library.if.ua

Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)

4.6.4. Аудит господарських операцій з надходження тварин

Мета аудиту — підтвердити законність здійснених господарських операцій по надходженню й вибуттю тварин та правильність відображення їх в обліку.

Завдання аудиту — встановити:

дотримання вимог щодо організації обліку тварин на фермах і свинарських комплексах та його достовірність;

закріплення осіб для ведення обліку на фермі (бригаді, цеху) та укладання з ними договору про матеріальну відповідальність;

правильність відображення в обліку та відповідність даних про надходження, переведення, вибуття худоби в Книзі обліку руху худоби й птиці первинним документам;

дотримання встановлених строків здійснення записів у Книзі та відповідність даних останньої перенесеним у Відомість витрат кормів;

відповідність даних про кількість тварин Звіту про рух худоби й птиці на фермі даним Книги.

Джерела інформації: Книги (журнали) осіменіння (парування) тварин (ф. № 3-мол., № 3-св.), журнали реєстрації приплоду і вирощування молодняку великої рогатої худоби (ф. № 4-мол.), Книги обліку опоросів і приплоду свиней (ф. № 65-св.), заключні відомості про результати окотів овець (ф. № 11-окз.), картки племінних маток (ф. № 2-мол., № 1-м’яс., № 2-св.) тощо.

При перевірці обліку поголів’я тварин аудитор має встановити:

дотримання вимог документального оформлення господарських операцій руху тварин (Обліковий листок руху тварин і витрат кормів, Обліковий листок забою та падежу тварин, Накопичувальна відомість обліку забою та падежу тварин);

відповідність даних Накопичувальної відомості обліку руху тварин даним Облікових листків руху тварин і витрат кормів, а даних Звіту про рух худоби й птиці на фермі даним Накопичувальної відомості обліку руху тварин;

відповідність даних Накопичувальної відомості обліку забою та падежу тварин даним Облікових листків забою та падежу тварин;

дотримання періодичності проведення контрольного забою тварин для перевірки виходу продукції від однієї голови;

правильність складеного розрахунку визначення приросту живої маси.

Тварини можуть надходити в господарство за рахунок приплоду, купівлі тварин у інших підприємств та населення, безоплатної передачі.

Основним напрямом перевірки надходження тварин є встановлення повноти їх оприбуткування, особливо приплоду.

Повноту оприбуткування приплоду визначають за даними зоотехнічного й оперативного обліку на фермах та бухгалтерського обліку сільськогосподарського підприємства.

Перевірку повноти оприбуткування здійснюють так. Порівнюють акти на оприбуткування приплоду (ф. № 95) із записами у Книгах обліку руху худоби (ф. № 34), Звітами про рух худоби і птиці на фермі (ф. № 102), Журналом-ордером № 9 с.-г., відомістю № 13.3 с.-г. та іншими регістрами аналітичного обліку (машинограми, книги), а також даними бухгалтерського та зоотехнічного обліку про оприбуткування приплоду.

Неповне оприбуткування приплоду з’ясовують за результатами контрольної інвентаризації, якщо фактична наявність тварин буде вищою, ніж за даними обліку. Його також можна встановити порівнянням кількості дійних корів і теличок старше від двох років з оприбуткованим приплодом. Кількість дійних корів визначають за даними Журналу обліку надоїв молока. При виявленні фактів неповного оприбуткування приплоду слід встановити, чи не приховані у такий спосіб випадки неоформленого падежу, загибелі молодняку, нестач, крадіжок тварин та чи не створювалися невраховані надлишки для наступного оформлення безтоварних актів на купівлю тварин від населення і привласнення коштів.

Своєчасність оприбуткування приплоду визначають порівнянням дати оприбуткування приплоду за актами з нормативними строками відображення в обліку цих операцій. Недотримання цих строків означає, що частина приплоду може бути прихована і не обліковувалася з метою привласнення тварин або для створення резерву в разі можливого приховування падежу. Несвоєчасно оприбуткований молодняк можна встановити звірянням Відомостей витрат кормів для цієї групи тварин з даними Книги обліку руху худоби й птиці на фермі.

Додатковою інформацією для перевірки слугують акти, звітність, дані аналітичного обліку про приплід, відомості про нарахування оплати праці тваринникам за отримання приплоду, про витрату кормів та статистична звітність (ф. № 24).

Акти, звітність, дані аналітичного обліку порівнюють із відомостями про оплату праці, витрати кормів та статистичною звітністю. Крім того, порівнюють кількість голів приплоду великої рогатої худоби за певний період із поголів’ям дійних корів (за винятком ялових), наведеними у журналах обліку надоїв молока.

Наявність багатьох джерел інформації ускладнює перевірку повноти оприбуткування тварин. Тому доцільно при порівнянні даних використовувати табл. 4.7, яка дає змогу встановити випадки привласнення тварин.

Дані табл. 4.7 доповнюються інформацією зоотехнічного обліку (ф. № 3-мол., ф. № 3-м’яс., ф. № 3-св.).



Аналіз руху отриманого приплоду за інвентарними номерами, зустрічні перевірки документів, регістрів і звітності бухгалтерського, зоотехнічного й оперативно-статистичного обліку дають змогу виявити факти неоприбуткованого молодняку з метою приховування його загибелі або привласнення.

Перевірку правильності та повноти оприбуткування тварин, закуплених у населення здійснюють на основі приймально-розрахункових відомостей про велику рогату худобу, прийняту від населення (ф. № 95-а і ф. № 95-б), порівняння цих відомостей з відомостями зважування тварин, Звітами про рух худоби та птиці на фермі, аналітичним обліком, Відомостями витрат кормів, платіжними документами, а також даними контрольної інвентаризації та свідчень опитуваних осіб, які продавали худобу та за якими її закріплено.

