library.if.ua

Паблік рилейшнз у бізнесі (2006)

5.2. Засоби і заходи паблік рілейшнз у відносинах з громадськістю

Для прямих відносин з громадськістю переважно використовуються засоби і заходи паблік рілейшнз, які підлягають контролю з боку організації. Нижче наведено стислі характеристики кожного із них. Під час вивчення даного питання обов’язково потрібно звернути увагу на технологію їх створення і проведення, оскільки від того, як вони розроблені, яким чином до їх проведення підготувалися, наскільки вони етичні і привабливі – так і буде їх сприймати громадськість і реагувати на них.

Отже, до них належать:

Лист – писаний короткий текст, розміром в 1-2 сторінки, призначений для повідомлення про що-небудь, спілкування з кимось на відстані, а також відповідна поштова кореспонденція.

Листи бувають діловими і особистими (формальними і неформальними). Який лист обрати для передання інформації – залежить від поставлених цілей і встановлених стосунків між відправником і одержувачем інформації. Проте кожен лист починається з особистого звернення до адресата.

Види ділових листів представлені у табл. 5.1.



Інформативний реліз – те саме, що і лист, тільки не носить особистого характеру. Серед них виділяються:

бізнес-релізи;

спеціальні релізи для споживачів з інформацією про товар;

фінансовий реліз, спрямований на акціонерів.

Запрошення – письмове або усне прохання конкретну особу прийти кудись, зробити щось . В основному друкується на листівках і доставляється в конвертах по пошті або кур’єром.

Проспект, буклет, брошура, листівка, заявка, пропозиція відносяться до друкованої продукції, яка видається організацією для поширення інформації про свою діяльність серед цільових аудиторій.

Промови і виступи – публічний виступ перших осіб підприємства перед громадськістю з метою її інформування про події, які відбуваються на ньому, озвучення певних позицій, представлення тощо.

Основні принципи побудови промов:

лаконічність;

забезпечення контакту з аудиторією;

гумор;

хороша побудова мови, дикція;

Структура промови: вступ, основна частина, висновки.

Для побудови промови потрібно:

мати інформацію про місце, час, склад аудиторії;

знати мету виступу – інформувати, переконати, поздоровити, розважити;

у тексті використовувати короткі зрозумілі фрази;

не давати велику кількість статистичної інформації і спеціальної термінології.

У підготовці тексту виступу чи промови можуть бути використані прийоми, які наведено у табл. 5.2.





Проведення переговорів – спілкування зацікавлених осіб, обговорення з метою з’ясування думок, настроїв сторін або укладення угоди.

Для їх ефективного проведення потрібно:

Прийняти рішення, чи потрібні вони взагалі.

Визначитися з тим, що потрібно отримати і якою ціною.

Підшукати альтернативні рішення, якщо переговори вийдуть невдалими.

Зібрати інформацію про учасників переговорів та ситуацію, яка склалася.

Далі – справа техніки. Успіх переговорів передусім залежить від того:

як люди представляються один одному у прямому і переносному значенні;

яким чином вони здобувають довіру один до одного;

як звертаються: агресивно, недбало, зацікавлено тощо;

яку стратегію переговорів (домінанти, взаємних компромісів, маніпулювання) обрав кожен із учасників;

які критерії і аргументи використовуються, якими методами досягається взаємна угода;

яка технологія використовується у “розставлянні сіток” та виходу із небажаних становищ.

Часто під час переговорів партнером використовується ряд прийомів(табл. 5.3), які спрямовані на отримання для нього найвищої вигоди, відмежування від співбесідника. В основному вони орієнтовані на виклик психологічної нерівноваги, збентеження, в наслідок чого людина перестає себе контролювати, може наробити помилок і не здатна досягти поставленої мети переговорів. Отже важливим аспектом є внутрішня готовність комунікатора до використання подібних прийомів і його адекватна реакція на них.