library.if.ua

Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)

2.2.1. Аудит статутного капіталу підприємства

На сільськогосподарських підприємствах використовується власний і залучений капітал. Власний капітал — частка в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Його визначають за формулою

Капітал = Активи – Зобов’язання.

Визначення елементів власного капіталу набувають специфічних особливостей залежно від організаційної форми підприємства.

Власний капітал складається із статутного, пайового, додаткового, іншого додаткового резервного, нерозподіленого прибутку, вилученого, неоплаченого капіталів.

Аудиторська перевірка має включати всі складові власного капіталу, серед яких при створенні підприємства велике значення має стартовий капітал.

В умовах переходу до ринку природа статутного капіталу змінилася — він становить сукупність внесків засновників у вартісній оцінці майна під час створення підприємства у розмірах, визначених установчими документами.

На державному підприємстві статутний капітал — це державні кошти, виділені підприємству в постійне користування та розпорядження з метою здійснення статутної діяльності. Загальний розмір засобів, закріплений за підприємством при його створенні, наводиться в статуті, тому й назва капіталу «статутний капітал».

Програма аудиторської перевірки статутного капіталу сільськогосподарських підприємств різних організаційних форм має ґрунтуватися на врахуванні типових порушень в організації обліку підприємством, а також таких, що пов’язані з неправильним і несвоєчасним внесенням змін до установчих документів, розрахунків із засновниками.

Основні типові помилки можна класифікувати так:

а) порушення, пов’язані з неправильним веденням обліку:

залишок за кредитом рахунку 40 «Статутний капітал» не відповідає заявленому в установчих документах;

необґрунтоване збільшення статутного капіталу за рахунок підвищення вартості запасів, нематеріальних активів понад погоджену засновниками (учасниками) їх справедливу вартість (для підприємств недержавної форми власності);

неврахування курсових різниць у разі внесків до статутного капіталу валютних цінностей засновником-нерезидентом;

невідображення здійснених операцій;

недотримання вимог нормативних документів;

б) порушення, пов’язані з неправильним і несвоєчасним внесенням змін до установчих документів:

невнесення (неповне внесення) засновниками часток до статутного капіталу;

несвоєчасне внесення змін до реєстру акціонерів (якщо їх чисельність більша за 50 відсотків);

несвоєчасне документальне оформлення операцій щодо вибуття і прийому нових засновників сільськогосподарського підприємства;

неправильне документування часток засновників, які були внесені до статутного капіталу або повернуті;

діяльність без ліцензії;

в) порушення, пов’язані з неправильним оформленням та відсутністю документів:

використання прострочених документів та відсутність оформлених відповідно до чинного законодавства документів;

безпідставне виправлення записів у документах;

відсутність оригіналів або завірених відповідно до законодавства документів;

наявність фіктивних документів;

г) порушення, пов’язані з розрахунками:

неправильне обчислення податку на прибуток;

невиплата дивідендів за привілейованими акціями;

неправильне обчислення дивідендів;

порушення нормативних документів;

д) порушення, пов’язані з укладанням колективного договору, оформленням змін чи доповнень до нього та його виконанням.

Завдання аудиту — встановити:

наявність і відповідність форм установчих документів;

дотримання чинного законодавства щодо формування статутного капіталу та відповідності його даним установчих документів;

виявлення повноти внесків засновників сільськогосподарського підприємства та правильність відображення в обліку величини статутного капіталу;

своєчасність сплати мінімального розміру статутного капіталу підприємства у разі його реєстрації;

правильність відображення в обліку статутного капіталу з урахуванням змін, що відбулися протягом року, та фактичної заборгованості засновників підприємства;

дотримання законодавчо встановлених строків закінчення погашення заборгованості засновниками з формування статутного капіталу;

наявність у договорі про створення акціонерного товариства визначеної форми оплати акцій, а за додатковими акціями — вказівок про їх розміщення;

правильність вартісної оцінки майна, внесеного засновниками до статутного капіталу;

правильність оподаткування коштів, переданих до статутного капіталу підприємства його засновниками;

правомірність змін статутного капіталу та правильність відображення їх в обліку;

дотримання чинного законодавства щодо оформлення первинних документів і ведення бухгалтерського обліку.

