library.if.ua

Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)

10.2. Аудит фіксованого сільськогосподарського податку

Мета аудиту — підтвердити дотримання чинного законодавства щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників фіксованим сільськогосподарським податком , правильність відображення в обліку та своєчасність розрахунків з бюджетом.

Завдання аудиту при перевірці фіксованого сільськогосподарського податку (далі — ФСП) встановити:

правильність віднесення сільськогосподарського підприємства до платника ФСП;

дотримання умов, що надають право сільськогосподарському товаровиробнику сплачувати ФСП;

правильність розрахунку валового доходу від реалізації сільськогосподарської продукції;

законність включення сільськогосподарських угідь до об’єкта оподаткування;

дотримання платником ФСП встановленого порядку правового оформлення змін у розмірах площі сільськогосподарських угідь у зв’язку з придбанням права власника або землекористувача та уточнення суми податкових платежів;

використання ставок ФСП відповідно до їх диференціації за територіями, де платники здійснюють господарську діяльність;

правильність обчислення фіксованого сільськогосподарського податку;

правильність визначення кількості за видами сільськогосподарської продукції (рослинництва, тваринництва) при сплаті фіксованого сільськогосподарського податку в натуральній формі;

своєчасність сплати фіксованого сільськогосподарського податку;

правильність складеної декларації по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку (див. р. 15 податкова звітність).

При проведенні аудиту аудитор має виходити з того, що сільськогосподарські товаровиробники — платники ФСП сплачують також ПДВ, акцизний збір, мито, державне мито, рентні платежі, збір за забруднення навколишнього середовища, збір на розвиток виноградарства та садівництва, єдиний збір.

Крім того, платники фіксованого сільськогосподарського податку не звільняються від зобов’язань утримання з доходів, виплачуваних своїм найманим працівникам, сум прибуткового податку, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування (2 відсотка), збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття (0,5 відсотка) та ін.

Слід також враховувати, що для платників фіксованого сільськогосподарського податку згідно з п. 4 ст. 9 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998 р. № 320-IV дію Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями призупинено вилученням пунктів 7.7, 7.8, 13.1, 13.2, 13.6—13.8.

Оподаткування сільськогосподарських підприємств фіксованим сільськогосподарським податком спрямовано на стимулювання виробничої діяльності таких підприємств. Дія цього податку обмежена періодом з 1 січня 1999 р. по 2004 р.

При перевірці правильності віднесення сільськогосподарських підприємств до платників ФСП аудитор має виходити з норм чинного законодавства, яким визначено, що платниками можуть бути:

сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України;

сільські та інші господарства, що займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції;

власники земельних ділянок і землекористувачі, в тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, крім власників і землекористувачів земельних ділянок, переданих для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель (присадибних ділянок), садівництва, дачного будівництва, а також за винятком власників і землекористувачів земельних ділянок, наданих для ведення городництва та випасу худоби.

Аудитор повинен встановити дотримання юридичними особами, які зареєстровані як платники ФСП, наступного:

виручка, отримана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки за попередній звітний рік перевищує 50 відсотків від загальної суми валового доходу підприємства;

наявність у виробника сільськогосподарської продукції об’єкта оподаткування — сільськогосподарських угідь (нив (ріллі), сінокосів, пасовищ, багаторічних насаджень), що передані сільськогосподарському товаровиробнику у власність або в користування, в тому числі на умовах оренди;

зміни оподаткування ФСП на традиційну систему оподаткування підприємства, якщо у звітному періоді валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки становив менше як 50 відсотків загального обсягу реалізації (підприємство в наступному звітному періоді сплачує податки на загальних підставах).

Правильність розрахунку податку пов’язана з визначенням валового доходу підприємства. Тому аудитор перевіряє правильність розрахунку валового доходу відповідно до Положення про порядок стягнення і обліку фіксованого сільськогосподарського податку від 23 квітня 1999 р. № 658 (далі — Положення).

При дотриманні цього Положення до валового доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва включають:

вартість реалізованої продукції рослинництва та тваринництва власного виробництва;

вартість реалізованої сільськогосподарської продукції, виготовленої з сільськогосподарської сировини власного виробництва на власних переробних підприємствах;

вартість реалізованої продукції, виготовленої із власної сировини на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства;

вартість наданих послуг (послуги машинно-тракторного парку, будівельних і ремонтних бригад), пов’язаних з сільськогосподарським виробництвом.

Аудитор має пам’ятати, що у разі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства — платника ФСП створені на його базі суб’єкти господарювання різних організаційно-правових форм, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в рік реформування також є платниками цього податку. На ці підприємства не поширюється умова, виконання якої необхідне для переходу на сплату ФСП, — сума, отримана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки за попередній рік, має перевищувати 50 відсотків від загальної суми валового доходу підприємства.

