library.if.ua

Міжнародні розрахунки та валютні операції (2002)

9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування

Зазвичай депозитна ставка подається у вигляді двостороннього котирування: ставка залучення — bid, тобто та ставка, під яку банк, що здійснює котирування, залучає ресурси на певний період, та ставка розміщення — offer (ask), за якою банк пропонує ресурси на певний період.



Це означає, що комерційний банк залучає долари США строком на один місяць під 6,28% річних, а розміщує, відповідно, під 6,38%.

Банк, що здійснює котирування, бере на себе зобов’язання залучити або розмістити депозит під дану процентну ставку. Якщо ж він установлює довідкові ставки, то він має попереджати своїх контрагентів, що цей рівень ставок є індикативним (тобто лише довідковим). Інакше ставки, що були прокотирувані, розглядаються як тверді умови, обов’язкові для виконання.

Різниця між ставками bid та offer називається спредом (spread), вона є джерелом прибутку банку, що здійснює котирування.

На розмір спреду та значення ставок bid та offer впливають такі чинники:

статус банку, що здійснює котирування: великі банки маркет-мейкери можуть дозволити собі котирувати незначний спред і одержувати прибуток за рахунок великих обсягів залучення та розміщення коштів. Дрібні банки з незначним обсягом операцій змушені котирувати більш низькі ставки залучення та більш високі ставки розміщення ресурсів;

статус банку, що запитує котирування: чим вищий рейтинг контрагента, тим менший спред буде котируватися. Також мають значення взаємовідносини між банками: якщо котирування запитує банк, котрий регулярно співпрацює з банком, що здійснює котирування, і обсяг операцій між цими банками є значним або постійно зростаючим, то спред буде невеликим. Якщо ж котирування запитує малий банк або банк, з яким банк, що здійснює котирування, ніколи не працював раніше, то спред буде значно більшим. Це пов’язано з тим, що процентні ставки містять у собі премію за кредитний ризик. Ризик країни теж відіграє значну роль. Так, банкам Східної Європи процентні ставки будуть котируватися зі значно більшим спредом порівняно із західноєвропейськими та американськими банками. Після фінансової кризи 1998 р. багато західних банків взагалі відмовилося від роботи з українськими та російськими банками, і якщо вони і котирують для них процентні ставки, то лише зі сторони bid;

потреба в залученні або розміщенні ресурсів: якщо банк відчуває гостру потребу в ресурсах, то він буде котирувати більш привабливі ставки залучення коштів, і навпаки, якщо банк має значні надлишки коштів, він намагатиметься розмістити їх на ринку і може котирувати більш низьку ставку розміщення. Ці чинники можуть також спонукати банки котирувати лише ставку bid або лише offer;

валюта депозиту: найбільш ліквідним є ринок депозитних операцій у доларах США, тут спред буде найменшим, високоліквідними є також ринок депозитів у британських фунтах, євро, швейцарських франках та японських єнах. Банки можуть котирувати процентні ставки також за депозитами в інших валютах, але із значно більшим спредом;

сума депозиту: на світовому міжбанківському валютному ринку суми депозитів коливаються від 1 до 100 млн дол. США. Стандартна сума депозиту зазвичай становить 10 млн. Депозити на суму меншу за 1 млн будуть котируватися з більшим спредом. Це пов’язано з тим, що банку вигідніше залучати та розміщувати великі суми (так званий ефект масштабу). Розміщення депозитів на суму понад 100 млн дол. пов’язане з підвищеними ризиками, отже, за такими депозитами будуть котируватися вищі процентні ставки.