library.if.ua

Кількісні методи в управлінні інвестиціями (2000)

7.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОДЕЛІ ОЦІНКИ КАПІТАЛЬНИХ АКТИВІВ (МОКА)

У класичній теорії портфеля Марковіца найбільш трудомістким елементом є обчислення дисперсій і коваріацій. Кількість обчислень для портфеля з N проектів дорівнює N(N + 3)/2, оскільки необхідно визначати сподіваний прибуток, стандартне відхилення для кожного проекту (цінного паперу) і коваріації між усіма можливими парами проектів (цінних паперів). Наприклад, для 12 проектів потрібно здійснити 90 обчислень, для 100 — 5150, для 200 — 20 300! Крім того, оцінки розподілів імовірностей грошових потоків проектів (ЦП) додатково ускладнюють застосування теорії портфеля Марковіца в оцінці доцільності інвестицій.

Щирше застосування у фінансових менеджерів знайшов альтернативний підхід під назвою модель оцінки капітальних активів (capital asset pricing model — CAPM) — МОКА. Модель використовує лінійну кореляцію між прибутками за ризиковими активами і ринковим індексом прибутковості.

У порівнянні з моделлю Марковіца — моделлю оцінки портфелів з повними дисперсіями-коваріаціями — МОКА вимагає лише 3N + 2 обчислень за однофакторною моделлю У. Шарпа. Для 12 проектів виконується 38 обчислень, для 100 проектів — 302 обчислення, для 200 проектів — всього 602.

МОКА має потенційне значення в оцінці доцільності інвестицій у тому, що:

забезпечує визначення необхідної чи сподіваної прибутковості проектів;

забезпечує альтернативний підхід до оцінки вартості капіталу фірми;

використовується в оцінці вартості фірми й оцінці можливої заборгованості за умови прийняття проекту. Тому даний метод пов’язує разом процеси інвестування, прийняття рішень і оцінки.