library.if.ua

Міжнародні розрахунки та валютні операції (2002)

9.6. Ринок євровалюти

Ринок євровалюти є специфічним сектором валютного ринку.

Ринок євровалюти — це ринок депозитних операцій в іноземній валюті за межами країни походження цієї валюти (наприклад, депозити в доларах США розміщені у Великій Британії або Японії). Історично цей ринок почав розвиватися в Європі, звідси і префікс «євро», але такі операції можуть здійснюватися у будь-якій країні, як у Європі, так і за її межами. Проте приблизно 50% операцій ринку євровалюти припадає на Європу. Основним фінансовим центром цього ринку є Лондон, тут здійснюється 15% від світового обсягу операцій в євровалюті.

Основною валютою є долар США: приблизно 45% угод укладається саме в цій валюті.

Ринок євровалют має свої специфічні риси: в цьому ринку беруть участь лише першокласні позичальники, мінімальна сума депозиту становить 1 млн дол. США або еквівалент цієї суми, кредити в євровалюті завжди незабезпечені, термін угод зазвичай не перевищує одного року, операції здійснюються на міжбанківському ринку депозитів та за допомогою депозитних сертифікатів. Довгострокове залучення та розміщення коштів у євровалютах здійснюється на ринку єврооблігацій.

Учасниками ринку євровалют є:

центральні банки та уряди країн, що діють переважно на ринку єврооблігацій;

комерційні банки, які є головними учасниками ринку євровалюти. Комерційні банки є активними учасниками як ринку короткострокових операцій, так і ринку єврооблігацій, проте найбільшу активність проявляють на ринку короткострокових операцій;

приватні установи та інвестори: йдеться передусім про мультинаціональні комерційні та промислові компанії, які мають у розпорядженні значні суми коштів та відіграють значну роль на фінансовому ринку.

Ринок євровалюти виник у 1950-х роках з розміщення доларових депозитів у європейських банках. Низка факторів спричинила бурхливий розвиток цього ринку:

особливості банківського регулювання в США в 50-х та 60-х роках призвели до того, що філії американських банків у Європі та європейські банки могли сплачувати за доларовими депозитами вищі відсотки, аніж банки в США, водночас доларові кредити, що надавалися в Європі, коштували дешевше;

надлишки коштів (здебільшого в доларах США), у країн—експортерів нафти з Близького Сходу та тих країн, що віддавали перевагу розміщенню коштів у європейських банках;

значний попит на доларові кредити з боку урядів країн, що розвиваються;

часткове або повне усунення більшістю країн обмежень щодо руху капіталів та конверсійних операцій;

відсутність контролю та резервних вимог щодо здійснення операцій.

Боргова криза початку 80-х років викликала значні зміни у структурі ринку євровалют. Саме в цей час ринок набуває рис, що притаманні йому сьогодні: це оптовий ринок, до участі в якому допускаються лише першокласні позичальники. Ринок євровалют є більш конкурентним, ніж внутрішні фінансові ринки. Поряд з доларами США значного поширення на ньому набули операції з фунтами стерлінгів, німецькими марками, швейцарськими франками та японськими єнами. Введення євро мало створити значну конкуренцію ринку євродоларів та змінити структуру ринку євровалют, проте значне знецінення євро проти американського долара протягом перших років існування викликають сумніви щодо послаблення позицій долара США на міжнародних фінансових ринках. Цілком можливо, однак, що ситуація зміниться в найближчі кілька років.