library.if.ua

Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)

9.3. Аудит розрахунків з підзвітними особами, за претензіями та відшкодуванням матеріальних збитків, з різними дебіторами й кредиторами

У процесі господарської діяльності підприємства виникає потреба обліковувати розрахунки претензійного характеру. Вони, як правило, обліковуються на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями». Перевірка розрахунків за претензіями за невиконані договірні зобов’язання є одним з найважливіших завдань.

Вивчення заборгованості за претензіями починають з аналізу інвентаризації заборгованості за кожною сумою. Необхідною є звірка розрахунків на підприємствах. Для проведення звірки розрахунків дебіторам надсилають виписки з аналітичних рахунків або направляють до них фахівців. Одночасно потрібно запросити виписки з аналітичних рахунків про стан розрахунків з підприємством у кредиторів. З метою повного вивчення всіх операцій, пов’язаних із розрахунками, інвентаризацію їх треба проводити на дату обстеження.

У ході вивчення заборгованості за претензіями слід обґрунтувати відповідні документи і встановити наявність випадків обліку на балансі суми претензій з простроченим строком позовної давності. При цьому перевіряють списані суми невідшкодованих претензій за рахунок фінансових результатів підприємства та встановлюють здійснення оперативного контролю за своєчасністю й обґрунтованістю передачі матеріалів за претензіями до господарського суду для відшкодування заборгованості.

Аудитор звертає увагу на своєчасність укладення та виконання договорів на поставку продукції і матеріалів, визначає відповідальність за невиконання ними зобов’язань.

Результати перевірки доцільно відображувати у відомості за такою формою (табл. 9.4).



Перевірка іншої дебіторської заборгованості передбачає попереднє з’ясування наявності заборгованості з боку працівників підприємства та інших осіб, а також причин її виникнення. Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п. 5.4 ст. 5) до валових витрат відносять усі суми коштів на відрядження, підтверджені документально.

Перевірці підлягають усі операції, пов’язані з наданням і використанням підзвітних сум на відрядження, господарські потреби тощо. Аудитор має встановити, що видача готівки особам для відрядження провадилася у межах встановлених норм і відображувалася на відповідних бухгалтерських рахунках.

Згідно з П(С)БО 16 «Витрати» в бухгалтерському обліку витрати на відрядження, які безпосередньо пов’язані з виробництвом, відображуються на рахунку 23 «Виробництво», а витрати, пов’язані з управлінням чи збутом продукції — на рахунках 92 «Адміністративні витрати» і 93 «Витрати на збут». Аудитор повинен з’ясувати своєчасність повернення в касу невикористаних сум, виданих під звіт. Вони мають бути повернені до каси не пізніше як через три дні після закінчення строку, на який вони були видані.

Аудитору слід пам’ятати, що на підзвітні суми, які вчасно не повернуті працівниками підприємства, збільшується фактична сума готівки в касі. Остання порівнюється з лімітом каси, при перевищенні якого сплачуються штрафні санкції (суми перевищення) за кожний день перевищення ліміту. Заборгованість, що не повернута в касу, має утримуватись із заробітної плати і відображуватися в обліку за дебетом субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» та кредитом субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами», але не більш як 50 відсотків від заробітної плати.



Вибірково аудитор перевіряє правильність розрахованих сум та оформлення документів на службові відрядження. Кошти на відрядження видаються у розмірі попередньо розрахованих сум відповідно до встановлених норм оплати вартості проїзду, добових, квартирних тощо. Правильність визначення розміру виплат на витрати, пов’язані із відрядженням, аудитор має перевіряти з урахуванням норм відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон для працівників підприємств, установ і організацій усіх форм власності (крім тих, що фінансуються з бюджетів), затверджених Кабінетом Міністрів України. Граничні норми добових витрат для відряджень у межах України з 12.09.2000 р. становлять 18 грн, а для відряджень за кордон — 252 грн. Ці суми зменшуються, якщо в рахунок вартості проживання у готелях входить одно-, дво- і триразове харчування. Строк відрядження в межах України не може перевищувати 30 днів, а за межі України — 60 днів. Реальний строк відрядження визначається наказом керівника, а для відряджень за кордон — ще й довідкою дипломатичної чи консульської установи.

Правильність оформлення документів на відрядження визначають порівнянням дати, зазначеної у посвідченнях про відрядження (дати вибуття та прибуття працівника до пункту призначення), з кількістю днів відрядження згідно з наказом керівника та фактично проведених. За авансовим звітом звіряють дати повернення з відрядження і подання звіту, тобто встановлюється своєчасність цієї процедури.

У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на паливно-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм за 1 км пробігу та затвердженого маршруту. Аудитор має встановити дотримання встановленого чинним законодавством порядку таких розрахунків.

Аспектом перевірки виданих під звіт сум є кошти, які призначені для господарських потреб. Вони видаються у межах наявних коштів на поточному рахунку. Подібно до звітності про відрядження має бути складений та затверджений авансовий звіт про їх використання з доданням виправдних документів. Аудитор перевіряє повноту оприбуткування матеріальних цінностей, правильність віднесення їх на рахунки бухгалтерського обліку. З цією метою аналізуються дані, відображені у Журналі № 7 с.-г. «Розрахунки з підзвітними особами», де концентрується синтетичний та аналітичний облік. На основі авансових звітів звіряють залишки на початок звітного періоду із залишком за попередній звітний період, перевіряють суми виданих авансів за Журналом-ордером № 1 «Каса», записи на кредиті субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Розрахунки з підзвітними особами на господарські потреби мають здійснюватися на наступний день, а сільськогосподарських підприємств — протягом 10 днів.