Аудитор має з’ясувати величину площі сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих у користування на умовах оренди, що виступає об’єктом оподаткування ФСП, та повноту врахування у зв’язку з тим, що включення сільськогосподарських угідь до об’єкта оподаткування ФСП при передачі їх в оренду регламентується залежно від того, хто передає їх в оренду — платник чи неплатник ФСП, аудитор має встановити дотримання законодавства, зафіксувавши, що при передачі сільськогосподарських угідь в оренду платником ФСП орендовані площі не включалися при розрахунках ФСП орендаря, і навпаки, при передачі сільськогосподарських угідь в оренду неплатником ФСП орендовані площі включалися в розрахунок ФСП орендаря.

В обох випадках аудитор повинен встановити сплату орендарем орендодавцю передбачену договором оренди плату за землю.

Об’єктом перевірки, що впливає на базу оподаткування ФСП, є зміни площі сільськогосподарських угідь у зв’язку з придбанням права землевласника або землекористувача у звітному році. Аудитор з’ясовує дотримання платником ФСП зобов’язання щодо уточнення суми податкових платежів на період до закінчення податкового року — подання таких розрахунків протягом місяця органам державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки та за місцем знаходження платника податку разом з випискою з державного земельного кадастру про склад земельних угідь та їх грошову оцінку.

Державні організації по землевпорядкуванню уточнюють грошову оцінку сільськогосподарських угідь у зв’язку із зміною їх складу і повідомляють про це платників податку та органи державної податкової служби.

Право власності на землю або право користування земельною ділянкою з’являється після встановлення організаціями по землевпорядкуванню межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) і отримання документа, що підтверджує це право.

Отже, після проходження наведеної вище процедури і отримання документів, які підтверджують право власності або користування земельною ділянкою, платнику ФСП потрібно уточнити суми податкових платежів.

При перевірці правильності застосування ставок ФСП аудитор повинен встановити їх дотримання відповідно до диференціювання за районами здійснення господарської діяльності — сільськогосподарськими товаровиробниками. Аудитор має пам’ятати, що ставки фіксованого сільськогосподарського податку встановлено із розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 р. за Методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213, в таких розмірах, %:

для ріллі (нив), сінокосів і пасовищ — 0,5;

для багатолітніх насаджень — 0,3.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку, які здійснюють господарську діяльність у гірських зонах і поліських територіях, сплачують податок з одного гектара сільськогосподарських угідь у процентах до їх грошової оцінки в розмірах, %:

для ріллі, сінокосів і пасовищ — 0,3;

для багатолітніх насаджень — 0,1.

Перелік поліських територій визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення поліських територій України» від 25 грудня 1998 р. № 2068, а перелік гірських зон — Порядком визначення гірських населених пунктів в Україні від 15 лютого 1995 р. № 56/95-ВР.

Перелік платників ФСП, на які поширюються ставки податку, встановлені для гірських зон і поліських територій, затверджуються щороку до 15 січня на пленарних засіданнях обласних рад за поданням районних державних адміністрацій.

Особливу увагу при перевірці правильності обчислення суми фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік платником, виходячи з грошової оцінки площі сільськогосподарських угідь та ставок фіксованого сільськогосподарського податку, аудитор має приділити дотриманню порядку щодо застосування до суми податку коефіцієнтів.

Для того щоб визначити необхідність платнику фіксованого сільськогосподарського податку при розрахунку суми податку застосовувати коефіцієнти, аудитору слід використати такий розрахунок:

визначити суму податків і зборів, нарахованих платником у 1997 р., враховуючи тільки ті податки та збори, які включено в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку;

розрахувати суму фіксованого сільськогосподарського податку, виділивши суму податків і зборів, нарахованих у 1997 р. (П1), та суму фіксованого сільськогосподарського податку (П2);

визначити співвідношення податків і зборів, нарахованих в 1997 р. (П1), до суми ФСП (П2);

якщо П1 не перевищує П2 або перевищує менш як у 3 рази, то при розрахунках величини фіксованого сільськогосподарського податку коефіцієнти не застосовують;

якщо П1 перевищує П2 в 3—4 рази, до суми фіксованого сільськогосподарського податку застосовують коефіцієнт 1,5. Кінцева величина ФСП розраховується як добуток суми податку та коефіцієнта 1,5.

Якщо П1 перевищує П2 більш як у 4 рази, то кінцевою величиною ФСП буде добуток П2 та коефіцієнта 2.

Наведені коефіцієнти до суми фіксованого сільськогосподарського податку не застосовують підприємства, створені після 1 січня 1998 р.

