Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств (2003)

15.5. Аудит звітності з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

Мета аудиту — перевірити дотримання порядку заповнення та подання звітності з податків з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі транспортний податок).

Завдання аудиту — встановити:

дотримання чинного законодавства щодо статусу підприємства як платника податку;

відповідність подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі Розрахунок);

дотримання строку подання Розрахунку за придбані транспортні засоби та уточненого його варіанту;

правильність заповнення Розрахунку;

дотримання порядку заповнення Довідки до Розрахунку.

Звітність з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів подається підприємствами у формі Розрахунку.

У процесі перевірки дотримання порядку заповнення і подання звітності з транспортного податку аудитор насамперед з’ясовує правомірність подання Розрахунку підприємством. Відповідно до чинного законодавства Розрахунок повинні подавати тільки юридичні особи, які є платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за умови, що вони є власними та зареєстровані в Україні. Аудитор має підтвердити наявність цих умов.

Правовою основою для перевірки аудитора є такі нормативно-правові документи.

Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 р. № 1963-XII із змінами та доповненнями (далі — Закон про транспортний податок);

Наказ Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, Довідки до уточненого Розрахунку та порядку їх заповнення і подання до органу державної податкової служби» від 17 вересня 2001 р. № 373, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2001 р. за № 862/6053 (далі — Розрахунок);

Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-III (далі — Закон про погашення зобов’язань).

При перевірці відповідності подання Розрахунку аудитору слід керуватися ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів». Розрахунок треба подавати до податкових органів за місцем знаходження підприємства та за місцем постійного базування транспортних засобів. Існує кілька варіантів застосування цієї норми:

якщо всі транспортні засоби знаходяться за тією самою адресою, що й підприємство, необхідно подавати тільки один примірник Розрахунку: до податкової за місцезнаходженням підприємства;

якщо підприємство знаходиться за однією адресою (в одному районі), а транспортні засоби базуються за іншою адресою (в іншому районі), треба подавати два примірники Розрахунку: перший — за місцезнаходженням підприємства, другий — за місцем базування транспортних засобів (далі — ТЗ);

якщо підприємство знаходиться за однією адресою (в одному районі), а ТЗ базуються за іншими адресами (в кількох інших районах), слід подавати стільки примірників Розрахунків, скільки є місць базування ТЗ, крім того, один примірник до податкової інспекції за місцезнаходженням підприємства. Аудитор має підтвердити кількість поданих Розрахунків відповідно до адреси місцезнаходження підприємства та транспортних засобів.

Щодо загального Розрахунку, то його подають раз на рік. Законом про транспортний податок (ст. 6) передбачено, що Розрахунок подають «у порядку, визначеному податковими органами, у строки, визначені законом для річного звітного періоду», тобто спираючись на норму підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону про погашення зобов’язань, — протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного року. Податківці у своєму Порядку не відійшли від норм Закону про погашення зобов’язань і визначили такі самі строки подання Розрахунку.

Якщо останній день строку подання Розрахунку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

Тому якщо підійти до строків здачі формально, Розрахунок за 2002 рік необхідно подати не пізніше як 1 березня 2003 р. (а з урахуванням того, що 1 березня 2003 р. — це субота, то не пізніше 3 березня 2003 р.).

Дотримання подання Розрахунку за придбані ТЗ аудитор має встановити, що за придбані протягом року юридичними особами ТЗ Розрахунок подається до податкової у 10-денний строк після реєстрації таких ТЗ (ст. 5 Закону про транспортний податок). Необхідно звернути увагу, що відповідно до порядку подання загального Розрахунку, якщо останній день подання Розрахунку за придбані ТЗ припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем подання Розрахунку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

У ході перевірки правильності поданого уточненого розрахунку аудитор з’ясовує відповідність здійснених виправлень помилок, що підприємство самостійно виявило помилки у раніше поданому ним Розрахунку та поданих до податкової інспекції в уточненому Розрахунку виправлених показників (п. 13 Порядку). Крім того, аудитор уточнює наявність поряд з уточненим Розрахунком Довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов’язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної у попередніх звітних періодах (далі — Довідка). З кожним примірником уточненого Розрахунку слід подавати також окрему Довідку.

При перевірці дотримання порядку заповнення Розрахунку аудитор спочатку перевіряє правильність реквізитів титульного аркуша Розрахунку (назва підприємства, його місцезнаходження, телефон, поточний рахунок; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, код за Загальним класифікатором галузей народного господарства України (ЗКГНГУ), назва органу державної податкової служби, до якої подать Розрахунок).