Операції розрахунків з підзвітними особами мають бути відображені такими записами (табл. 9.5).



Особливої перевірки потребують суми, видані в рахунок заробітної плати і вчасно не повернуті, а також з’ясування наявності не повернутих працівниками підзвітних сум, якщо вони не відображені на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами», а приховані на рахунках 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 68 «Розрахунки за іншими операціями».

Аудит розрахунків за іншими операціями. Розрахунки за іншими операціями, які обліковуються на рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями», перевіряють за кожним видом платежів.

Завдання аудиту заборгованості за іншими розрахунками — встановити:

причини виникнення боргу та обґрунтованість здійснених господарських операцій;

мету, з якою були отримані аванси;

своєчасність погашення раніше виданих підприємствам авансів і переплат;

правильність утримання із заробітної плати працівників заборгованості за підзвітними сумами, відшкодування матеріального збитку, погашення заборгованості за товари, придбані в кредит, отриману позику тощо;

суми, які обліковуються на цьому рахунку і не належать до авансів одержаних (вивчають дані Відомості № 3.5 за кожною сумою, що обліковується з метою встановлення їх наявності).

Дослідженню підлягають бухгалтерські записи на субрахунках 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» та 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Перевірка розрахунків за товари, продані в кредит, передбачає перегляд договорів, у яких зазначено суму кредиту, пов’язану з сумою, відображеною за дебетом субрахунків 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» субрахунок 1 «За товари, продані в кредит». Після цього перевіряють повноту та правильність списання заборгованості, проведеної за кредитом субрахунків 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» і 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Аналогічно перевіряють заборгованість на інших субрахунках 377, 685.

Розрахунки з різними дебіторами та кредиторами вивчають стосовно кожного дебітора й кредитора. При журнально-ордерній формі аналітичний облік перевіряють у Відомості аналітичного обліку розрахунків (ф. № 8/1 с.-г.), де на основі первинних документів відображуються обороти за кредитом у кореспонденції з дебетом відповідних рахунків. Перевіряючи підсумки за кожним кредитором і дебітором, аудитор контролює їх достовірність у цілому за відомостями, після чого порівнює з оборотом за місяць перенесені до Журналу-ордера № 8 с.-г. дані, Журнал-ордер № 8 с.-г. порівнює з Головною книгою та балансом підприємства.

Перевірка розрахунків з персоналом за іншими операціями.

Мета аудиту — підтвердити достовірність і наявність заборгованості за розрахунками з персоналом за іншими операціями.

Завдання аудиту розрахункових операцій з надання позик працівникам — встановити:

наявність рішення акціонерів, власників, засновників про надання позик конкретним працівникам — фізичним особам;

правильність оформлення договорів на видавання позики на індивідуальне житлове будівництво або будівництво садових будиночків;

законність джерел, за рахунок яких надано позики;

реальність відображення в обліку заборгованості за наданими позиками;

правильність і достовірність нарахування відсотків за позиками, їх відповідність ставкам, передбаченим договором;

своєчасність надання позики одержувачу та погашення її у встановлений строк на основі вивчення касових документів (прибуткових і видаткових ордерів, звітів касира) та даних фінансової звітності.

Джерела перевірки:

акти інвентаризації рахунків;

розрахунково-платіжні відомості;

Журнал-ордер № 8 с.-г.

Своєчасність і повноту оприбуткування таких грошових коштів в касу та видача їх одержувачу при наданні позики через підприємство перевіряють порівнянням касових документів із виписками банку та із записами за кредитом субрахунку 163 «Інша дебіторська заборгованість». Правильність відображення операцій щодо видачі позик з каси працівникам та службовцям визначається аудитором відповідно до записів за дебетом субрахунку 163 «Інша дебіторська заборгованість» в кореспонденції з кредитом рахунку 30 «Каса».

Дотримання строків платежів за позиками перевіряють порівнянням сум і строків, зазначених у зобов’язаннях, з даними платіжних документів (касових прибуткових ордерів, розрахунково-платіжних відомостей, виписок банку) і записів в облікових регістрах за кредитом субрахунку 163 «Інша дебіторська заборгованість» в кореспонденції з дебетом рахунків 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 66 «Розрахунки з оплати праці» залежно від порядку здійснення платежів.

Мета аудиту розрахунків з іншими кредиторами — підтвердити обґрунтованість та законність виникнення таких розрахунків.

Завдання аудиту — встановити:

наявність та правильність оформлення договорів;

обсяг наданих послуг;

правильність визначення сум кредиторської заборгованості та строків платежів.

Аудитор має зіставити дані за документами підприємства з виписками банку, платіжними дорученнями, записами на рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями» субрахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Кредиторська заборгованість, що обліковується на рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями», має бути розглянута з погляду законності її виникнення та своєчасності погашення. Аудитор має встановити:

достовірність відображення в балансі суми кредиторської заборгованості;

обліковану заборгованість, за якою закінчився строк позовної давності, з’ясувати причини її виникнення та вжиті заходи для її недопущення;

обґрунтованість списання заборгованості;

правильність оформлення підтвердних документів;

обґрунтованість безнадійності боргів.

Іншу дебіторську заборгованість відображують в обліку такими бухгалтерськими записами (табл. 9.6).







Аудитор має встановити дотримання вимог П(С)БО 11 «Зобов’язання». Для цього доцільно використати перелік можливих порушень вимог П(С)БО 11 «Зобов’язання», що визначені окремими авторами і наведені в табл. 9.7.





Виявлені аудитором порушення П(С)БО 11 «Зобов’язання» заносяться до його робочих документів, які знаходять відображення у відповідних узагальнюючих документах, складених аудитором.