library.if.ua

Міжнародний ринок грошей і капіталів

8.1 Страхування від валютних ризиків

Валютні ризики, тобто втрати від зміни валютних курсів, настають в момент надходження виручки на рахунок експортера. У зовнішньоекономічному контракті фіксується два види валют: валюта ціни і валюта платежу.

Валютна ціни (чи валюта угоди) – це валюта, в якій встановлюється ціна товару (послуги) або виражається сума наданого міжнародного кредиту.

Валюта платежу – це валюта, в якій проводиться фактична оплата товару (послуги) або погашення міжнародного кредиту. Ці дві валюти можуть збігатися одна з одною, але можуть і не збігатися.

Валютні ризики проявляються при зміні за час здійснення зовнішньоторговельної операції курсового співвідношення між валютою платежу і валютою, в якій виражені витрати експортера або ведеться облік його валютних надходжень (валюта ціни). Величина валютного ризику пов’язана зі втратою купівельної спроможності валюти, тому вона знаходиться в прямій залежності від розриву в часі між терміном укладання угоди і моментом платежу.

Курсові втрати у експортера (продавця) виникають у випадку укладання контрактів до падіння курсу валюти платежу, тому що за виручені кошти експортер отримає менше національних грошових коштів.

Імпортер же (покупець) має збитки при підвищенні курсу валюти ціни, оскільки для її придбання треба буде витратити більше національних валютних коштів.

Ступінь валютного ризику можна знизити, використовуючи два методи:

1) правильний вибір валюти ціни;

2) регулювання валютної позиції по контрактах.

Метод правильного вибору валюти ціни зовнішньоекономічного контракту полягає у встановленні ціни в контракті в такій валюті, зміна курсу якої вигідна для даної організації. Для експортера такою валютою буде “сильна” валюта, тобто така, курс якої підвищується протягом терміну дії контракту. Для імпортера вигідна “слабка” валюта, курс якої знижується. Слід, однак, мати на увазі, що прогноз руху курсу валют у найкращому випадку можливий з вірогідністю не більше 70%. Крім того, при укладанні контракту не завжди є можливість вибрати валюту, оскільки інтереси партнерів в цьому питанні можуть бути протилежні, і, відповідно, вибравши сприятливу валюту, прийдеться поступитися будь-яким іншим пунктом договору (ціна, кредит, забезпечення тощо), а це не завжди можливо і вигідно.

Метод регулювання валютної позиції по контрактах, які укладаються, може використовуватися господарюючими суб’єктами, котрі укладають велике число зовнішньоекономічних угод з партнерами з різних держав.

Зміст метода полягає в забезпеченні збалансованості структури грошових вимог і зобов’язань по укладених контрактах, що може бути досягнено двома способами:

а) при одночасному підписанні контрактів на експорт і імпорт треба слідкувати, щоб ці контракти укладались в одній валюті й терміни платежів приблизно збігалися. У цьому випадку збитки від зміни курсу валют по експорту компенсуються прибутком по імпорту, і, навпаки;

б) якщо господарюючий суб’єкт спеціалізується тільки на одному виді зовнішньоекономічної діяльності, то необхідна диверсифікація валютної структури, тобто укладання контрактів з застосуванням різних валют, які мають тенденції до протилежної зміни курсів.

Застосовуються два методи страхування від валютних ризиків:

1) валютні застереження;

2) форвардні операції.

Валютні застереження представляють собою умову, яка спеціально включається в текст контракту, і згідно з якою сума платежу повинна бути переглянута в тій же пропорції, в якій відбувається зміна курсу валюти платежу по відношенню до валюти застереження.

Валютні застереження пов’язують розміри належних платежів зі змінами на валютних товарних ринках. Це найбільш поширений метод страхування від валютних ризиків.

Валютні застереження бувають:

- непрямі;

- прямі;

- мультивалютні;

- односторонні на користь експортера;

- індексні.

Непрямі валютні застереження застосовуються у тих випадках, коли ціна товару зафіксована в одній з найбільш поширених в міжнародних розрахунках валют (долар США, японська ієна тощо), а платіж передбачається в іншій грошовій одиниці, звичайно національній валюті. Такий текст застереження може мати такий вигляд:

“Ціна в доларах США, платіж в японській ієні. Якщо курс долара до ієни напередодні дня платежу зміниться в порівнянні з курсом на день укладання контракту, то відповідно змінюється ціна товару і сума платежу”.

Прямі валютні застереження застосовуються, коли валюта ціни і валюта платежу збігаються, але величина суми платежу, обумовленої в контракті ставиться в залежності від зміни курсу валюти платежу по відношенню до іншої, більш стабільної валюти, так званої валюти застереження. Пряме валютне застереження направлене на збереження купівельної спроможності валюти платежу на попередньому рівні.

Формулювання такого застереження може бути такими:

“Ціна товару і платіж у доларах США. Якщо на день платежу курс долара до японської ієни на валютному ринку Нью-Йорка буде нижчим його курсу на день укладання контракту, то ціна товару і сума платежу в доларах відповідно підвищується”.

