичай терміни, на які укладається орендний договір та франчайзингова угода, збігаються.

Наводяться також визначення таких термінів: умови, комерційна діяльність, поточне винагородження, фінансовий рік, вступний внесок, мінімальний комплекс обладнання та матеріалів, дата внесення платежів тощо.

Контракт має такі розділи:

сторони, термінологія та фінансове визначення конкретних напрямів діяльності у франчайзингу, що мають стандартний характер;

права сторін;

стандартні умови франшизи.

Стандартними умовами передбачено: визначення права власності, використання торгової марки, обов’язки франчайзі та франчайзера, збереження комерційної таємниці, повноваження сторін, організацію бухгалтерського обліку, захист авторських прав, процедури по закінченню строку дії угоди або в разі припинення контракту, апріорні обов’язки тощо.

Щодо товарної марки франчайзера франчайзі зобов’язаний:

постійно захищати та поглиблювати добру репутацію, пов’язану з торговою маркою, яка має високу цінність;

підтримувати будь-яку додаткову добру репутацію, яка створена франчайзі для торгової марки або дозволеного найменування торгової точки;

використовувати марку, «ноу-хау» та дозволене найменування тільки у бізнесових справах;

ніяким чином не використовувати марку, «ноу-хау» та найменування після закінчення строку дії угоди або після дострокового припинення угоди;

не використовувати марку або інші похідні від неї назви власної компанії франчайзі (якщо така існує).

Комерційна таємниця полягає у тому, щоб ніколи, як протягом терміну дії угоди, так і після її закінчення:

не передавати третім особам будь-яку інформацію, пов’язану зі бізнесом франчайзера, «ноу-хау», особливо ту, що міститься у нормативних документах з ведення комерційної діяльності з використанням прийомів франчайзера;

не робити ніяких копій будь-яких розділів цих нормативних документів та інструкцій.

Переваги франчайзингових угод полягають у такому:

франчайзер набирає для роботи на торгових точках людей — франчайзі з достатніми фінансовими можливостями, з певними здібностями у комерційній діяльності, енергією, ентузіазмом, аби з максимальною ефективністю використовувати надані можливості щодо застосування завдяки франчайзингу передових методів діяльності («ноу-хау» франчайзера), та розміщує їх у такому регіоні, де ринковий потенціал є достатнім для комерції;

франчайзер забезпечує повне та якісне навчання з усіх аспектів даного бізнесу, тому франчайзі має впевненість у своїй спроможності продавати та надавати послуги, а також керувати орендованим підприємством на основі франшизи;

франчайзер постійно цікавиться справами кожного франчайзі за допомогою двосторонніх комунікацій, спостерігає за діяльністю франчайзі та підтримує його, аби забезпечити ефективне використання ринкового потенціалу та зростання рентабельності торгової точки;

франчайзер проводить регулярне навчання з усіх аспектів ведення бізнесу, організує індивідуальні заняття, семінари, конференції, симпозіуми;

діяльність франчайзі на торговій точці забезпечується своєчасними та адекватними поставками товарів, обладнання, рекламних матеріалів та усім необхідним відповідно до франшизи;

у франчайзингу використовуються допомога висококваліфікованих консультантів з маркетингу, фінансів, ділового адміністрування, технологічних процесів, що гарантує постійне зростання компетентності та професіоналізму всього персоналу франчайзингового підприємства (головного та його торгових точок);

створюються умови для реагування на зміни у потребах ринку та його сегментів, технічні новації та розвиток франчайзингу, для розроблення нових модифікованих програм удосконалення системи даного напряму діяльності у франчайзингу;

застосування системи та методів франчайзингу дає змогу безперервно розширювати мережу розподілу товарів і послуг серед потенційних клієнтів. Відбувається проникнення на нові ринки з поширенням корпоративного імені та забезпеченням нових перспектив як для тих, хто вже працює у цьому бізнесі, так і для новачків;

у франчайзингу частина доходу витрачається на просування товару та послуги на ринку, на захист торгової марки фірми, її методів і систем, що забезпечує фінансову спроможність франчайзингової діяльності з надання певних товарів і послуг потенційним споживачам.

Однією з умов франшизи може бути вимога франчайзера подовжити часи роботи торгової точки для задоволення потреб споживачів. Хоча торгові точки є окремими та незалежними, споживач може розглядати їх як одну торгову марку (що так і є). Він може поширювати свій досвід застосування товарів і послуг однієї торгової точки на всі інші завдяки стандартам обслуговування на цих точках. І навпаки, якщо споживач незадоволений товаром або послугою, йому немає потреби витрачати час на перевірку обслуговування в інших торгових точках, які працюють під даною торговою маркою.

У контракті забезпечується право споживача звернутися до головного підприємства у разі банкрутства торгової точки.

Але франчайзинг може обмежувати конкуренцію і, як наслідок цього, вибір для споживача. Як вже відомо зі змісту контракту, франчайзі зазвичай працюють на території, що є захищеною від конкуренції з боку інших франчайзі тої самої франчайзингової фірми. Останні також торгують за встановленими головною організацією цінами, що, з одного боку, є перевагою, з іншого — звужує межі збільшення продажу товарів і послуг франчайзера. Незалежний бізнесмен користується кон’юнктурою ринку, тобто попитом і пропонуванням у даному регіоні, може сам приймати рішення щодо ціни на товари та послуги, які він пропонує споживачеві, отже в нього більше можливостей прислухатися до потреб кожного потенційного споживача.