За такими даними встановлюють законність і правильність укладання договорів з населенням, повноту відображення в актах купленого поголів’я; правильність визначення вартості закуплених тварин, повноту оприбуткування тварин на субрахунках 211 «Молодняк тварин на вирощуванні» та 212 «Тварини на відгодівлі».

Записи в регістрах з обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі перевіряють за схемою (рис. 4.2).

Аудитор повинен пам’ятати, що основні зловживання пов’язані з приписками кількості закуплених тварин, їх маси, привласненням коштів через завищення живої маси і вартості тварин, складанням фінансових документів. При виявленні зловживань аудитору слід докладно з’ясувати їх причини, використавши допоміжні контрольні перевірки. Так, у разі виявлення підроблених документів на закупівлю худоби у населення потрібно отримати письмові пояснення посадових осіб (зоотехніка, завідуючого фермою) та осіб, які продали тварин, скласти про це проміжний акт, який буде підставою для висування претензій, стягнення заподіяних господарству збитків.



Перевірка своєчасності і повноти оприбуткування тварин, закуплених у різних господарствах та організаціях, проводиться порівнянням рахунків-фактур, актів прийому-передачі, договорів, товарно-транспортних накладних, племінних і ветеринарних свідоцтв із Звітами про рух худоби та птиці на фермі, записами в регістрах аналітичного і зоотехнічного обліку, а також документами, що відображують операції по зважуванню, годівлі й переміщенню закуплених тварин. Доцільні зустрічні перевірки з даними документів підприємств — постачальників тварин.

Надходження тварин, отриманих безоплатно, слід перевіряти за наявністю актів прийому-передачі, які звіряють із взаємопов’язаними документами й записами, наведеними вище. Для перевірки повноти оприбуткування приплоду, переданого орендарем господарству, потрібно порівняти дані чека — накладної з показниками Книги обліку руху тварин і птиці на фермі, звіту орендодавця з особистим рахунком орендаря, а також із залишками на субрахунку 211 «Молодняк тварин на вирощуванні» за Журналом-ордером № 9 с.-г. Встановлюють також повноту оприбуткування живої маси тварин. Записи Журналу-ордера № 9 с.-г. та Відомості за рахунком 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» звіряють за схемою (рис 4.3).



Для перевірки повноти оприбуткування приросту живої маси тварин використовують ряд прийомів.

Перший прийом — встановлення правильності відображення у документах приросту живої маси тварин, яка значною мірою залежить від порядку зважування худоби — строків та способу проведення (суцільного чи вибіркового). Аудитор вивчає правильність оформлення бухгалтерських документів — відомостей зважування (ф. № 98), розрахунків визначення приросту живої маси (ф. № 98а), Звітів про рух худоби й птиці на фермі (ф. № 102), Відомості № 13.3 с.-г., Журналу-ордера № 9 с.-г. або машинограм чи інших регістрів аналітичного обліку до субрахунків 211 «Молодняк тварин на вирощуванні», 212 «Тварини на відгодівлі», проводить наскрізну перевірку, порівнюючи їх дані із записами у журналах зоотехнічного обліку, статистичною звітністю (ф. № 24) та розрахунками з нарахування оплати праці тваринникам за приріст живої маси.

Другим прийомом перевірки повноти оприбуткування приросту тварин є контрольні зважування, результати яких звіряються з даними останньої відомості зважування тварин. Встановлення значних розбіжностей потребує суцільного повторного зважування всього поголів’я тварин ферми.

Відтворення стада тварин супроводжується безперервними змінами, пов’язаними з формуванням їх окремих виробничих та статево-вікових груп. Перевірка руху тварин передбачає з’ясування своєчасності та правильності оформлення документів щодо переведення тварин із однієї облікової групи в іншу. При цьому звіряють записи в актах та переведення тварин з нормативними строками переводу за окремими їх видами й групами. Так, теличок старше двох років переводять до основного стада після перевірки їх продуктивності, але не пізніше від 3 міс. з моменту отелення.

Дані про живу масу тварин у відомостях зважування слід порівнювати за кілька місяців.

Найчастіше порушуються строки переведення ремонтного молодняку в основне стадо з метою штучного завищення продуктивності тварин. Для виявлення фактів зволікання з переведенням молодих маток із складу молодняка звіряють дати в актах на переведення їх до основного стада (ф. № 97) з датами в актах на оприбуткування приплоду, а також із записами в журналах і Книгах зоотехнічного обліку (журналами осіменіння, парувань, реєстрації приплоду тощо), статистичною звітністю, з нарахуванням заробітної плати тваринникам. Ефективні одночасні інвентаризації маточного поголів’я та ремонтного молодняка.

Наведені порушення особливо часто трапляються у грудні-січні. У цей період доцільно перевірити, чи немає зворотних переведень, оскільки з метою заниження чисельності корів за станом на 1 січня у грудні часто вдаються до переведення корів на відкорм, а в січні до зворотного переведення — з відкорму до основного стада. Факти такого переведення докладно вивчають, за ними складають проміжний акт, а від посадових осіб вимагають пояснювальної записки.

Правильність відображення в обліку та звітності тварин за окремими виробничими й статево-віковими групами перевіряють шляхом звірки фактичних даних інвентаризаційних описів з показниками актів на переведення тварин, Книги обліку руху тварин та птиці на фермі, Звітів про рух худоби й птиці на фермі, товарно-транспортних накладних, відомостей витрат кормів, нарахування оплати праці у тваринництві.