library.if.ua

Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)

4.6.3. Аудит забезпечення збереження тварин

Мета аудиту — підтвердити забезпечення умов збереження тварин та відповідність відображення тварин в обліку їх наявності.

Завдання аудиту — встановити:

наявність і збереження тварин;

відповідність умов утримання тварин встановленим вимогам;

призначення осіб відповідальними за збереження закріпленого за ними поголів’я та укладання з ними договорів про повну матеріальну відповідальність;

дотримання строків проведення інвентаризації тварин.

При перевірці збереження тварин і птиці з’ясовують, чи все поголів’я закріплено за матеріально відповідальними особами та чи укладено з ними договори про матеріальну відповідальність, які мають зберігатися в особовій справі, а також перевіряють наявність у кожної матеріально відповідальної особи кваліфікації, необхідної для догляду за худобою того виду й групи, яка за нею закріплена.

Перевірка умов утримання тварин здійснюється оглядом приміщень. Виявляють наявність приміщень і кількість у них ското-місць, забезпеченість окремих видів тварин типовими та пристосованими приміщеннями, технічний стан будинків і споруд, використання засобів механізації на фермах та їх санітарний стан. Порівнюючи кількість ското-місць у корівниках, телятниках, свинарниках, пташниках з наявною кількістю голів тварин, визначають забезпеченість поголів’я тварин приміщеннями. Фактичну кубатуру й корисну площу в розрахунку на одну голову худоби порівнюють з нормами проектування тваринницьких приміщень.

Збереженню поголів’я тварин сприяє проведення інвентаризації, яка має провадитися в різні строки за статево-віковими групами. Аудитор перевіряє дотримання періодичності проведення інвентаризації, повноту охоплення нею наявного поголів’я худоби та правильність відображення її результатів в обліку.

Повноту охоплення інвентаризацією наявного поголів’я худоби перевіряють порівнянням показників інвентаризаційних описів з даними Журналу-ордера № 9 с.-г., Звітами руху худоби і птиці на фермі, відповідними машинограмами; з’ясовують також правильність регулювання відхилень за кількістю поголів’я (надлишки, нестачі), встановлених у процесі інвентаризації. Виявлені інвентаризацією надлишки тварин мають бути оприбутковані, а заподіяні господарству збитки покриті за рахунок винних осіб, у разі їх відсутності — за рахунок підприємства. При перевірці збереження тварин доцільною є контрольна інвентаризація тварин, хоча в обов’язки аудитора її проведення не входить.

Слід пам’ятати, що худобу основного стада, молодняк великої рогатої худоби, коней, верблюдів та ішаків інвентаризують пооб’єктно, а останні види молодняка тварин і тварин на відгодівлі — групами. Птицю інвентаризують тільки за допомогою перерахунку при перегоні її із спеціально збудованого загону.

До початку інвентаризації перевіряють стан обліку тварин на фермі.

Результати контрольної інвентаризації тварин оформлюються актом, який підписують члени інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальна особа. Остання має дати розписку про те, що контрольна інвентаризація проведена у її присутності, про відсутність претензій і про те, що зазначене в акті поголів’я тварин прийнято під особисту матеріальну відповідальність.

При нестачі чи надлишку тварин матеріально відповідальна особа повинна дати письмове пояснення виявленим відхиленням, яке разом з актом є основою для регулювання інвентаризаційних різниць.