Мультивалютні застереження – це застереження, дія яких базується на корекції суми платежу пропорційно зміні курсу валюти платежу, але не до одної, а до спеціально підібраного набору валют (“валютний кошик”), курс яких розраховується як їх середня величина за певною методикою. Наприклад, на базі середньоарифметичного відсотка відхилення курсу кожної з валют “кошика” від вихідного рівня чи на базі зміни розрахункового середньоарифметичного курсу обумовленого набору валют.

Різновидом мультивалютного застереження є застереження на базі СПЗ і ЄВРО, оскільки їх курс також визначається як середня зважена величина на основі “валютного кошика” у складі певного набору валют.

Формування застереження на базі СПЗ може бути такими:

“Ціна товару і платіж в доларах США за два робочих дні до моменту підписання контракту №__ від “__” __________ 2000__ р. СПЗ рівнялись _______ доларів США за котируванням МВФ”.

Якщо за два робочих дні, які передують даті платежу, вартість СПЗ в доларах США зміниться на 2% і більше в порівнянні з котируванням СПЗ в доларах США, зафіксованим за два робочих дні до моменту підписання даного контракту, сума платежу буде автоматично перерахована покупцем в тій же пропорції, як змінювалась вартість СПЗ в доларах США на дату платежу в порівнянні з даним котируванням в момент підписання контракту. Для проведення розрахунків за даним контрактом буде застосовуватись котирування МВФ, яке публікується агентством “Рейтер”.

Слід мати на увазі, що застосування всіх вище означених видів валютних застережень не може повністю забезпечити страхування від валютного ризику. Законодавство ряду країн Латинської Америки взагалі забороняє застосування валютних застережень. Крім того, часто за згоду включити в контракт валютне застереження іноземна фірма вимагає від української сторони поступок за іншими позиціями контракту і в першу чергу в ціні.

Може застосовуватись також одностороннє застереження на користь експортера. Наприклад, в контракті може бути введено застереження про перегляд контрактної ціни, якщо зміна курсу валюти ціни виходить за встановлені сторонами межі коливань. Текст такого застереження може бути такими:

“Ціна товару і платіж в доларах США. Якщо курс долара знизиться більш ніж на ______ відсотків в порівнянні з котируванням на день укладання контракту, то продавець має право вимагати перегляду цін по незакінчених поставках. У випадку недосягнення домовленості продавець вправі відмовитися від наступних поставок без будь-якої компенсації імпортеру”.

Дане одностороннє застереження на користь продавця (експортера) також не повною мірою забезпечує його інтереси, оскільки його формулювання не визначає розмір можливого збільшення ціни, яке ставиться в залежність від домовленості сторін. У цьому випадку більш прийнятне застереження з визначенням можливої межі “ковзання” ціни. Така умова ефективна, коли кон’юнктура на користь експортера, і він може знайти інших покупців.

Існують також індексні застереження, за якими сума платежу залежить від індексів цін. При використанні індексних застережень необхідно враховувати такі обставини.

По-перше, індекси цін мають усереднений характер, і їх зміни можуть не повністю відбивати положення справ на ринку даного товару чи давати загальну картину зміни цін, не адекватну руху цін даного товару.

По-друге, дуже складно підібрати найбільш прийнятний індекс цін, оскільки індекси цін публікують як національні статистичні органи тієї чи іншої країни, так і різні міжнародні організації. З цієї точки зору індекси цін, які публікують національні статистичні органи, звичайно більш достовірно відбивають динаміку купівельної сили валюти імпортера.

У випадках, коли розрахунки за зовнішньоекономічним контрактом передбачені у валютах третіх країн, які звичайно використовуються для міжнародних платежів, слід застосовувати індекси, які публікують міжнародні організації.

В якості одного з альтернативних способів захисту від валютних втрат при продажу товару з тривалим циклом виготовлення і поставки чи з наданням покупцю розстрочки платежу можливо застосування такого методу, як коректування ціни у відповідності з розрахунковим темпом падіння курсу чи купівельної спроможності валюти ціни, тобто темпом підвищення ціни пропорційно очікуваному знеціненню валюти розрахунків.

Форвардні операції в страхуванні означають форвардне покриття, тобто страхування проти цінового ризику.

Форвардне покриття проводиться через терміновий контракт, який укладає покупець чи продавець валюти для того, щоб застрахувати себе від непередбаченої зміни валютного курсу.

Сутність форвардних операцій по страхуванню валютних ризиків полягає в такому. При наданні комерційної пропозиції чи при підписанні контракту експортер, знаючи приблизний графік надходження платежів за контрактом, укладає зі своїм банком угоду про зарахування йому майбутніх надходжень в валюті за попередньо визначеним форвардним курсом. Таким чином, експортер завчасно може визначити суму своєї виручки в національній валюті й, виходячи з цього, встановлювати ціну контракту. Цей форвардний курс може бути більшим (тобто котируватися з премією) чи меншим (тобто котируватися з дисконтом), ніж реальний курс валюти на дату здійснення такої угоди, залежно від різниці в процентних ставках на міжбанківському ринку по депозитах у відповідних платежах.

Форвардні операції проводяться уповноваженими банками.