library.if.ua

Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)

8.2.1. Аудит витрат на виробництво продукції рослинництва

Мета аудиту — підтвердити правильність формування та достовірність відображення витрат у бухгалтерському обліку.

Завдання аудиту — встановити:

додержання підприємством визначеного П(С)БО 16 «Витрати» їх переліку при віднесенні окремих витрат до прямих матеріальних, трудових та ін., а також загальновиробничих;

правильність відображення в регістрах бухгалтерського обліку всіх видів прямих витрат на виробництво;

законність формування загальновиробничих витрат та віднесення їх на рахунки бухгалтерського обліку;

правильність калькуляції собівартості продукції.

При перевірці витрат виробництва потрібно врахувати суттєві зміни, що відбулися при введенні нового Плану рахунків бухгалтерського обліку, зокрема:

1) скорочення переліку витрат, які входять до складу собівартості продукції, вилучення з їх складу адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат операційної діяльності;

2) формування витрат за елементами з подальшим віднесенням їх у разі потреби на відповідні об’єкти обліку і калькуляції ;

3) відокремлення управлінського обліку від фінансового.

Важливим етапом аудиторської перевірки витрат та виходу продукції рослинництва є з’ясування об’єктів та номенклатури статей витрат і документального оформлення господарських операцій.

Об’єкти і номенклатура статей витрат та їх обґрунтування

При проведенні перевірки аудитор має виходити з того, що облік витрат і калькуляція передбачають різні цілі. Метою обліку витрат є надання інформації керівникам підприємства для прийняття ними своєчасних і ефективних управлінських рішень. Метою калькуляції є обчислення собівартості одиниці продукції, робіт, послуг.

Облік витрат і калькуляція відрізняються також за своїми об’єктами. Об’єктами обліку витрат є місця їх виникнення. Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) формуються за центрами відповідальності та об’єктами обліку, планування й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг). Центрами відповідальності виступають внутрішньогосподарські підрозділи, що функціонують на засадах госпрозрахунку. Їх склад визначається з урахуванням виробничої та організаційної побудови підприємства, порядку закріплення засобів виробництва тощо.

Об’єктами калькуляції виступають окремі види продукції виробництва, роботи і послуги.

На практиці нерідко об’єкти калькуляції та обліку витрат між собою збігаються. В цьому разі для обчислення собівартості одиниці продукції загальну суму за об’єктом обліку ділять на кількість виготовлених виробів. За їх незбігання для визначення собівартості одиниці об’єкта калькуляції витрати за об’єктами обліку підсумовують, а отриманий результат ділять на кількість виготовленої продукції. В цьому випадку об’єкти обліку витрат є частиною об’єкта калькуляції.

У разі дотримання теоретичних позицій об’єкт обліку витрат ніколи не буде збігатися з об’єктом калькуляції, оскільки перший означає витрати, а другий — вид продукції. Отже, їх тотожності взагалі не може бути.

Різний економічний зміст та призначення об’єктів обліку витрат і об’єктів калькуляції не виключає, а навпаки, передбачає їх певний взаємозв’язок. При цьому встановлені об’єкти значною мірою визначають застосування того чи іншого методу калькулювання собівартості продукції. Отже, об’єкти обліку витрат, як і об’єкти калькуляції, у сільськогосподарських підприємствах мають значний вплив на методику розрахунку собівартості продукції.

Для сільськогосподарських підприємств об’єкти планування та обліку витрат і об’єкти калькуляції встановлені Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 18 травня 2001 р. № 132 (далі — Методичні рекомендації).

На кожному аналітичному рахунку витрати обліковують за встановленою номенклатурою статей.

Методичними рекомендаціями у галузі рослинництва, тваринництва, допоміжних підсобних промислових виробництв передбачена така номенклатура витрат (табл. 8.1).



Крім методичних рекомендацій при формуванні та обліку витрат необхідно дотримуватися П(С)БО 16 «Витрати». Аудитор має зафіксувати дотримання встановленої номенклатури статей.