Аудитор перевіряє суму ФСП на поточний рік, що визначена платником у поданому розрахунку суми ФСП за формою, затвердженою ДПАУ від 27 квітня 1999 р. № 230.

Відповідно до встановленого порядку платники податку подають загальний розрахунок ФСП на всю площу сільськогосподарських угідь органу податкової служби за місцем своєї реєстрації до 1 лютого поточного року. В той самий строк платник податку подає розрахунок ФСП окремо за кожною земельною ділянкою органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки.

Платнику фіксованого сільськогосподарського податку після подання розрахунку ФСП органом державної податкової служби за місцем його реєстрації видається довідка, що підтверджує його статус платника ФСП, завірена печаткою. Ця довідка підтверджує право платника податку здійснювати торгівлю продукцією власного виробництва.

Дотримання строків сплати ФСП аудитор з’ясовує відповідно до чинного законодавства. Сплата ФСП має бути здійснена до 20 числа кожного місяця звітного року починаючи з лютого.

При звільненні від сплати податку до 1 січня 2001 р. платники ФСП сплачували лише платежі на обов’язкове державне пенсійне страхування і на обов’язкове соціальне страхування.

ФСП сплачується щомісяця в розмірі третьої частини суми, визначеної на кожний квартал у відсотках до річної залишкової суми ФСП, відображеного в графі 17 форми розрахунку.

Платники ФСП мають право обирати одну з форм сплати ФСП:

грошовими коштами;

у вигляді поставок сільськогосподарської продукції.

Ці дві форми сплати ФСП його платники можуть поєднувати.

У разі сплати податку в грошовій формі платники ФСП, а у випадку сплати в натуральній формі заготівельні (переробні) підприємства і організації перераховують кошти на окремий рахунок відділення державного казначейства в районі, відкритому на балансовому субрахунку 2512 «Кошти державного бюджету цільового характеру».

У разі сплати ФСП у натуральній формі аудитору слід приділити увагу визначенню кількості та виду сільськогосподарської продукції, яку планується поставити в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку.

Аудитор повинен оцінити доцільність вибору платником ФСП різних видів сільськогосподарської продукції (рослинництва та тваринництва) для сплати податку з урахуванням особливостей виробництва і вирощування сільськогосподарської продукції.

Кількість сільськогосподарської продукції, що поставляється в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 1 червня 2000 р. № 1777-ІІІ, що набув чинності з 27 червня 2000 р., має визначатися виходячи з нарахованої до сплати у звітному податковому році суми фіксованого сільськогосподарського податку та договірної ціни (але не нижче від біржової ціни за мінусом витрат, пов’язаних з прийманням продукції) на продукцію, яка поставляється в рахунок сплати податку на дату проведення сплати.

Поставка зерна в рахунок ФСП здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками у визначені ними за погодженням з районною державною адміністрацією строки, але не пізніше 15 жовтня — по продукції ранніх зернових і технічних культур і до 1 грудня — по продукції пізніх зернових і технічних культур, а поставка продукції тваринництва — щомісяця, але не пізніше останнього дня поточного місяця.

Обсяги ФСП за видами сільськогосподарської продукції необхідно погоджувати з управлінням агропромислового комплексу районної державної адміністрації і укладати угоду про приймання сільськогосподарської продукції, умови її заготівлі із заготівельними (переробними) підприємствами та організаціями.

Зобов’язання щодо доставки товарної сільськогосподарської продукції на заготівельні (переробні) підприємства і в організації в рахунок сплати податку покладаються на платників ФСП з подальшим відшкодуванням цих витрат за рахунок отриманої виручки від реалізації продукції. Тарифи на транспортування необхідно погоджувати з відповідною районною державною адміністрацією і представляти їх заготівельному (переробному) підприємству, організації.

При доставці продукції заготівельним (переробним) підприємствам і організаціям платники ФСП у товарно-транспортній накладній мають зробити такий запис: «В рахунок сплати фіксованого сільськогосподарського податку».

На продукцію, що надійшла в рахунок сплати фіксованого сільськогосподарського податку, заготівельні (переробні) підприємства та організації виписують прибуткову квитанцію виходячи із залікової ваги, але не вище від фізичної, і встановлених на неї цін.

Щомісяця, до 5 числа наступного за звітним місяцем заготівельні (переробні) підприємства, організації та платники ФСП складають акти приймання-передачі продукції в рахунок сплати податку, які затверджуються органами державної податкової служби до 20 числа наступного місяця.

Заготівельні (переробні) підприємства та організації перераховують кошти на покриття витрат платників ФСП по транспортуванню сільськогосподарської продукції на рахунки в банку один раз на місяць відповідно до їх частки в повному обсязі витрат на транспортування, приймання, зберігання і реалізацію такої продукції.