library.if.ua

Міжнародний ринок грошей і капіталів

7.2 Найбільші світові фондові ринки

В наш час сформувався потужний міжнародний ринок цінних паперів. Це нове явище у світовій економіці. Його поява пов’язана з необхідністю широкого залучення вільних грошових коштів для організації та розвитку виробництва, оскільки купівля цінних паперів означає передачу частини грошових ресурсів у позику і отримання взамін офіційного документу, який дає право на привласнення регулярного доходу у вигляді процентів чи дивідендів.

До середини 80-х років на ринку цінних паперів пануюче положення займав Нью-Йорк, однак потім першість перехопив Токіо. Разом з тим в цілому ринок акцій США займає провідне положення у світі. На початок 1997 року сумарна капіталізація (сума ринкової вартості всіх акцій) ринку США складала 8,7 трлн. дол., країн ЄС – 4,6 і Японії – 3,1 трлн. дол. Крім США найбільш привабливими країнами для інвесторів є Японія і Великобританія.

Найбільш великими фондовими ринками у світі є ринки США, Японії й Великобританії. Однак чемпіоном в цьому відношенні виступає фондовий ринок США, який користується особливою популярністю у світі. На його частку припадає більше третини сукупної курсової вартості акцій (майже 7 трлн. дол.) і половина облігаційної заборгованості (10 трлн. дол.). За обсягом ринкової капіталізації він перевищує всі найбільші ринки разом узяті.

На сьогоднішній день у світі склались найбільші центри з торгівлі фондовими цінними паперами (облігаціями, іноземними й національними акціями):

- облігаціями – Великобританія, Німеччина, Швеція, Франція, Італія, Данія;

- національними акціями – Великобританія, Німеччина, США і Японія;

- іноземними акціями – Великобританія.

Універсальним найбільшим світовим центром торгівлі цінними паперами залишається Лондон. Йому немає рівних у світі з торгівлі акціями іноземних емітентів.

У міжнародних інвесторів викликають особливий інтерес акції підприємств країн, що розвиваються. Деякі з цих країн вже мають значні фондові ринки. У 1996 році в Індії нараховувалось 8800, Чехії – 1558, Малайзії – 621, Китаї – 540 своїх корпорацій. Однак ситуація на цих ринках досить суперечлива. Високим попитом користуються акції, номіновані в національних валютах. Що ж до ринку акцій в іноземній валюті, то тут спостерігається зворотна тенденція. Це пов’язано з наслідками азіатської фінансової кризи 1997 року, перегрівом економіки, слабким внутрішнім попитом тощо.

Однак можливості інвестування в країни, що розвиваються, поки що невисокі, оскільки котируються цінні папери обмеженої кількості компаній. Ринки акцій, які виникають, не в змозі запропонувати достатньої кількості і різноманітності цінних паперів для залучення необхідного капіталу. Світова фінансова криза кінця 1997 року показала вразливість інвестиційних ринків, що розвиваються. Криза почалася з її найслабшої ланки – фінансових ринків Азії, а потім перекинулать у США. Фактично вона не торкнулася Західної Європи. США дуже швидко стабілізували ситуацію на своїх фондових ринках, причому за рахунок подальшої дестабілізації економік країн Південно-Східної Азії, в тому числі й Японії.

Залучення іноземного капіталу на ринки, що розвиваються, пов’язано зі значними ризиками, в основі яких такі наступні причини:

- економічна і політична нестабільність, різкі коливання курсу акцій та високі темпи інфляції;

- низька надійність фондових цінностей, які обертаються на цих ринках;

- нерозвиненість інфраструктури фондового ринку;

- непередбаченість його розвитку;

- відсутність юридичної і правової бази ведення операцій;

- недостатня розробленість системи бухобліку і розрахунків по угодах з цінними паперами;

- обмеження на діяльність інвестиційних фондів;

- слабка захищеність зарубіжних інвестицій;

- махінації та корупція.