Джерела інформації для аудиту:

документи, пов’язані із створенням підприємства (свідоцтво про державну реєстрацію, довідки про прийняття на облік у податковому органі, про реєстрацію в органі статистики та відповідних державних цільових фондах тощо);

документи, що підтверджують право власності на майно, яке є внеском до статутного капіталу, свідоцтво про право власності на нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, інтелектуальну власність та ін.;

наказ про облікову політику підприємства;

первинні документи з обліку власного капіталу та забезпечення зобов’язань;

облікові регістри;

аудиторські висновки та інша документація;

звітність.

Насамперед аудитор має перевірити зобов’язання підприємств перед власниками, учасниками, пайовиками, акціонерами; субсидії, асигнування з бюджету та державних цільових фондів, цільові внески фізичних і юридичних осіб тощо.

При перевірці правильності формування статутного капіталу першочергово з’ясовується організаційно-правова форма підприємства, що обумовлює особливості його формування. Аудитор перевіряє юридичний статус та права здійснення статутних видів діяльності, склад засновників (учасників), структуру управління підприємством.

При перевірці відображеної в бухгалтерському обліку величини статутного капіталу аудитор зіставляє її із зареєстрованою в установчих документах сільськогосподарського підприємства. Коли перевіряються підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, аудитор з’ясовує відповідність відображеної в обліку розміру статутного капіталу сумі фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства. Перевіряють: сукупність вкладів, часток, пайових внесків засновників (учасників), акцій за номінальною вартістю (для акціонерних товариств) у грошовій, натуральній, нематеріальній формах або у вигляді цінних паперів. Записи у регістрах з обліку власного капіталу аудитор має перевірити за схемою, наведеною на рис. 2.1.



Зобов’язання засновників (здійснена підписка на акції ВАТ) щодо внесків до статутного капіталу у бухгалтерському обліку має відображуватися за дебетом рахунку 46 «Неоплачений капітал» і кредитом рахунку 40 «Статутний капітал», за номінальною вартістю акцій та емісійного доходу субрахунку 421 «Емісійний дохід» на різницю між продажною та номінальною вартістю вперше розміщених акцій. При погашенні зобов’язань дебетують рахунки та субрахунки 31 «Рахунки в банках», 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів», 20 «Виробничі запаси», 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», 151 «Капітальне будівництво», 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні нематеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 20 «Виробничі запаси», 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 28 «Товари», 30 «Каса», 34 «Короткострокові векселі одержані» та кредитують рахунок 46 «Неоплачений капітал».

Звірку запису Журналу-ордера № 12 с.-г. та аналітичних даних до рахунків 40, 41,42, 43, 44, 45, 46, 47, 48 слід здійснювати за схемою, поданою на рис. 2.2.

Дотримання строків відшкодування заборгованості встановлюють порівнянням фактичних строків погашення із зазначеними у документах про заснування сільськогосподарського підприємства.

При перевірці правильності оцінки майна аудитору слід враховувати, що майно оцінюється за погодженою із засновниками (учасниками) його справедливою вартістю. Внески в іноземній валюті мають бути переведені в національну валюту за курсом НБУ на дату підписання договору про заснування.

Ретельній перевірці підлягають нематеріальні активи, їх реальність та оцінка. Нематеріальні активи оцінюються за погодженою із засновниками (учасниками) їх справедливою вартістю.

Майно засновників з участю іноземних інвесторів у разі створення спільних підприємств оцінюється за погодженою із засновниками (учасниками) їх справедливою вартістю.

Якщо сільськогосподарське підприємство створено у формі акціонерного товариства, перевірка зводиться до встановлення дотримання чинного законодавства щодо формування статутного капіталу в установлених розмірах та своєчасності оплати акцій.

