Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)

4.7. Аудит товарів

Основними завданнями аудиторської перевірки товарів є встановлення:

відповідності аналітичного обліку на рахунку 28 «Товари» даним синтетичного обліку;

повноти і правильності відображення в обліку покупних товарів (за цінами придбання, за продажною вартістю);

дотримання порядку визначення торгівельних націнок;

відповідності даних товарно-матеріальних звітів на складах та роздрібній мережі кредитовому обороту на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (в частині оприбуткування товарно-матеріальних цінностей) у кожному звітному періоді;

правильності відображення в податковому обліку операцій із придбання товарів;

правильності відображення в податковому обліку сум приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів;

правильності визначення зобов’язань перед бюджетом з ПДВ та своєчасності розрахунків.

Основним аспектом перевірки є повнота та правильність відображення в бухгалтерському обліку оприбуткування покупних товарів. Останні мають оприбутковуватися і обліковуватися на рахунках бухгалтерського обліку в цінах придбання. Кореспонденцію рахунків відображення основних операцій обліку товарів за покупними цінами наведено в табл. 4.13.

У процесі аудиту товарів за продажними цінами необхідно встановити:

повноту оприбуткування товарів за первісною вартістю;

правильність відображення торгівельної націнки;

дотримання порядку розрахунку середнього процента торгівельних націнок;

правильність визначення собівартості реалізованих товарів;

правильність розрахунку ПДВ та своєчасність перерахунку до бюджету.

Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» оцінка за цінами продажу ґрунтується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього процента торгівельної націнки товарів. Застосування цього методу допускається (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) для підприємств, що мають значну й змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгівельної націнки, якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані.



Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього процента торговельної націнки.

Середній процент торговельної націнки обчислюють діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок до продажної вартості, одержаних у звітному місяці товарів, на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Під час перевірки правильності визначення собівартості реалізованих товарів аудитор має врахувати, що до складу собівартості реалізованих товарів не входять адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Такі витрати обліковуються протягом звітного періоду на окремих рахунках: 92 «Адміністративні витрати»; 93 «Витрати на збут»; 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Суми торговельних націнок згідно з П(С)БО 9 обліковуються на рахунку 28 «Товари» субрахунок 285 «Торговельна націнка». Цей субрахунок є регулюючим до рахунку 28 «Товари». За кредитом субрахунку відображується збільшення суми торговельної націнки, а за дебетом — зменшення (списання). Визначена розрахунковим шляхом сума торговельних націнок, що припадає на реалізовані протягом звітного місяця товари, списується із субрахунку 285.

При цьому роблять такий бухгалтерський запис:

Д-т 285 «Торгова націнка»

К-т 282 «Товари в торгівлі».

Облік фінансових результатів реалізації товарів ведеться на субрахунку 791 «Результат основної діяльності» рахунку 79 «Фінансові результати».

У дебет субрахунку 791 «Результат основної діяльності» списуються:

фактична собівартість реалізованих товарів (без торговельних націнок);

адміністративні витрати;

витрати на збут;

інші операційні витрати.

За кредитом субрахунку 791 «Результат основної діяльності» відображуються доходи від реалізації та інші операційні доходи.

Результати реалізації визначають зіставленням кредитового й дебетового оборотів субрахунку 791, тобто зіставленням доходів і витрат.

Операції з надходження й вибуття товарів мають бути відображені в обліку підприємства, як показано в табл. 4.14.



Завершальним етапом аудиторської перевірки є порівняння аналітичних і синтетичних даних — звіряння запасів, які фактично обліковуються за місцями їх збереження, з обліковими даними, відображеними у регістрах бухгалтерського обліку (журнали-ордери, відомості, Головна книга).

Після підтвердження відповідності цих даних порівнюються та арифметично перевіряються облікові дані в Головній книзі та оборотній відомості за рахунками із звітними даними, відображеними в бухгалтерському балансі. Аудитор перевіряє правильність відображення даних в активі Балансу за рядком «Виробничі запаси» на початок і кінець звітного періоду у порівнянні з відповідними кінцевими даними розділів ІІ і ІІІ Відомості № 10, а також їх достовірність порівнянням з даними інвентаризації.