library.if.ua

Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)

10.8. Аудит платежів за ресурси

До ресурсних платежів відносять: плату за землю, плату за воду і за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин.

Мета аудиту — перевірка правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету ресурсних платежів.

Завдання аудиту — встановити:

своєчасність подання розрахунку;

повноту і правильність заповнення всіх реквізитів;

достовірність даних, зазначених у графах і рядках;

правильність арифметичних підрахунків;

своєчасність сплати до бюджету;

наявність документів, що підтверджують показники, які застосовано в розрахунках.

При перевірці розрахунку плати за землю аудитору потрібно встановити:

дотримання строків подання розрахунків плати за землю;

достовірність показників, що використані в розрахунках;

обґрунтування наданих пільг;

наявність державних актів на право власності або постійного користування землею;

наявність договорів на оренду;

достовірність ставок земельного податку;

чи сплачується, якщо аграрне підприємство не є платником ФСП.

Аудитору слід з’ясувати зміни у законодавстві та пам’ятати: що строк подання розрахунку для товаровиробників сільськогосподарської продукції та громадян — до 1 травня, для інших платників — до 1 лютого.

Існують різні вимоги щодо сплати земельного податку. Він сплачується однаковими частками виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками щомісяця до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Для встановлення достовірності показників, що використовуються в розрахунках, застосовуються дані державного земельного кадастру, документи, що є підставою для обґрунтування пільг, державні акти на право власності або постійного користування землею, договори на оренду земельної ділянки. Аудитор має пам’ятати, що відсутність державного акта, який засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, не може бути підставою для несплати земельного податку. Перевірку достовірності ставок земельного податку здійснюють відповідно до Закону України «Про плату за землю», рішення чи постанови сільських, селищних та міських Рад.

При перевірці розрахунків плати за воду слід встановити дотримання:

строків подання розрахунків плати за воду;

строку слати платежу;

нормативів плати за воду, затверджених Кабінетом Міністрів України;

диференційованих розрахунків за кожним джерелом, якщо вода надходить із змішаних джерел — поверхневих і підземних;

достовірність обсягів забраної води;

правильність віднесення витрат за використання води.

Розрахунки плати за воду мають подаватися до податкової інспекції щокварталу не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом; за I півріччя, 9 місяців, рік — не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом. Строк сплати платежу — в 5-денний термін з дня подання розрахунків.

При перевірці достовірності нормативів, зазначених у розрахунку, вивчають нормативи плати за воду, затверджені Кабінетом Міністрів України. Якщо вода надходить із змішаних джерел (поверхневі, підземні), збір за спеціальне використання водних ресурсів розраховують, виходячи з обсягів використання води по кожному джерелу окремо.

Достовірність обсягів забраної води встановлюють за показниками лічильників. Якщо підприємство забирає воду понад встановленого ліміту, то особі, яка перевіряє, треба переконатися, що плата за понадлімітне використання води віднесена не на валові витрати, а сплачена за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після оподаткування. При цьому нормативи плати збільшуються в 5 раз.

Правильність справляння плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин перевіряють у такій послідовності:

дотримання строків подання розрахунків та сплати платежу;

достовірність нормативів плати;

правильність визначення суми платежу за понадлімітні втрати;

правильність віднесення платежів за ресурси на витрати.

У разі контролю строків подання розрахунку та сплати платежів за ресурси аудитор повинен пам’ятати, що платник податку має подавати розрахунок щокварталу, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а сплачувати податок — у 5-денний строк з дня подання розрахунків. Достовірність нормативів плати, зазначених у розрахунку, встановлюють порівнянням нормативів з фактичними показниками згідно з розрахунком. Правильність визначення суми платежу перевіряють за умови, якщо мають місце понадлімітні втрати корисних копалин під час видобування. За понадлімітні втрати плата збільшується в 2 рази. При перевірці аудитор повинен встановити правильність використання джерел для покриття понадлімітних втрат корисних копалин. Плата за понадлімітні втрати корисних копалин при видобуванні має бути віднесена не на валові витрати, а сплачуватися за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Спеціальний контроль за правильністю визначення обсягів добутих корисних копалин і погашених запасів здійснюють органи державного гірського нагляду.

До складу зборів належить також збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Платниками збору є надрокористувачі незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України родовищах з попередньо оціненими запасами. Ці надрокористувачі вносять до бюджету також і плату за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин. Об’єкт для нарахування цих двох податків однаковий. Отже, при документальній перевірці з питання достовірності об’єкта оподаткування можуть охоплюватися обидва податки одночасно. Разом з податковими органами в цих перевірках беруть участь органи державного геологічного контролю.

Завдання аудиту — встановити:

правильність визначення об’єкта оподаткування;

дотримання строків подання розрахунку платежу;

достовірність застосованих нормативів при розрахунках платежу;

дотримання стоків сплати платежу.

При проведенні перевірки аудитор має пам’ятати, що розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи передбачено подавати щоквартально з поданням бухгалтерських звітів. Нормативи збору затверджуються Кабінетом Міністрів України. Їх достовірність встановлюється під час перевірки розрахунку. Якщо в розрахунку застосовано понижувальні коефіцієнти, то перевіряючому слід впевнитись у наявності довідок Держкомгеології, які є підставою для використання цих коефіцієнтів у певних випадках.

При перевірці своєчасності сплати збору за геологорозвідувальні роботи треба мати на увазі, що цей платіж вноситься до бюджету в такі строки:

щодекади (при середньомісячній сумі відрахувань 10 тис. грн і більше) до 13 і 23 числа поточного місяця відповідно за I та II декади, до 3 числа наступного місяця — за інші дні звітного місяця;

щомісяця (при середньомісячній сумі відрахувань менш як 10 тис. грн) не пізніше 15 числа наступного місяця. Остаточна сплата здійснюється у 5-денний строк з дати, встановленої для подання бухгалтерських звітів.