У верхній частині титульного аркуша Розрахунку (з правого боку) платник податку в спеціальному полі відповідного рядка позначкою «Х» зазначає тип Розрахунку (загальний або уточнений). В іншому спеціальному полі позначкою «Х» вказують ознаку Розрахунку (за відповідний рік або за придбані транспортні засоби).

Наступним етапом є з’ясування правильності записів в окремі графи форми Розрахунку:

графа 1 — порядковий номер рядка (1, 2, 3…, n);

графа 2 — код транспортного засобу за Гармонізованою системою опису та кодування товарів (8701 — тракторів, 8702 — автобусів, 8703 — легкових автомобілів, 8704 — вантажівок, 8705 — для спецмашин, 8711 — для мотоциклів);

графа 3 — марка ТЗ (наприклад, «ВАЗ», «ГАЗ», «Опель» тощо);

графа 4 — модель ТЗ (наприклад, «2121 «Нива», «52», «Омега» тощо);

графа 5 — об’єм циліндрів двигуна за кожною маркою та моделлю транспортного засобу в кубічних сантиметрах (потужність електродвигуна і довжина плавзасобу);

графа 6 — кількість однорідних ТЗ кожної марки та моделі станом на 1 січня звітного року (тобто у Розрахунку за 2002 рік, який необхідно буде здати не пізніше 3 березня 2003 р., вказують кількість ТЗ станом на 1 січня 2002 р.).

У Розрахунку треба вказувати тільки ті транспортні засоби, за які сплачується податок (тобто зареєстровані в ДАІ), оскільки за незареєстровані в Україні ТЗ податок не сплачується:

графа 7 — ставка податку відповідно до ст. 3 Закону про транспортний податок;

графа 8 — сума нарахованого податку окремо за кожним ТЗ (розраховують як добуток значень граф 5, 6 та 7, поділений на 100);

графа 9 — код пільги (згідно з довідником пільг), за якою транспортний засіб повністю або частково звільняється від сплати податку;

графа 10 — сума пільг, наданих за транспортними засобами;

графа 11 — загальна сума податку, що підлягає сплаті за звітний рік (значення графи 8 мінус значення графи 10). Аудитор підтверджує правильність заповнення Розрахунку.

Суму, яку заносять до графи 11 (податок, що підлягає сплаті), округлюють згідно з п. 1 Порядку до цілих гривень (менше як 50 коп. — віднімається, а 50 коп. і більше — округлюють до 1 гривні).

Підсумок графи 11 — це сума податку, які підприємство має сплатити до держбюджету за всіма ТЗ. Цю суму розбивають на чотири рівні частини і відображують в Розрахунку за поквартальними строками сплати. Нагадаємо, що транспортний податок юридичні особи сплачують щокварталу рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом (ст. 5 Закону про транспортний податок).

При перевірці дотримання порядку заповнення Довідки, що подають тільки разом з уточненим Розрахунком, аудитор уточнює, що дані показників, які впливають на суму податку в картці особового рахунка платника податку, занесені до Довідки у такому порядку:

рядок 1 — загальна сума податку, що підлягає сплаті згідно з попередньо поданим Розрахунком (підсумок значень графи 11 Розрахунку);

рядок 2 — загальна сума податку, що підлягає сплаті згідно з уточненим Розрахунком;

рядок 3 — сума, яка збільшує податок у зв’язку з виправленням помилки (різниця між значеннями рядків 2 і 1 Довідки). Якщо внаслідок виправлення помилки сума транспортного податку зменшується, в цьому рядку ставиться прочерк;

рядок 4 — сума, яка зменшує податок у зв’язку з виправленням помилки (різниця між значеннями рядків 1 і 2 Довідки). Якщо внаслідок виправлення помилки сума транспортного податку збільшується, в цьому рядку ставиться прочерк;

рядок 5 — зміст помилки платника, яка призвела до збільшення або зменшення податку (наприклад, арифметична помилка, неправильно зазначено в Розрахунку ставку податку тощо);

рядок 6 — сума штрафу, яку платник повинен сплатити до бюджету внаслідок заниження податку (суму, зазначену в рядку 3, треба помножити на 0,1).

У нижній частині Довідки проставляють дату її подання, підписи керівника і головного бухгалтера та печатку підприємства.