library.if.ua

Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)

1.3. Ознайомлення з об’єктом аудиту

Аудиторська перевірка потребує попереднього ознайомлення з підприємством для врахування специфіки його діяльності та зумовлених нею особливостей.

Відповідно до нормативу 10 «Знання бізнесу клієнта» метою аудиту є надання роз’яснення необхідності отримання аудитором знання бізнесу підприємства. Нормативом визначено основні джерела отримання інформації про бізнес клієнта та її використання.

Аудитор повинен отримати інформацію про бізнес клієнта з тим, щоб встановити й осягнути події, операції та практичні дії, які, на думку аудитора, можуть серйозно вплинути на фінансову звітність або на процес проведення аудиту чи на складання аудиторського висновку.

Попередньо інформацію про галузь економічної діяльності та про форму власності підприємства, систему управління і види здійснених операцій аудитору треба отримати до прийняття пропозиції від клієнта щодо проведення аудиту. Більш докладну інформацію про бізнес підприємства аудитор повинен отримати до початку проведення процедур перевірки.

Аудитор може отримувати інформацію про галузь економічної діяльності підприємства з різних джерел. Основні з них такі:

попередній досвід співпраці з підприємством та робота в економічній галузі;

бесіди з працівниками підприємства;

бесіди з фахівцями служби внутрішнього аудиту та аналізу звітів про проведення процедур внутрішнього аудиту;

бесіди з іншими аудиторами, а також з юрисконсультами та іншими радниками, які надавали послуги підприємству або працювали в цій сфері;

бесіди з обізнаними особами, які не входять до штату працівників даного підприємства (постачальники, конкуренти та ін.);

публікації про конкретну галузь діяльності підприємства;

законодавчі акти та розпорядження, що значною мірою впливають на діяльність підприємства;

результати відвідування офісів підприємства та виробничих приміщень;

документація підприємства.

Аудитор повинен скласти перелік питань, які слід з’ясувати і вивчення яких забезпечить необхідні знання про діяльність підприємства. Орієнтований перелік таких питань передбачено національним нормативом аудиту. Їх слід з’ясувати під час проведення аудиторської перевірки. В кожному конкретному випадку перелік питань для з’ясування аудитором має бути уточненим.

Нормативом аудиту виділено три групи основних питань, які потрібно з’ясувати:

загальні економічні чинники;

важливі умови, що мають вплив на економічну діяльність клієнта;

інформація про підприємство.

Найбільшу увагу слід приділити тим питанням, що безпосередньо стосуються підприємства. Ознайомлення з підприємством-клієнтом слід починати з вивчення установчих документів: статуту та установчого договору, а також протоколів засідань пайовиків-засновників чи акціонерів. В установчих документах зазначено всі види діяльності, якими займається підприємство.

Велике значення будуть мати бесіди з керівниками підприємства-клієнта, оскільки дадуть вони змогу чіткіше визначити основні напрями аудиторської перевірки.

Для досягнення поставленої мети аудитор може вільно доповнювати чи вилучати з переліку будь-які елементи.

Плануванню аудиту передує попереднє ознайомлення з результатами діяльності та структурою підприємства, специфічними особливостями галузі, а також з’ясування чинників (подій, угод, заходів), які, за оцінками аудитора, можуть впливати на характер фінансової інформації.

Аудитор досліджує зміни в управлінні підприємством, організаційній структурі діяльності підприємства-клієнта, чинному законодавстві, господарській діяльності, що мають вплив на діяльність підприємства, вивчає можливі фінансові труднощі та бухгалтерські проблеми, склад засновників підприємства, нові (відкриті чи закриті) підрозділи підприємства-клієнта, поточні або прогнозовані зміни в технології виробництва й наданні послуг, процес виробництва і збуту, зміни в бухгалтерському обліку та системі внутрішнього контролю.

Ознайомлення зі звітністю (основними показниками) допоможе встановити масштаби діяльності підприємства-клієнта та її результати за період, що підлягає перевірці. За співробітництво аудитора з підприємством протягом тривалого часу накопичується зовнішня інформація щодо підприємства, проте слід пам’ятати, що публікації можуть бути упередженими та перекручувати фактичний стан підприємства, а це обумовлює певний ризик для аудитора. Аудитор повинен мати власну незалежну думку про клієнта. Ризиком для аудитора може бути також отримання замовлення на проведення аудиту від підприємства з сумнівною репутацією.

Для складання власної незалежної думки про діяльність підприємства важливе значення має знання про галузь господарської діяльності. Це є інформаційна база, на підставі якої аудитор дає свою професійну оцінку бізнесу підприємства. Розуміння особливостей діяльності в конкретній галузі та належне використання цих знань допомагає аудитору при оцінюванні різноманітних видів ризиків та виявленні проблем, плануванні й проведенні кваліфікованого і ефективного аудиту, оцінки аудиторських даних, забезпечення кращого рівня обслуговування підприємства.