Акції товариства під час його заснування мають бути повністю оплачені протягом строку, визначеного статутом товариства. При цьому не менш як 50 відсотків статутного капіталу товариства має бути оплачено на дату реєстрації товариства, а решта — упродовж одного року після дати реєстрації.



Додатково випущені акції товариства мають бути оплачені в розмірі та протягом строку, визначеного за рішенням про їх розміщення, а повністю — не пізніше як через один рік з часу їх придбання (розміщення).

Оплата акцій та інших цінних паперів акціонерного товариства може здійснюватися готівкою, цінними паперами, матеріалами тощо. Форма оплати акцій товариства під час його заснування визначається договором про створення чи статутом товариства, а додаткових акцій та інших цінних паперів — рішенням про їх розміщення.

Особливо уважно слід перевіряти правильність змін статутного капіталу. Величина статутного капіталу збільшується чи зменшується після перереєстрації установчих документів з внесеними до них змінами у законодавчо визначені строки.

Так, збільшення статутного капіталу в акціонерному товаристві може бути здійснено тільки після оплати акцій. Статутний капітал збільшується у порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства більш як на 1/3 може бути здійснено за рішенням правління за умови, що таке передбачено статутом.

Зміни статуту, пов’язані із збільшенням статутного капіталу, мають бути зареєстровані органом, що зареєстрував статут акціонерного товариства, після реалізації додатково випущених акцій.

Якщо підприємство організаційної форми ТОВ, збільшення статутного капіталу набуває чинності з дати реєстрації. Для державного підприємства величина статутного капіталу залежить від суми придбаних основних засобів та суми амортизації. На суму придбаних основних засобів збільшується, а на суму амортизації зменшується статутний капітал.

Рішення про зменшення статутного капіталу акціонерного товариства приймається у такому самому порядку, що й про його збільшення.

Зменшення статутного капіталу відбувається через зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання їх.

Акції, не подані для анулювання за прийняття рішення акціонерного товариства про зменшення розміру статутного капіталу, визнаються недійсними, проте не раніше як через 6 міс. після доведення до відома про це всіх акціонерів передбаченим статутом способом.

Акціонерне товариство відшкодовує власнику акцій збитки, пов’язані із зміною статутного капіталу. Суперечки щодо відшкодування цих збитків вирішуються судом або господарським судом.

Для товариства з обмеженою відповідальністю зменшення статутного капіталу набуває чинності не раніш як через 3 міс. після державної реєстрації та публікації про це в установленому порядку.

Аудитор має встановити правильність відображення в обліку таких господарських операцій: викуп акцій у акціонерів, анулювання акцій, повторний випуск в обіг акцій, викуплених раніше за ціною, нижчою за номінальну вартість, збільшення та зменшення статутного капіталу.

Сальдо на рахунку 40 «Статутний капітал» має відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованого в установчих документах підприємства. Записи на рахунку 40 проводяться лише у разі збільшення або зменшення статутного капіталу в установленому порядку та після внесення відповідних змін до установчих документів підприємства.

Розмір статутного капіталу на початок і кінець року, що відображується в Балансі, повинен відповідати сумі по статті «Статутний капітал» Звіту «Про власний капітал», а суми за зазначеними рядками мають збігатися з кредитовим сальдо по рахунку 40 за станом на відповідні дати, інформація щодо яких міститься в Журналі № 12 с.-г.

Зміни статутного капіталу щодо його збільшення чи зменшення мають бути відображені в бухгалтерському обліку відповідними записами.

Аудитор має встановити відповідність ведення аналітичного обліку по рахунку 40 «Статутний капітал» вимогам — забезпечення необхідної інформації про засновників підприємства, стадій формування капіталу та видів акцій. Статутний капітал і фактична заборгованість засновників щодо внесків до статутного капіталу обліковуються і відображуються в звітності окремо.