Під час проведення аудиторської перевірки аудитор складає висновок з багатьох питань, причому важливу роль у цьому процесі відіграє інформація про діяльність підприємства. Наприклад, під час оцінки властивого ризику та ризику невідповідності внутрішнього контролю, аналізу підприємницького ризику та відповідної реакції й дій керівництва, розробки загального аудиторського плану та програми аудиту, визначення розміру суттєвості та процесу оцінки відповідності вибраного розміру суттєвості, оцінки фактичних даних аудиту для встановлення їх відповідності та з’ясування придатності відповідних тверджень фінансової звітності, оцінки бухгалтерських кошторисів та роз’яснень керівництва, визначення ділянок, де окремі міркування аудитора та його практичний досвід можуть виявитися необхідними, визначення споріднених сторін та операцій, які вони проводять, виділення інформації, яка призводить до конфліктів (наприклад, роз’яснень або тлумачень українських законодавчих актів подвійного значення), визначення незвичайних обставин (наприклад, фальсифікація даних і невідповідність вимогам чинного законодавства та обліковим нормам, непередбачене співвідношення статистичних даних про операції з поданими фінансовими результатами), проведення інформаційних запитів та оцінки отриманих відповідей, розгляду відповідності облікової політики розкриттю інформації в фінансовій звітності.

Аудитор повинен забезпечити знання діяльності підприємства асистентами, залученими до роботи, що полегшить проведення аудиторської перевірки.

Для ефективного використання інформації, яка стосується діяльності підприємства, аудитор має проаналізувати, який вплив вона має на фінансову звітність у цілому та чи узгоджуються дані фінансової звітності з даними аудитора про таку діяльність.

У процесі аудиторської перевірки аудитору потрібно внести відповідні коригування та проаналізувати інформацію, зібрану раніше, в тому числі дані в робочих документах попередніх років. Завданням аудитора є аналіз та виявлення змін, що мали місце після проведення останнього аудиту.

Ознайомлення з підприємством-клієнтом потребує також визначення обсягу господарських операцій та зумовлену ним кількість виписаних первинних документів, особливо за грошовими та розрахунковими операціями, оскільки вони підлягають суцільній перевірці. Слід оглянути підприємство, місце зберігання матеріальних цінностей, ознайомитися з розташуванням структурних підрозділів. Важливе значення має вивчення зв’язків підприємства з постачальниками і покупцями, дотримання ними господарських договорів, своєчасності розрахунків між ними та підприємством.

На основі проведеного первісного вивчення підприємства можна встановити обсяг аудиторської перевірки та її тривалість. Відповідно до обсягу аудиторської перевірки та її складності (кількість видів діяльності і виробництва продукції, проведення інвентаризації матеріальних цінностей тощо) визначають вартість аудиту, яка має бути обґрунтована відповідними розрахунками. Погоджена сума, включаючи ПДВ, зазначається в договорі на проведення аудиторської перевірки.

Дуже важливо встановити чітку послідовність проведення аудиту та правильно розподілити обов’язки між аудиторами.

Визначаючи ділянки обліку, що досліджуватимуться в процесі аудиту, потрібно, по-перше, виділити найважливіші з них, які мають принципове значення для правильного відображення діяльності підприємства та формування фінансових результатів. По-друге, слід при цьому обґрунтувати, що інші ділянки господарської діяльності підприємства вирішального впливу на кінцеві фінансові результати не мають.

Отже, у перші дні перевірки аудитори повинні визначити стан тієї чи іншої ланки діяльності та обліку на підприємстві і встановити той обсяг робіт, який за мінімальних витрат часу на перевірку забезпечить аудиторам максимум необхідних відомостей для складання обґрунтованого аудиторського висновку. За помилковий вибір ланок перевірки та неправильні висновки за результатами перевірки відповідальність цілком і повністю несуть аудитори.

Для кожної ланки аудиторської перевірки слід визначити її характер — суцільна вона чи вибіркова. Суцільну перевірку здійснюють щодо касових, банківських документів, авансових звітів; первинну документацію на заробітну плату або матеріали доцільно перевіряти вибірково. Проте дорогі та дефіцитні матеріали краще перевіряти суцільно. Перевірка має встановити збереженість і раціональність використання матеріалів.

Для кожного аудитора бригади визначено перелік питань, що потребують перевірки, з урахуванням кваліфікації та досвіду. Аудиторам-початківцям доцільно доручати суцільну перевірку касових документів та авансових звітів; досвідченим фахівцям — звітність та Головну книгу, їх зв’язок з поточним бухгалтерським обліком, з обліковими регістрами, визначення обґрунтованості записів на бухгалтерських рахунках за даними первинного обліку.

Тривалість аудиторських перевірок може бути різною, однак встановлено, що інтенсивна робота аудиторів не шкодить отриманню точних результатів.

У ННА № 06 «Документальне оформлення аудиторської перевірки» підкреслено доцільність і необхідність документального оформлення планування аудиту.